Келишка шведська
| Келишка шведська | |
|---|---|
_2147.JPG)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
| Клас: | Jungermanniopsida |
| Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
| Родина: | Келишкові (Calypogeiaceae) |
| Рід: | Келишка (Calypogeia) |
| Вид: | C. suecica
|
| Біноміальна назва | |
| Calypogeia suecica (Arnell & J.Perss.) Müll.Frib.
| |
Келишка шведська (Calypogeia suecica) — вид печіночників родини келишкових (Calypogeiaceae)[1].
Батьківщиною є Європа, Макаронезія, Азія, Північна Америка[2].
Calypogeia suecica живуть у мертвій деревині у вологих тінистих лісах. Зростає на більш розкладеній, вологій, гнилій деревині хвойних, рідше листяних дерев. Популяції на відкритих торфовищах відомі лише з Великої Британії.
Це дрібнорослий вид. Розпростерті рослини від оливково-зеленого до світло-коричневого кольору утворюють плоскі угруповання чи спорадично ростуть серед інших мохів. Вони ≈ 1–2 міліметри в ширину і зазвичай 0,5–1, рідко до 3 сантиметрів в довжину. Листя приблизно 1 міліметра завдовжки і завширшки, від серцеподібної до широкояйцевидної форми, дещо порожнисті, тупо загострені, закруглені або злегка окаймлені. Клітини листя округло-шестикутні, розміром близько 25-40 мікрометрів, кути клітин помірно потовщені. Масляні тіла від сферичних до овальних, водяного кольору і складаються з кількох окремих крапельок. Статевий розподіл може бути дводомним або однодомним. Спорогони та виводкові тіла є рідкісними.
- ↑ Calypogeia suecica. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 04.02.2024.
- ↑ Calypogeia suecica. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 04.02.2024.
- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.