Координати: 44°56′57″ пн. ш. 34°06′52″ сх. д. / 44.949158° пн. ш. 34.114342° сх. д. / 44.949158; 34.114342

Кая-Баш (Сімферополь)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кая-Баш, Госпітальна гірка, Макурина гірка
Qaya-Baş
Будинок Макурина на вершині, оглядовий майданчик ліворуч
Будинок Макурина на вершині, оглядовий майданчик ліворуч

44°56′57″ пн. ш. 34°06′52″ сх. д. / 44.949158° пн. ш. 34.114342° сх. д. / 44.949158; 34.114342

Висота 290
Країна Україна Україна
Регіон АРК

Кая-Баш (крим. Qaya Baş), також Госпітальна гірка та Макурина гірка — плато та скеля в Сімферополі, в Старому місті, в Київському районі.

Вершина (290 м) знаходиться по вулиці Червоноармійська, 3, оглядовий майданчик — на перехресті вулиць Студентської та Леніна.[1]

Загальні дані

[ред. | ред. код]

У перекладі з кримськотатарської, назва означає «Скеля Голова»[2]. Чи це походить від зовнішнього вигляду її, схожого на голову, чи за А. Я. Гідалевичем від розбійника Кая, який тут склав голову.[3]

На плато знаходиться Верхнє старе місто.

На території гірки, неподалік від майбутнього будинку Макурина, була встановлена найвища топографічна точка Сімферополя — «Пароборошномельний млин Граната»[4].

З майданчика відкривається чудовий краєвид на місто, ця найвища точка у центрі Сімферополя. З нього ведуть униз до вулиці Воровського Сходи кохання.[5]

Історія

[ред. | ред. код]

Існує версія, що життя на схилі гори Кая-Баш не переривалося 2000 років – тут розташовувалися квартали бідного населення Неаполя Скіфського, які продовжували тут жити після загибелі Неаполіса.[6]

Тут була заложена перша військова казарма російських військ. У 1805 році колишні військові казарми біля нинішньої телевежі перетворили на госпіталь, майдан біля нього назвали Госпітальний, і потім перейменували всю височину на Госпітальну гірку.

Наприкінці XIX століття тут отримав ділянку землі член сімферопольської міської управи, її бухгалтер Василь Макурин. До 1904 року він збудував дуже примітний будинок, і місцевість стала називатися Макуриною гіркою.[7]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гидалевич, Авраам Яковлевич, Медико-топографическое описание города Симферополя: Диссертация на степень д-ра медицины А. Я. Гидалевича. — Симферополь: тип. газ. «Крым», 1891. — VIII, 236 с.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Что посмотреть в столице Крыма за один день. ForPost (рос.). 20 червня 2021. Процитовано 25 вересня 2023.
  2. Бєляєв, Бєляєв Юрій Анатолійович (2010). Топонимика Крыма 2010, Сборник статей, Памяти Игоря Леонидовича Белянского (росіїською мовою) . Сімферополь: Видавництво «Унiверсум». с. 407.
  3. Шпаков, Алексей. Хаялар. Забытое название вершины. Или от Ак–Мечети до села Фонтаны вдоль обрывов над Холодной балкой. Discover Crimea — Откройте для себя Крым (ru-ru) . Процитовано 25 вересня 2023.
  4. Пупкова Наталья (16 січня 2019). Симферополь. Родной и незнакомый. Крымская правда (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 16 грудня 2020.
  5. Вид с Макуриной горки (Кая-Баш). ЭтоРетро/EtoRetro. Процитовано 25 вересня 2023.
  6. Ромська мечеть і режимний «смітник»: Старе місто в Сімферополі. Крым.Реалии (укр.). 6 грудня 2021. Процитовано 21 листопада 2023.
  7. Прогулки по улицам Симферополя. krim.biz.ua. Процитовано 25 вересня 2023.