Качура Яків Дем'янович
| Качура Яків Дем'янович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 9 листопада 1897 Тульчинський район, Тульчинська округа, СРСР | |||
| Помер | 1943[1] Сталіно, Українська РСР | |||
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Сфера роботи | літературна діяльністьd[2] | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
|
| ||||
 Качура Яків Дем'янович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Качу́ра Я́ків Дем'я́нович (нар. 28 жовтня (9 листопада) 1897, с. Юрківка, Тульчинський район Вінницька область — жовтень 1943, Донецьк) — український письменник.
Народився 28 жовтня (за н. ст. — 9 листопада) 1897 року в с. Юрківка, тепер Тульчинського району Вінницької області.
Учасник Першої світової війни. У 1918 — 1922 рр. учителював. Закінчив 1925 року Київський інститут народної освіти.
Друкувався з 1923 р. Належав до Спілки селянських письменників «Плуг», Всеукраїнської спілки пролетарських письменників.
Учасник німецько-радянської війни.
У травні 1942 р. в боях під ст. Лозовою Харківської області потрапив у полон. Загинув у німецькому концтаборі на Донбасі в жовтні 1943 р.
Окремими виданнями вийшли оповідання «Дві сили», «Історія одного колективу» (обидва — 1925), збірки оповідань «Без хліба» (1927), «Похорон» (1929) та ін. В романі «Чад» (1929) висвітлено події 1-ї світової і громадянської воєн. Сільським трудівникам, донецьким шахтарям і металургам письменник присвятив роман «Ольга» (1931). В повісті «Іван Богун» (1940) показав боротьбу українського народу проти польської шляхти. У нарисах періоду Другої світової війни відобразив епізоди фронтового життя в дусі соцреалізму.
1974 р. у Києві (Михайлівська Борщагівка) названо вулицю і провулок іменем письменника.
1977 р. у с. Юрківці Я. Качурі відкрито пам'ятник (скульптор — М. П. Ковтун).
- Лексика. Качура. [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Качура Я. Щастя : оповідання / Яків Качура. – Київ : Держ. літ. вид-во, 1940. – 132, 4 с. [Архівовано 11 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Качура Я. Непі / Я. Качура. – Харків : Книгоспілка, 1926. – 95, 2 с. [Архівовано 11 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Качура Я. Іван Богун : (іст. повість) / Яків Качура. – Київ : Держ. вид-во політ. літ. при РНК УРСР, 1940. – 99, 1 с.: іл., схеми. [Архівовано 26 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Качура Я. Зламана присяга : оповідання / Яків Качура. – Харків : Держ. вид-во України, 1928. – 187, 2 с. [Архівовано 5 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Качура Я. Хтодьова родина : оповідання / Яків Качура. — Київ : Б-ка газ. ”Пролетар. правда”, 1929. — 48 с. [Архівовано 3 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Качура Я. Без хліба : оповідання / Яків Качура. – Київ : В-во ”Маса”, 1927. – 118, 2 с. [Архівовано 12 Серпня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Качура Яков Демьянович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних