Катехоламіни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катехоламіни
CMNS: Катехоламіни у Вікісховищі
Пірокатехін
Дофамін
Норадреналін
Адреналін

Катехоламіни — фізіологічно активні речовини, що виконують роль хімічних посередників (медіаторів та нейрогормонів) у міжклітинних взаємодіях у людей та тварин; похідні пірокатехіна.

Катехоламіни — епінефрин (він же адреналін), норепінефрин (норадреналін) та дофамін синтезуються у мозковій речовині надниркових залоз, у симпатичній нервовій системі та в мозку.

Також до катехоламінів відносять інших нейромедіаторів, таких як мелатонін, гістамін, серотонін, тощо.

Структура

[ред. | ред. код]

Синтез

[ред. | ред. код]

Схема біосинтезу катехоламінів (Blaschko — 1939):
Тирозин > ДОФА > Дофамін > Норадреналін > Адреналін

Функції

[ред. | ред. код]

Застосування

[ред. | ред. код]

Оскільки при різних захворюваннях катехоламіни та їхні метаболіти метанефрин і норметанефрин секретуються в підвищених кількостях, їх можна використовувати в діагностичних цілях.

У цьому сенсі особливого значення набувають діагностування, а також спостереження за розвитком пухлин нервової системи. Ці катехоламіни застосовують в діагностиці головним чином при феохромоцитомі, а також нейробластомі та гангліоневромі.

У 10 % випадків феохромоцитоми спостерігають злоякісне переродження пухлини. Крім того, підвищення рівня катехоламінів і їх метаболітів метанефрина та норметанефрина можна спостерігати при карциноїді.

При лікуванні деяких захворювань (анафілактичний шок, алергічні захворювання, астматичні приступи, деякі отруєння, тощо) використовують адреналін, норадреналін, дофамін. В лікуванні деяких видів безсоння ефективні препарати, що містять мелатонін.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
  • Гонський Я., Максимчук Т., Калинський М. Біохімія людини. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 744 с. — ISBN 966-7364-17-8 (С.?)

Посилання

[ред. | ред. код]