Каценберзький тунель
| Каценберзький тунель | |
| Дата створення / заснування | 2012 |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Баден-Вюртемберг |
| Власник | Deutsche Bahn |
| Замовник | Deutsche Bahn |
| Оператор | Deutsche Bahn |
| Дата офіційного відкриття | 9 грудня 2012 |
| Інженер-будівельник | DB ProjektBaud |
| Несе на собі | Залізниця Мангайм — Карлсруе — Базель і Karlsruhe–Basel high-speed railway |
| Початкова чи кінцева точка | Бад-Беллінген |
| Довжина або відстань | 9385 м |
 | |
| Тип електрифікації | 15 кВ змінного струму електрифікаціяd |
 | |
 Каценберзький тунель у Вікісховищі | |
47°39′30″ пн. ш. 7°34′32″ сх. д. / 47.6584° пн. ш. 7.57547° сх. д.
Каценберзький тунель (нім. Katzenbergtunnel) — залізничний тунель на швидкісній залізниці Карлсруе — Базель, побудований для збільшення пропускної спроможності [1] і швидкості залізниці Мангайм — Базель (Райнтальбан) і за для звільнення громад на старому маршруті від вантажного руху. [2] Дві паралельні одноколійні галереї, які можна використовувати на швидкості до 250 км/год [3], розташовані між Бад-Беллінгеном і Ефрінген-Кірхеном. [1] З довжиною 9385 м [1] це третій за довжиною тунель після Ландрюкенського та Мюнденського тунелю та найдовший двотрубний тунель у Німеччині. (Після відкриття Філдерського тунелю[de] це буде третій за довжиною тунель, а Каценберзький тунель буде четвертим.)
Скорочення часу в дорозі для міжміських залізничних пасажирських перевезень між Фрайбургом і Базелем спочатку становить дві хвилини. [4] Після спорудження всієї дистанції час у дорозі скоротиться приблизно на 15 хвилин. [5] За кількома винятками, усі вантажні поїзди мають проходити Каценберзький тунель вночі. [2]
Загальна вартість тунелю та його підключення до чинної мережі становить близько 610 мільйонів євро. Схвалення Федеральним управлінням залізниць відбулося 4 грудня 2012 року, і урочисте відкриття також відбулося в той же день. Регулярна діяльність розпочалася 9 грудня 2012 року [6]
Тунель є частиною нової дільниці завдовжки 17,6 км [7] і розташований між 245,410 і 254,829 км [3] розширеного Райнтальбану. [3]
Споруда знаходиться на висоті 397 м над рівнем моря. Він перетинає край гірської місцевості Маркгрефлер[en]. [1] Північний портал знаходиться біля Бад-Беллінгену, південний — біля Ефрінген-Кірхену. Тунель проходить під громадами та районами Гертінген і Бамлах (248 км), Райнвайлер (249 км), Бланзінген і Велмлінген (251 км), Маппах (252 км), Вінтерсвайлер (253 км), а також Ефрінген і церкви Ефрінген. (254 км).
При розрахунковій швидкості 300 км/год [8] максимальна швидкість у тунелі — 250 км/год [9]. Траса тунелю проходить майже по всій довжині прямолінійно. Лише в північній частині дільниця завдовжки близько 400 м прямує у широкому повороті радіусом 4000 м.
Стандартна відстань між двома тунелями (осями колії) становить 26 м [10]. Вісь колії зміщена від центру на 62 см, щоб створити простір для шляху евакуації з кожного боку. Дві галереї з’єднані одна з одною 19 поперечними переходами [11] на поздовжній відстані близько 500 м.
