Каїрський метрополітен
| Каїрський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна |  Єгипет | ||
| Місто |  Каїр | ||
| Дата відкриття | 27 вересня 1987 | ||
| Щоденний пасажиропотік | 3,6 млн[2] | ||
| Річний пасажиропотік | 700 млн ос.[3] | ||
| Сайт | cairometro.gov.eg/HomePage.aspx | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 3 | ||
| Кількість станцій | 74[1] | ||
| Довжина мережі | 87 км | ||
| Ширина колії | європейська колія | ||
| |||
 Каїрський метрополітен у Вікісховищі | |||
Каїрський метрополітен — мережа ліній метрополітену у Великому Каїрі[en] (Єгипет). Це була перша з трьох повноцінних мереж метро в Африці та перша в арабському світі, яка була побудована. [4][5] Було відкрито в 1987 році, черга лінії 1[en] від Гельвана до площі Рамзес завдовжки 29 км [6] Станом на 2013 рік метро перевозило майже 4 мільйони пасажирів на день. [2] Станом на серпень 2020 року у Каїрському метрополітені є 74 станції[1], мережа має у своєму складі 3 - станції пересадки, загальною довжина мережі 89,4 км.
У метрополітені використовується стандартна колія (1435 мм). Мережа використовується різний тип живлення потягів: потяги на Лінії 1 живляться від повітряної контактної мережі, ліній 2 та 3 від третьої рейки. Ціна квитка в єгипетських фунтах становить 1.00 на кожну поїздку (станом на липень 2006 — 0,14 Євро або 0,18 доларів США), незалежно від відстані. У каїрському метро кожні два першого вагона — тільки для жінок. Це продовжується до раннього вечора, і призначено для жінок, які не хочуть їздити з чоловіками в одному вагоні. Але жінки можуть вільно користуватися і всіма іншими вагонами. Цей принцип поділу також використовується в Дубайському метро, відкритому 9 вересня 2009.
| Лінія | Кінцеві станції |
Відкриття | Останнє розширення |
Довжина | Стації |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Гельван – Ель-Марг[7] | 1987 | 1999 | 44.3 km[6] | 35[7][8] |
| 2 | Шубра-ель-Хейма – Ель-Муніб[7] | 1996 | 2005 | 21.6 km[9][10] | 20[7][8] |
| 3 | Аттаба – Адлі-Монсур | 2012 | 2020 | 19.5 km[11] | 19[11] |
| Разом: | 85.4 km[11] | 74[7][Note 1] | |||
Лінія 1 (араб. الخط الأول) (Гельван араб. حلوان — Ель-Марг араб. المرج) (червона лінія) була відкрита в 1987, після сполучення двох вже існуючих наземних ліній з невеликою підземною дільницею, прокладеною під міським центром. Протяжність лінії 44.3 км, з яких тільки 3 споруджені під землею. На лінії працюють 35 станції. Пасажиромісткість становить 60000 осіб на годину. Іноді лінію називають «французькою». Лінія прямує від індустріального району Гельван на півдні до Ель-Марг на півночі. Лінію будували в три етапи:
- Перший: (Гельван/Рамзес-філд): 29 км, відкриття дільниці 27 вересня 1987.
- Другий: (Рамзес-філд/Ель-Марг): 14 км, відкриття 5 квітня 1989 року.
- Третій: Північне продовження лінії 1: 1,3 км, відкриття у травні 1999 року.
Каїрська мережа метро була значно розширена в середині 1990-х із завершенням будівництва 2 (жовтої) лінії, що прямує з Шубри до Каїрського університету. Протяжність становить 19 км із 18 станціями на них. Іноді лінію називають «японською лінією». Це перша лінія метро, що перетнула Ніл. Друга лінія була відкрита в чотири етапи з 1996 до 2000 року і була в кінцевому підсумку досягла Гізи. Це здебільшого підземний тунель за винятком двох дільниць: короткої секції на півночі, що закінчується близько Шубри, яка прокладена естакадою, і дільниці на самому півдні, який є прикладом відкритого способу будівництва підземних споруд. Головна відмінність між першою і другою лінією — це те, що в першому використовується контактна мережа, в той час як у другій — контактна рейка. Лінія була побудована в чотири етапи:
- Перший: (Шубра-ель-Хейма/Рамзес-філд): 8 км, дільниця відкрита в 1996.
- Другий: (Рамзес-філд/Аль-Тахрір): 3 км, відкриття в 1997.
- Третій: (Аль-Тахрір/Каїрський університет у Болаці): 5,5 км, відкриття в 1999.
