Перейти до вмісту

Катрін Шам'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Катрін Шам'є
Народилася13 грудня 1888(1888-12-13)[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[2]
Померла14 липня 1950(1950-07-14)[1] (61 рік)
Париж
·опромінення
Місце проживанняПариж
Країна Російська імперія
 Франція
Діяльністьхімік, фізикиня
Alma materЖеневський університет
Науковий керівникCharles-Eugène Guyed
БатькоAntoine Chamiéd[2]
МатиHélène Golovkined[2]

Катрін Шам'є (1888—1950) — французький хімік у відділі вимірювань лабораторії Радієвого інституту з 1919 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Катрін Шам'є народилася в Одесі в 1888 році в родині сирійця Антуана Хямії та росіянки Олени Головкіної[3]. У 1907 році вона розпочала навчання в Женевському університеті, а в 1913 році захистила дисертацію на тему: «Вплив швидкості змін намагніченого поля на альтернативний гістерезис».

Під час Першої світової війни до 1916 року була медсестрою в клініках, створених при Одеському університеті[4]. Катрін Шам'є з матір'ю, двома братами та сестрою з Одеси емігрувала до Франції. Перебуваючи в Парижі, вона стала вчителькою природничих наук у Російському ліцеї в Парижі в 1920 році й давала деякі приватні уроки. Паралельно проходила безкоштовні курси з науки та філософії в Колеж де Франс.

Вона написала Марії Кюрі, щоб взяли її до своєї лабораторії на добровільних засадах. 15 квітня 1921 року вона починає працювати в лабораторії Кюрі. Дуже швидко отримала грант на дослідження, а потім і оплачувану роботу. 1934 року завідувала відділом вимірювальних приладів для досліджень у галузі медичних застосувань[5].

У 1929 році з усією родиною Катрін Шам'є отримала французьке громадянство.

Її робота принесла їй у 1950 році «часткову втрату еластичності тканини п'яти пальців, підвищену чутливість до опромінення очей та обличчя, інвертований аналіз крові та повторну анемію через падіння еритроцитів»[6].

Померла 14 березня 1950 року.

Наукова робота

[ред. | ред. код]

У лабораторії Кюрі Катрін Шам'є в основному займалась приготуванням солей радію та аналізом радіоактивних руд з Конго в межах відділу вимірювань[7]. У 1934 році вона взяла на себе відповідальність за службу, займалась сертифікацією рівнів радіоактивності в продуктах і виготовленням точних доз, а також виробництвом вторинних еталонів радію. Вона опублікувала в період з 1921 по 1950 рік сорок три дослідницькі статті. Її особиста робота була зосереджена на ефекті групування атомів, який носить її ім'я[8].

Стипендія Катрін Шам'є

[ред. | ред. код]

Стипендія Катрін Шам'є — це стипендія, започаткована політехніком Мішелем Ауном під головуванням письменника Абдалли Наамана, який мав намір допомогти ліванському студенту отримати вищу освіту у Франції.

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • 1937, Нові принципи психології, їх застосування до вивчення систем знань і особистості,
  • 1950, Психологія знання: Формування, структура та еволюція наукового знання,

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 243. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  3. ↑ Marelene F. Rayner-Canham et Geoffrey Rayner-Canham, « Catherine Chamié (1888-1950) » dans Women in Chemistry, page 111 [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.], 1998
  4. ↑ Catherine Chamié raconte toute sa formation et vie dans une lettre à Marie Curie en 1921.archives de l'Institut du Radium. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 27 березня 2022., dossier Chamié.
  5. ↑ Chamié, Catherine. Catalogue en ligne des archives et des manuscripts de l'enseignement supérieur. Архів оригіналу за 3 березня 2011.
  6. ↑ archives de l'Institut du Radium. Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 27 березня 2022., dossier Chamié.
  7. ↑ M. F. Rayner-Canham et G. Rayner-Canham, A Devotion to Their Science: Pioneer Women of Radioactivity. (Quebec and Philadelphia, 1997. reed: 2005) 82- 6. ou M. F. Rayner-Canham et G. Rayner-Canham, Women in Chemistry: Their Changing Roles from Alchemical Times to the Mid-Twentieth Century. (Philadelphia, 1998, reed. 2005) 111-2.
  8. ↑ N. Pigeard-Micault, Les femmes du laboratoire de Marie Curie, éditions Glyphe, 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Катрін_Шам%27є