До південного порталу примикає відкрита дільниця маршруту довжиною близько 4 км, яка сполучається з основною лінією Райнтальбану в Гальтінгені [12]. Трикілометровий відкрита дільниця сполучає північний портал з головною лінією на станції Шлінген [12]. [13]
- ↑ а б в г DB ProjektBau GmbH, Niederlassung Südwest, Projektzentrum Karlsruhe (Hrsg.): Ausbau- und Neubaustrecke Karlsruhe–Basel: Der Tunnel durch den Katzenberg. Zwölfseitige Broschüre mit Datenstand April 2006
- ↑ а б Alle Güterzüge fahren durch Katzenbergtunnel. In: Badische Zeitung, 19. Oktober 2012
- ↑ а б в DB ProjektBau GmbH, Regionalbereich Südwest: Streckenprospekt Strecke 4280, Katzenbergtunnel
- ↑ Eine kurze Rennbahn hinter Basel. In: Neue Zürcher Zeitung. Abgerufen am 5. Dezember 2012.
- ↑ Größtes Projekt der Rheintalbahn vor Fertigstellung. In: Welt online, 4. Juli 2012.
- ↑ Katzenbergtunnel: Längster Zwei-Röhren-Tunnel Deutschlands eröffnet. In: Badische Zeitung, 4. Dezember 2012.
- ↑ Deutsche Bahn AG (Hrsg.): Ausbau- und Neubaustrecke Karlsruhe–Basel. Streckenabschnitt 9.1. Schliengen–Efringen-Kirchen–Eimeldingen. Broschüre, Dezember 2003, S. 4, 7.
- ↑ Heiko Focken: Mit Tempo 250 durch den Katzenberg. In: Eisenbahn Modellbahn Magazin. Nr. 2, 2013, S. 32–36.
- ↑ Deutsche Bahn AG (Hrsg.): Deutsche Bahn feiert Tunneldurchschlag am Katzenberg. Presseinformation vom 30. Oktober 2007.
- ↑ DB ProjektBau (Hrsg.): Technische Innovationen am Katzenbergtunnel. 12-seitige Broschüre, Karlsruhe, Mai 2011, S. 2, 6–9.
- ↑ Inbetriebnahme des Katzenbergtunnels. In: Karlsruhe–Basel im Fokus, Nr. 4/2012, S. 1 f
- ↑ а б Hans-Günther Luft: Neue Oberleitung für den Katzenbergtunnel. In: DB ProjektBau GmbH (Hrsg.): Infrastrukturprojekte 2010. Bauen bei der Deutschen Bahn. Eurailpress-Verlag, Hamburg 2010, ISBN 978-3-7771-0414-0, S. 60–64.
- ↑ Deutsche Bahn AG (Hrsg.): Katzenbergtunnel wird an Rheintalbahn angebunden. Presseinformation vom 4. April 2007.
- DB ProjektBau GmbH (Hrsg.): Der Katzenbergtunnel. Ausbau- und Neubaustrecke Karlsruhe–Basel. Eurailpress, Hamburg 2012, ISBN 978-3-7771-0450-8.
- DB ProjektBau GmbH (Hrsg.): Infrastrukturprojekte 2010. Bauen bei der Deutschen Bahn. Eurailpress, Hamburg 2010, ISBN 978-3-7771-0414-0, S. 52–64.
- Hans-Peter Hecht, Friedrich Schaser: Ausbau- und Neubaustrecke Karlsruhe–Basel. Streckenabschnitt 9/Katzenbergtunnel. In: Eisenbahntechnische Rundschau. Nr. 1–2/2006. Eurailpress, 2006, ISSN 0013-2845, S. 39–46.
- Heiko Focken: Mit Tempo 250 durch den Katzenberg. In: eisenbahn magazin. Nr. 2/2013. Alba Publikation, Februar 2013, ISSN 0342-1902, S. 32–36.
- Heinz-Georg Haid: Inbetriebnahme des Katzenbergtunnels. In: ZEVrail. Nr. 9/2013. Georg Siemens Verlag, September 2013, ISSN 1618-8330, S. 330–338.
- Lage und Verlauf des Tunnels und der anschließenden Streckenabschnitte auf der OpenRailwayMap
- DB ProjektBau GmbH: Bauprojekt Katzenbergtunnel auf karlsruhe-basel.de
- Führerstandsmitfahrt sowie Videos zu Bau und Technik des Katzenbergtunnels auf YouTube