Квір (фільм)

*«Квір»*
«Квір»;
Queer
Жанр	драма
Режисер	Лука Гуаданьїно
Продюсер	Лука Гуаданьїно; Лоренцо Мієлі
Сценарист	Джастін Куріцкіс
На основі	роману «Квір» Вільяма Барроуза
У головних ; ролях	Деніел Крейг; Дрю Старкі
Оператор	Сайомбху Мукдіпром
Композитор	Трент Резнор; Аттікус Росс
Монтаж	Марко Коста
Художник	Стефано Байзі; Б'яджо Ферзіні
Костюмер	Джонатан Андерсон
Кінокомпанія	Frenesy Film Company; Fremantle North America
Дистриб'ютор	A24
Тривалість	135 хвилин
Мова	англійська; іспанська
Країна	Італія; США
Рік	2024
Дата виходу	3 вересня 2024 (81-й Венеційський міжнародний кінофестиваль); 27 листопада 2024 (прокат)
Кошторис	48 000 000 €
IMDb	ID 24176060
	Квір у Вікісховищі

«Квір» (англ. Queer) — італійсько-американський драматичний кінофільм, зрежисований Лукою Гуаданьїно, його другий фільм 2024 року. Екранізація однойменного напівавтобіографічного роману Вільяма Барроуза. За словами режисера, «Квір» — його найособистіший фільм^[1]^[2].

Фільм став відомим ще на стадії створення через наявність у ньому «скандальних» гомосексуальних секс-сцен^[1]. Головні ролі виконали Деніел Крейг і Дрю Старкі. Прем'єра відбулась 3 вересня 2024 року в основній конкурсній програмі 81-го Венеційського міжнародного кінофестивалю, де критики сприйняли стрічку переважно позитивно. Вихід «Квіра» в американський прокат відбувся 27 листопада 2024 року.

В кінопресі образ самотнього американського експатріанта неодноразово називався «роллю всього життя» Деніела Крейга^[3]^[4]. За неї актор висувався на премії «Золотий глобус», «Вибір критиків» і Гільдії кіноакторів США.

Сюжет

Дія відбувається на початку 1950-х років, у Мехіко. Вільям Лі, ветеран війни, американський експатріант, перебивається тимчасовими роботами. Блукаючи міськими клубами, відчайдушно самотній, опіумно залежний Лі захоплюється значно молодшим за нього моряком Юджином Аллертоном^[5]. Аллертон тримає від Лі емоційну дистанцію, незрідка з'являючись на публіці у супроводі жінки, пояснюючи, що він не відчуває себе гомосексуалом так, як це робить Лі.

Разом вони відправляються у подорож до Еквадору за аяваскою — психоактивним напоєм, що начебто має телепатичний ефект^[6]. Наркотична залежність Лі призводить до нападу дизентерії. Діставшись Кіто, мандрівникам допомагає доктор Коттер, фахівчиня з аяваски. Вони випивають напій, після чого переживають яскраві галюцинації, в яких їхні тіла неначе об'єднуються один з одним.

Через два роки шляхи Лі та Аллертона розійшлись. Лі повідомляють, що юнак поїхав до Південної Америки, як екскурсовод. Вночі чоловік бачить сон, у якому він вбиває Аллертона зі свого пістолета. Його тіло зникає, після чого розчиняється й сам Лі.

У фінальній сцені фільму суттєво постарілий Лі, лежачи у ліжку, уявляє поряд із собою молодого Аллертона. Чоловік помирає на самоті. В останні секунди його життя в його тілі жевріються танцюючі кольорові полоси — за визначенням журналу Time, «вони нагадують нам, що одного дня світло повстане від темряви для майбутніх поколінь гомосексуалів, і тоді самотність вже не буде такою всеохоплюючою»^[7].

В ролях

Деніел Крейг — Вільям Лі
Дрю Старкі — Юджин Аллертон
Леслі Менвілл — доктор Коттер
Джейсон Шварцман — Джо
Генрі Зага — Вінстон Мур
Андра Урсута — Мері
Дрю Дрогі — Джон Дьюм
Еріел Шульман — Том Вестон
Девід Лоурі — Джим Кокен
Лісандро Алонсо — містер Коттер
Омар Аполло — юнак у барі
Міхаель Борреманс — доктор

Створення

У 2022 році, на знімальному майданчику попереднього фільму Луки Гуаданьїно «Суперники», режисер передав сценаристові Джастіну Куріцкісу роман Вільяма Барроуза «Квір» зі словами: «Прочитай сьогодні й повідом, чи хочеш написати для мене сценарій». За словами Куріцкіса, в адаптації роману він намагався побудувати міст між двома «блискучими митцями» — Барроузом і Гуаданьїно. Сценарист побачив у своєму завданні виклик для себе, оскільки «це досить шалена книга, яка не написана безпосередньо для екрана»^[8].

