Очікує на перевірку

Джакомо Кваренгі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кваренгі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джакомо Кваренгі
італ. Giacomo Antonio Domenico Quarenghi
Портрет Дж.Кваренгі
Народження20 вересня 1744(1744-09-20)
Рота Фуорі, Бергамо
Смерть2 березня 1817(1817-03-02) (72 роки)
ПохованняЛазарівське кладовище (Санкт-Петербург)
КраїнаРосійська імперія
ВчителіGiovanni Raggid[1], Антон Рафаель Менгс[1], Stefano Pozzid[1], Paolo Posid[1] і Nicola Giansimonid[1]
Діяльністьархітектор, художник
Праця в містахПетербург, Москва
Архітектурний стилькласицизм
Найважливіші спорудиЕрмітажний театр у Петербурзі, павільйони Царського Села, Смольний інститут у Петербурзі, палац Межотнє, садиби Стольне, Ляличі
CMNS: Джакомо Кваренгі у Вікісховищі

Джако́мо Анто́ніо Домені́ко Кваре́нгі (італ. Giacomo Quarenghi; 20 вересня, 1744, Рота-д'Іманья (неподалік Бергамо) — 18 лютого (2 березня), 1817, Петербург) — італійський архітектор доби класицизму, художник, один із представників палладіанства, відомий зодчий Російської імперії. Отримав звання «Почесний общник» від Петербурзької академії мистецтв.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Дитинство й навчання
[ред. | ред. код]

Джакомо Кваренгі народився 20 вересня 1744 року в містечку Рота-д'Іманья провінції Бергамо й походив із знатної італійської родини митців. Джакомо Кваренгі художньому мистецтву навчався спочатку в Бергамо, згодом у Римі[2]. Серед його викладачів був представник класицизму Антон Рафаель Менгс. Згодом Джакомо захопився вивченням архітектури. Творчу наснагу черпав із творів античного мистецтва та з ентузіазмом вивчав «Чотири книги про архітектуру» Палладіо, що сприяло формуванню його власного стиля й манері. Під час навчання здійснив творчу мандрівку провінціями Італії для ознайомлення з античними спорудами. Постійно малював.

Життя в рідному краї
[ред. | ред. код]

За тих часів Італія переживала кризу в будівництві. У країні панували залишки громіздкого бароко й поступово зароджувався класицизм. Стиль рококо в Італії приживався повільно й виявляв себе в живописі таких майстрів як П'єтро Ротарі, Розальба Карр'єра, Алессандро й П'єтро Лонгі. Джакомо Кваренґі прихильником тих стилів не став, хоча при нагоді використовував деякі риси бароко. Більшість італійських архітекторів Італії в ту пору не отримували замовлень. Недостатньо їх було й у Джакомо Кваренгі.

У Римі за проєктом Джакомо Кваренгі був оздоблений музичний зал у палаці Ка'Реццоніко у Венеції. Найкращою роботою в Італії вважається відреставрований інтер′єр середньовічної церкви Св. Схоластики в Суб′ако поблизу Риму (початок 1770-х років). На замовлення англійців розробив декілька проєктів заміських будинків (садиба лорда Хагерстона графа Нортумберленда та ін.).

За проєктами Джакомо Кваренґі збудовано манеж у Монако й зал-їдальню у Відні для Марії Моденської — ерцгерцогиня Австрійська та принцеса Моденська з династії Габсбургів.

37 років на службі Російській імперії
[ред. | ред. код]
Ермітажний театр, поземний план.
Олександрівський палац у Царському Селі, арх. Джакомо Кваренґі

1779 року Джакомо Кваренґі підписав угоду про роботу в Петербурзі на три роки. Йому 35 років і як архітектор він тільки починає[3].

З 1780 року він працював на замовлення імператриці Катерини ІІ — цілих 16 років. Загалом Джакомо Кваренґі перебував 37 років у різних кутках Російської імперії. Він активно листувався з італійськими митцями, що дало змогу відстежити його замовлення та перелік його робіт. У листі від 1785 року до італійця Маркезі Кваренґі майстер писав:

(вже добудовано) три павільйони нового саду в Петергофі, Торгова біржа, велика будівля Державного банку, двоповерховий корпус крамниць для ярмарку в Іркутську, церква зі шпиталем для Її Імператорської Величності в Павловську, будівля для (Катерини ІІ) — розмістити копію лоджій Рафаеля, лікарня для божевільних, фасад для губернаторського палацу в Смоленську, палац і стайні для генерала Завадовського в Україні, палац графа Безбородько Олександра Андрійовича, церква-усипальня для батька графа в селі в Україні, Ермітажний театр… за зразком античних, фасади нового імператорського палацу в Москві…

[4].

1790 року Джакомо Кваренґі створив проєкт Свято-Успенського кафедрального собору в м. Кременчук. 1803—1816 рр. собор був збудований під керівництвом архітектора Леопольда Карлоні.

2 березня 1817 року Джакомо Кваренгі помер у Петербурзі.

Родина

[ред. | ред. код]

Джакомо Кваренгі був тричі одруженим. Його син Джуліо Кваренгі також займався архітектурою. Саме він зробив гравіювання креслень батька, чим зберіг їх для нащадків.

