Качурівський Роман Миколайович
| Качурівський Роман Миколайович | |
|---|---|
| Народився | 24 серпня 1943 м. Хоростків, Тернопільщина |
| Помер | 28 серпня 2009 (66 років) с. Новий Витків, Львівщина |
| Діяльність | поет-гуморист, письменник |
| Alma mater | Львівський національний університет |
| Нагороди | Премія ім. М. І. Шашкевича (2001) |
Качурівський Роман Миколайович — (24. 08. 1943, м. Хоростків, нині Гусятинського р-ну Тернопільської обл.[1] — 28. 08. 2009, с. Новий Витків Радехівського р-ну, Львівської обл.[2]) — поет-гуморист, письменник, редактор, громадський діяч. Член НСПУ (1974).[1]
Закінчив СШ у с. Струсів Теребовлянського р-ну (1961).
Закінчив Факультет журналістики Львівського університету (1967).
Завідував клубом у с. Струсів.
У Львові працював в редакції молодіжної газети, редактором видавництва і багатотиражної газети університету, зав. ред.-вид. відділом ЛНБ;
у Товаристві охорони пам'яток культури;
1970—1980 керівник обласного літературного об'єднання «Гроно».
Від 1990 — відповідальний секретар Львівської організації МСПУ.[1]
Перші вірші опублікував 1959 у районній газеті «Ленінський клич» в смт. Микулинці.[1]
Підготував матеріали до біографічного покажчика «Українська поезія в західноукраїнських та українських зарубіжних виданнях 20–40-х рр. ХХ ст.»
«Антологію світової поезії»
книжку поетичних мініатюр «Миттєвості», збірка літературних пародій «Гібридизація геніїв», «Геометрія розплати» й «Успадковане пустище», книжки іронії та сатири «Підробка під Шекспіра», «Реконструкції».[2]
Автор збірки поезій «Літні зорепади»(І973), «Паролі молодості» (1977).
Райдужна арка. Л., 1980;
«Журавлиний трикутник» (1983).
Голос провесни. Л., 1984;
«Час творчості» 1988).
«Вечірні води: Вибране» (1991).
«Досяжність» (Теребовля, 1993), «Свинцевий епіграф» 1994).
«Піднебесся» 1998.
«Спалах блискавки» 2002.
«Під знаком вишні». «Троянди і колючки» (обидві — 2003).
«Вітросінь» (2004) та ін.. нарисів, рецензій, статей у періодиці.[1][2]
Мій Кобзар. 2004;
Книга яблук. 2006;
Мандаринове сузір'я. 2006;
Сторчака з Парнасу: Літературні пародії. 2007;
Потреба простору. 2007;
Берег вогнів: Переспіви з класичної поезії Японії. 2008;
Українські фрашки. 2008;
Пародії. 2010.[2]
Премія ім. М. І. Шашкевича (2001)[1]
- Г. Кушнерик, М. Ониськів, Качурівський Роман[Текст] / Г. Кушнерик, М. Ониськів // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль, 2005. — Т. 2 : К — О. — с. 57-58. ISBN 966-528-197-6