Квічаль індійський
| Квічаль індійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець індійського квічаля
 Самиця індійського квічаля
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Geokichla wardii (Blyth, 1843)[2][3] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Zoothera wardii Turdulus wardii Turdus wardii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Квіча́ль індійський[4] (Geokichla wardii) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[5]. Мешкає в Південній Азії. Є найближчим родичем сибірського квічаля[6].
Довжина птаха становить 22-22,5 см, вага 52-72 г, довжина крила становить 11-12 см. У самців верхня частина тіла переважно чорна, над очима білі "брови", пера на крилах і хвості на кінці білі. Нижня частина тіла біла, боки поцятковані чорними плямами, дзьоб і лапи жовті. У самиць і молодих птахів верхня частина тіла бура, поцяткована білуватими або охристими плямками, над очима світло-коричневі "брови", нижня частина тіла світло-коричнева, поцяткована темними лускоподібним візерунком.
Індійські квічалі гніздяться в Гімалпях, від західного Гімачал-Прадешу до східного Непалу, можливо, також до Сіккіму і Бутану[7]. З вересня по листопад вони мігрують на південь, до Шрі-Ланки і південної Індії, повертаються на північ у березні-травні[8][9][10][11]. Вони живуть в чагарниковиму підліску вологих гірських тропічних лісів, в садах і на плантаціях, на берегіх річок і озер. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті від 1000 до 2400 м над рівнем моря. Взимку утворюють зграї. Живляться переважно насінням, а також плодами. Сезон розмноження триває з квітня по липень, гніздо чашоподібне, встелен травою, скріплене глиною, розміщується на дереві. В кладці 3-4 білих або блакитнуватих яйця.
- ↑ BirdLife International (2022). Geokichla wardii: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 квітня 2022
- ↑ Blyth, Edward (1842). [ Report of the Curator [for September]. J. Asiatic Soc. Bengal. 11 (2): 880—891. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Dickinson, E.C.; A. Pittie (2006). Systematic notes on Asian birds. 51. Dates of avian names introduced in early volumes of the Journal of the Asiatic Society of Bengal. Zoologische Mededelingen. 80 (5). Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 28 серпня 2009.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Voelker, G.; Outlaw, R.K. (2008). Establishing a perimeter position: speciation around the Indian Ocean Basin. Journal of Evolutionary Biology. 21 (6): 1779—1788. doi:10.1111/j.1420-9101.2008.01588.x. PMID 18691238.
- ↑ Rasmussen PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Vol. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 356.
- ↑ Karthikeyan, S (1992). Pied Ground Thrush Zoothera wardii (Blyth) in Bangalore. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 89 (2): 258. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Karthikeyan, S (1994). Some notes on Pied Ground Thrush Zoothera wardii (Blyth). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 91 (1): 145—146. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Jackson, M.C.A. (1972). Pied Ground Thrush Zoothera wardii (Blyth) in Kerala State. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 69 (3): 652. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Prasad, JN; Karthikeyan, S; Subramanya, S (1995). Wintering of Indian Blue Chat Erithacus brunneus (Hodgson) and Pied Ground Thrush Zoothera wardii (Blyth) at Nandi Hills, South India. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 92 (2): 267—269. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