У грудні 2022 року було оголошено про початок роботи над фільмом. На головну роль одразу ж був затверджений Деніел Крейг. У кастингу Дрю Старкі допоміг Крейг, який побачив запис проб молодого актора та сказав Гуаданьїно: «Це він». Ані Крейг, ані Гуаданьїно раніше не чули про Старкі та його «зірковий» телесеріал «Зовнішні мілини»^[9]. Ролі в фільмі виконали також непрофесіонали: співак Омар Аполло, художник Міхаель Борреманс, скульпторка Андра Урсута, кінорежисери Девід Лоурі та Лісандро Алонсо^[10].

Знімальний процес проходив з квітня по червень 2023 року в Римі, на кіностудії Cinecittà. Гуаданьїно назвав «Квір» своїм найособистішим фільмом і даниною поваги дуету кінорежисерів Майклу Пауеллу та Емерику Прессбургеру: «Я дивився „Червоні черевички“ щонайменше 50 разів і думаю, що Пауелл-Прессбургер оцінили б численні та досить скандальні секс-сцени „Квіру“»^[1].

Режисер двічі скорочував фільм під час монтажу. Його оригінальна версія тривала 3 години 20 хвилин, друга — 2 години 31 хвилину^[11]. Фінальний варіант «Квіру» сягнув позначки у 2 години 15 хвилин. Творчий директор Венеційського міжнародного кінофестивалю Альберто Барбера був проти скорочування стрічки, заявивши, що Гуаданьїно вирізав «далеко не останні речі для сюжету та розробки персонажа»: «Всі блукання Крейга гей-клубами Мехіко, цією дивовижною фауною гей-життя, в пошуках пригод. Сподіваюсь, що рано чи пізно Гуаданьїно зробить режисерську версію, у протилежному разі ви не побачите прекрасних речей»^[12].

Музика

Музичний супровід до фільму написав постійний композиторський дует Трент Резнор—Аттікус Росс. Творці музики надихались методом нарізок, розробленим автором роману Вільямом Барроузом. У саундтреці використані інструментальні семплери для створення «тонких, мереживних» фортепіано соло та оркестрових композицій, що виконуються цілковито дерев'яними духовими інструментами^[13].

Головною музичною темою фільму є Love, яка неодноразово повторюється протягом його дії. «Квір» завершується оригінальною піснею Vaster than Empires, виконаною класиком бразильської музики Каетану Велозу та самим Трентом Резнором. Її текст був взятий із записів у щоденнику Вільяма Барроуза^[13]. Також Резнором-Россом, спільно зі співаком Омаром Аполло, була написана пісня Te Maldigo, яку Аполло мав виконувати у своїй камео-сцені, проте у фінальній версії фільму вона була вирізана^[14].

Серед інших пісень, використаних у фільмі: «All Apologies», «Come as You Are» та «Marigold» (усі у виконанні гурту Nirvana), «17 Days» та «Musicology» Прінса, «Leave Me Alone» гурту New Order тощо. Курт Кобейн, фронтмен гурту Nirvana, був у дружніх відносинах із Барроузом в останні пів року свого життя. «Вводячи музику Nirvana на початку цієї екранізації, Гуаданьїно опосередковано (можливо, й цілком усвідомлено) присвячує фільм Кобейну тією ж мірою, що й Барроузу» — писала критик The Daily Beast Кая Шуньята^[15].

Сприйняття

Вперше «Квір» могли показати на 77-му Каннському кінофестивалі, але в цей період фільм ще не був готовий^[16]. 3 вересня 2024 року стрічка була продемонстрована в рамках основної конкурсної програми 81-го Венеційського міжнародного кінофестивалю, де після завершення показу публіка аплодувала стоячи 11 хвилин^[17].

Творчий директор Венеційського кінофестивалю Альберто Барбера назвав роль Крейга «найвеличнішою в його житті» та заявив, що здивується, якщо актор не буде нагороджений у Венеції кубком Вольпі за найкращу чоловічу роль^[18]. З 10 по 16 вересня того ж року відбулись спеціальні покази «Квіра» на міжнародному кінофестивалі у Торонто. За словами члена відбіркової комісії фестивалю Аніти Лі, фільм є «галюциногенною одіссеєю, скупаною в болючій жадобі»^[6].

У листопаді 2024 року показ стрічки на фестивалі MUBI Fest Istanbul в Стамбулі був скасований міською адміністрацією через її «провокативний контент». Лука Гуаданьїно прокоментував інцидент так: «Цікаво, чи дивилися вони фільм, чи просто судять про нього з огляду на опис, чи, скажімо, легковажну дурість деяких журналістів, які зосередилися на тому, що Джеймс Бонд став геєм»^[19].

«Квір» був переважно позитивно сприйнятий критиками. Натепер її рейтинг на Metacritic складає 72 %, на Rotten Tomatoes — 77 %^[20]^[21]. Девід Руні (The Hollywood Reporter) відзначив анахронічний музичний супровід «цього дивного, спокусливого фільму», «просочений меланхолією»^[22]. З протилежної сторони про «Квіра» відгукнувся Леонардо Гой (The Film Stage), який побачив у ньому «порожнечу» та «провал фантазії»^[23].