Архітектурні твори

[ред. | ред. код]
Спасо-Преображенський собор.у м. Новгород-Сіверський

Джакомо Кваренгі автор численних житлових будинків, храмів і споруд різного призначення побудованих в Англії, Австрії, Італії, Латвії (садиба Межотнє), Росії, Україні[5].

Споруди в Російській імперії
[ред. | ред. код]

В Україні:

У Санкт-Петербурзі

  • 1780 — палац-садиба «Жерновка», дача Донаурова (нині будинок Безобразових), що на березі річки Жернівки за адресою: Іриновський проспект, 9.
  • 1781—1794 — Англійський палац у Петергофі (зруйновано 1942)
  • 1782—1784 — Смоленська церква в Пулкове (зруйновано 1944)
  • 1782—1788 — концертна зала в Царскому Селі
  • 1783—1785 — Академія наук на набережній Університетська, 5
  • 1783—1787 — Ермітажний театр (набережна Дворцова, 32)
  • 1783—1799 — Асигнаційний банк (вулиця Садова, 21)
  • 1784—1787 — Будинок Міської думи
  • 1788 — Будинок Салтикова (набережна Дворцова, 4)
  • 1789—1793 — палац Юсупових на вулиці Садовій, 50-а
  • 1792—1796 — Олександрівський палац у Царському Селі
  • 1798—1800 — Прибутковий будинок Жеребцової (набережна Дворцова, 10)
  • 1798—1800 — Мальтійська капела (складова архітектурного комплексу Воронцовського палацу, прибудова до головного корпусу палацу з боку саду)
  • кінець XVIII століття — деякі споруди в Аничковому палаці (торговельні ряди та ін.)
  • 1800—1801 — Павловський палац: палата імператриці Марії Федорівни
  • 1804—1807 — Катерининський інститут на набережній річки Фонтанка, 36
  • 1804—1807 — Манеж на вулиці Якубовича, 1
  • 1806—1808 — Смольний інститут (Смольний проїзд, 1)
  • 1814 — дерев′яні Нарвські тріумфальні ворота

В інших містах

Споруди в інших країнах
[ред. | ред. код]
Відхилені проєкти
[ред. | ред. код]

Графічні твори Кваренгі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Малюнки Джакомо Кваренгі

Ушанування пам′яті

[ред. | ред. код]
  • На честь Джакомо Кваренгі названо вулицю в Бергамо й провулок у Санкт-Петербурзі.
  • 1967 — з нагоди 150-річчя зі дня смерті архітектора його прах був перепохований на цвинтарі Олександро-Невської лаври.
  • 1967 — до 150-річчя від дня смерті архітектора створено поштовий конверт СРСР із його зображенням. Художник Петро Бендель.
  • 1994 — до 250-річчя від дня народження надруковано поштову марку Росії «Дж. Кваренгі. 1744—1817. Академія наук у Санкт-Петербурзі 1783—1789».
  • 2017 — до 200-річчя від дня смерті надруковано поштовий конверт Росії в серії: «Діячі світової культури». Художники-дизайнери С. Свіридов, М. Корнеєва.

Послідовники

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Angelini P., Manfredi T. Dizionario Biografico degli Italiani — 2016. — Vol. 85.
  2. ↑ Володимир Тимофієнко Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник. Архів оригіналу за 25 лютого 2021.
  3. ↑ Giacomo Antonio Domenico Quarenghi | Italian painter and architect. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
  4. ↑ Джакомо Кваренги. Архитектор. Художник. Пилявский В.И. 1981 | Библиотека: книги по архитектуре и строительству | Totalarch. books.totalarch.com. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 23 січня 2020.
  5. ↑ Giacomo Quarenghi Online. www.artcyclopedia.com. Архів оригіналу за 9 січня 2010. Процитовано 22 січня 2020.
  6. ↑ Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації - Чернігівщина мистецька - Чернігівщина туристична. www.cult.gov.ua. Архів оригіналу за 26 березня 2018. Процитовано 21 січня 2020.
  7. ↑ Українська Радянська Енциклопедія. Архів оригіналу за 17 листопада 2016.
  8. ↑ 9. Рококо і класицизм. Микола Голубець. Мистецтво. Історія української культури. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 21 січня 2020.

Література

[ред. | ред. код]
  • Всеобщая история искусств. М.: «Искусство». Т. 4, 1963 (рос.)
  • Богословский В. А. Кваренги, мастер архитектуры русского классицизма. Л-М, 1955, (рос.)
  • Пилявский В. И. Джакомо Кваренги. Архитектор. Художник. Л.: Стройиздат, 1981 (рос.)
  • Коршунова М. Ф. Джакомо Кваренги. Л.: Лениздат, 1981 (рос.)
  • Талепоровский В. Н. Кваренги. Материалы к изучению творчества. М.-Л.: ГИЛСА, 1954 (рос.)
  • Тимофієнко В. Г. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть: Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ (Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації), 1999. — 477 с. — ISBN 966-7452-16-6.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джакомо_Кваренгі&oldid=42417389