- Четвертий: (Каїрський університет/Аль-Омранія в Гізі): 2,7 км, відкриття в 2000.
Лінія 3 (зелена) на початок 2020-х прямує від Аттаби до клубу Адлі-Монсур, і триває будівництво решти лінії на північний захід від Великого Каїру. За планом лінія має сполучити міжнародний аеропорт Каїра з Каїрським університетом та Імбаби[en]. Лінія прямує під Нілом, як і лінія 2. Загальна довжина лінії має скласти 50 км, і має реалізовуватися у три фази: [12]
- 21 лютого 2012: відкрита початкова дільниця «Аттаба» — «Аббасія», 5 станцій та 4,3 км.[13]
- 7 травня 2014: розширення лінії на 4 станції, дільниця «Аббасія» — «Аль-Ахрам» завдовжки 7,7 км[14][15]
- 15 червня 2019: розширення лінії від Аль-Ахрама до клубу Ель-Шамс (за винятком станції Площа Геліополіс).[16]
Запропоновані проекти ще чотирьох ліній. Мета — зменшити хронічну перевантаженість каїрських доріг. Реалізація цих проектів відкладена на віддалену перспективу.
- Лінія 3 — Планується розвиток лінії, лінія буде протягнута з північного заходу Великого Каїру (від Імбаби) до Каїрського Міжнародного Аеропорту на північному сході, пройде через два рукави Нілу. Повна довжина дорівнюватиме приблизно 30 км, більша частина з яких — підземний тунель.
- Лінія 4 — Повна довжина складе 24 км, більша частина з яких також — підземний тунель. Лінія перетне два рукави Нілу. Пройде з північного заходу від Аль-Ахрам до Наср Сіті на сході.
- Лінія 5 — Це лінія-півколо, яка з'єднає гілки 1-4 і матиме довжину 20 км. Заплановано повністю як підземний тунель.
- Лінія 6 — Ця лінія простягнеться з півночі на південь і матиме довжину 19 км, більша частина якої за проектом — підземний тунель. Проте здійснення проекту буде залежати від доступних коштів у бюджеті.
- ↑ Counting transfer stations only once.
- ↑ а б в Cairo. metrobits.org. 28 серпня 2020. Архів оригіналу за 14 Березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ а б Sood, Suemedha (15 березня 2013). Subway systems by the numbers. BBC. Архів оригіналу за 28 Липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
- ↑ Egypt's brightest new advertisng idea | Business Features
- ↑ Cairo Metro, Egypt. Railway-Technology.com. Kable. Архів оригіналу за 7 Липня 2021. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ Cairo. UrbanRail.Net. Архів оригіналу за 6 Лютого 2021. Процитовано 26 червня 2014.
- ↑ а б First Line Working. Cairo Metro, Inc. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 27 червня 2014.
- ↑ а б в г д Metro lines. Cairo Metro, Inc. Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
- ↑ а б FAQ. Cairo Metro, Inc. Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
- ↑ Line 2. National Authority for Tunnels. Архів оригіналу за 16 Вересня 2019. Процитовано 28 червня 2014.
- ↑ El-Nahhas, Fathalla M. (2006). Tunnelling and Supported Deep Excavations in the Greater Cairo (pdf). Int. Symposium on Utilization of Underground Space in Urban Areas: 5. Процитовано 28 червня 2014.
- ↑ а б в Line 3. railway-news. Архів оригіналу за 14 Липня 2021. Процитовано 24 серпня 2020.
- ↑ Abeer Saady (May–June 2007). Cairo's Metro Gets Bigger & Better. German-Arab chamber of industry and commerce. Архів оригіналу за 11 грудня 2008. Процитовано 27 жовтня 2008.
- ↑ VINCI : Opening of Phase 1 of Line 3 of the Cairo metro. 4-traders.com. Surperformance. 22 лютого 2012. Архів оригіналу за 10 Липня 2017. Процитовано 27 червня 2014.
- ↑ New Abbasiya-Heliopolis metro line opens in Cairo. Ahram Online. 7 травня 2014. Архів оригіналу за 5 Лютого 2020. Процитовано 3 червня 2014.
- ↑ Cairo metro Line 3 extension opens. Railway Gazette International. 8 травня 2014. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 27 червня 2014.
- ↑ Egypt opens three new stations in the Cairo metro system ahead of 2019 AFCON. Архів оригіналу за 11 Липня 2021. Процитовано 4 Липня 2021.
- Каїрський метрополітен [Архівовано 6 Лютого 2021 у Wayback Machine.] на UrbanRail.net