Серед прихильників фільму в кінематографічному середовищі — режисери Едвард Бергер, Деніел Шайнерт, Селін Сон, Джон Вотерс, Аґнешка Голланд, Дені Вільнев^[24]^[25]^[26]. Незалежний режисер Азазель Джейкобс порівняв «Квір» із «Птахою» Андреа Арнольд: «Майже рівноцінні інверсії у кількості магії та реалізму, обидва використовують фантастичне для досягання вищої правди так, як я люблю, і надихаюсь цим для своїх фільмів»^[24].

Нагороди

Попри номінування Деніела Крейга на всі основні премії «сезону кінонагород», актор в останній момент був проігнорований Академією кінематографічних мистецтв і наук та їхньою премією «Оскар». Критик Variety Деніел Д'Аддаріо припускає, що академіки не бажають мати справу з фільмами на секс-теми, як-то, окрім «Квіра», «Хороша погана дівчинка» та «Суперники»: «Секс у цих стрічках і є сюжет — до тої міри, що глядачу, можливо, стане ніяково»^[27].

Європейський кіноприз — номінація у категорії «Найкращий європейський актор» (Деніел Крейг)
Премія Національної ради кінокритиків США — 2 нагороди: «Найкращий актор» (Деніел Крейг), включення до списку 10 найкращих фільмів року
Премія «Золотий глобус» — номінація у категорії «Найкраща чоловіча роль у драматичному кінофільмі» (Деніел Крейг)
Кінопремія «Вибір критиків» — номінація у категорії «Найкращий актор» (Деніел Крейг)
Премія Гільдії кіноакторів США — номінація у категорії «Найкраща чоловіча роль» (Деніел Крейг)
Премія «Супутник» — номінація у категорії «Найкращий актор у драматичному кінофільмі» (Деніел Крейг)
Премія Американського товариства фахівців з кастингу — номінація у категорії «Найкращий кастинг великобюджетного драматичного кінофільму» (Джессіка Ронен)
Міжнародна премія Австралійської академії кінематографа і телебачення — номінація у категорії «Найкращий актор» (Деніел Крейг)^[28]^[29]

Примітки

[Cinecitta-1] а ^б ^в Guadagnino: «Queer sarà il mio film più personale»

[Gayety_2024-2] Caitlynn McDaniel (29 жовтня 2024). Daniel Craig Falls Hard For Drew Starkey in New ‘Queer’ Trailer (укр.). «Gayety». Процитовано 20 листопада 2024.

[3] Luca Guadagnino's ‘Queer' is 3 Hours — Set to Premiere at Venice

[4] Luca Guadagnino's ‘Queer,’ Starring Daniel Craig, Set for New York Film Festival

[5] Luca Guadagnino's Venice-Bound ‘Queer,’ Starring Daniel Craig and Drew Starkey, Gets a First Look

[TIFF-6] а ^б Queer — TIFF

[7] Breaking Down the Gorgeously Symbolic Ending of Queer

[8] Justin Kuritzkes: Luca Guadagnino's ‘Queer’ Is a ‘Bridge’ Between ‘Two Brilliant Artists’

[9] Is Outer Banks Star Drew Starkey Hollywood's Next Prestige Heartthrob?

[10] Artists Michaël Borremans and Andra Ursuta to star in Luca Guadagnino's new film «Queer.»

[11] Calendario delle proiezioni per il pubblico della 81. Mostra Internazionale d'Arte Cinematografica

[12] Venice Boss «Feels Bad» That ‘Queer' Was Trimmed by Over an Hour

[Milan-13] а ^б Out Now: Trent Reznor and Atticus Ross' Original Score for Luca Guadagnino's Queer

[14] Trent Reznor and Atticus Ross on Working With Omar Apollo and Caetano Veloso for Luca Guadagnino's Queer

[15] Kurt Cobain's Music Is One of the Most Important Parts of ‘Queer’

[16] Luca Guadagnino's ‘Queer’ to Premiere at Cannes?

[17] Luca Guadagnino's ‘Queer’ Earns 11-Minute Ovation At Venice Film Festival

[18] Alberto Barbera on the Return of Erotic Cinema in Venice, U.S. Indie Movies and Netflix Being MIA

[19] У Туреччині заборонили показ фільму «Квір»

[20] Queer — Metacritic

[21] Queer — Rotten Tomatoes

[22] ‘Queer’ Review: Daniel Craig Burns a Hole in the Screen With Obsessive Desire in Luca Guadagnino's Trippy Gay Odyssey

[23] Venice Review: Luca Guadagnino's Queer is a Hollow, Stylized Vessel of a Film

[IndieWire-24] а ^б 65 Directors Pick Their Favorite Films of 2024

[25] The Best Movies of 2024, According to John Waters An enthusiastic recollection of the outré offerings you should have seen this year

[26] Best Movies of 2024: First Viewings & Discoveries and Individual Ballots

[27] Are the Oscars Scared of Sex?

[28] Full awards and nominations of Queer

[29] 14th AACTA International Awards

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]