Перейти до вмісту

Кевін Рош

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кевін Рош
англ. Kevin Roche Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Eamonn Kevin Roche Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився14 червня 1922(1922-06-14)[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 березня 2019(2019-03-01)[1][2][3] (96 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гілфорд[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ірландія
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархітектор, інженер Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьархітектура Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситетський коледж Дубліна і Іллінойський технологічний інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв та літератури, Американська академія мистецтв і наук, Académie d'architectured[7] і Академія Святого Луки[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusБанк Америки-Плаза і Leo Burnett Buildingd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Сайтkrjda.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Кевін Рош (Роуч, Роч; англ. Kevin Roche; 14 червня 1922(19220614), Дублін — 1 березня 2019 Гілфорд, США[9]) — американський архітектор ірландського походження.

Лауреат Прітцкерівської премії. Під його орудою здійснено понад 200 проєктів як у США, так і за кордоном, а саме вісім музеїв, 38 корпоративних штаб-квартир, сім дослідницьких закладів, центри виконавських мистецтв, театри та будівлі кампусу для шести університетів.

Закінчив Дублінський університетський коледж в 1945 році, деякий час працював у Лондоні. У 1948 році вирушив до США, щоб підвищити кваліфікацію в Іллінойському технологічному інституті, де в той час викладав Людвіг Міс ван дер Рое. У 1950 році Ееро Саарінен звернув увагу на молодого архітектора і запросив до свого бюро. З 1954 року Рош став партнером у фірмі Саарінена і відтоді брав участь у всіх проєктах старшого колеги. Після смерті Саарінена Рошу довелося завершувати його незакінчені проєкти, зокрема Gateway Arch, 5 термінал аеропорту імені Кеннеді, головний будинок аеропорту імені Даллеса.

У 1966 році на основі «Саарінена і друзів» була створена фірма «Рош і Дінкелоо». Першим великим замовленням став «Музей Каліфорнії» в Окленді. Однак більш прославив Роша манхеттенський офіс Фонду Форда (1967), який став яскравим прикладом атріумної архітектури. Кабінети були розташовані на 12 поверхах навколо великого саду[10].

Згодом Рош побудував ще низку визначних будівель — 98-метровий будинок «Лицарів Колумба» в Нью-Гейвені (1969), комплекс офісних будівель «Піраміди» в Індіанаполісі (1972), штаб-квартиру Bouygues у Франції (1988) — «білосніжний, воістину імперський у своїй монументальності квартал»[11]. Серед пізніх робіт зодчого — одна з найвищих будівель США «Банк оф Америка Плаза» в Атланті (1992), будівля DN Tower 21 в Токіо (1995) і конференц-центр в Дубліні (2010), що привертає увагу перекинутим скляним циліндром.

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]
  • 1982: Прітцкерівська премія[12]
  • 1993: Американський інститут архітекторів – AIA Gold Medal[en][13][14]
  • 1990: Золоті медалі Американської академії мистецтв і літератури — Золота медаль за архітектуру
  • Академія архітектури – Велика золота медаль
  • Премія Total Design Award, Американська асоціація дизайнерів інтер’єру
  • Почесна медаль Нью-Йоркського відділення AIA
  • Двадцятип’ятирічна премія Американського інституту архітекторів
  • Премія Артура Росса класичної Америки
  • Премія Брендана Гілла Муніципального художнього товариства Нью-Йорка
  • Меморіальна премія Р. С. Рейнольдса
  • Премія штату Нью-Йорк
  • Нагорода губернатора Каліфорнії за відмінні досягнення в дизайні
  • Перші почесні нагороди Альберта С. Барда, Міський клуб Нью-Йорка
  • Премія університету Brandeis Creative Arts Award в архітектурі
  • Премія Бруннера Американського інституту мистецтва та літератури
  • Нагорода Нью-Йоркського відділення Американського інституту архітекторів
Почесні ступені

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г L’architecte Kevin Roche est mort // Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 2019. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Munzinger Personen
  4. ↑ SNAC — 2010.
  5. ↑ Encyclopædia Britannica
  6. ↑ Structurae — Ratingen: 1998.
  7. ↑ http://academie-architecture.fr/academiciens/
  8. ↑ http://www.accademiasanluca.eu/it/accademici/id/997/
  9. ↑ Distinguished Irish architect Kevin Roche dies aged 96. Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 3 січня 2021.
  10. ↑ Земов Д. В. Эволюция и тенденции формирования современных атриумных пространств[недоступне посилання з Ноябрь 2018]
  11. ↑ Привалов К. Старые мастера [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Goldberger, Paul (15 квітня 1982). Kevin Roche Wins Pritzker Prize in Architecture. The New York Times. Процитовано 23 лютого 2012.
  13. ↑ Ayoubi, Ayda (4 березня 2019). AIA Gold Medalist Kevin Roche Dies at 96. www.architectmagazine.com. Процитовано 23 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  14. ↑ Kevin Roche AIA Gold Medal Awarded In 1993. Edubilla.com (англ.). Процитовано 23 вересня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кевін_Рош&oldid=43152450