Кенаса (Галич)
| Галицька кенаса | |
|---|---|
 Галицька кенаса | |
| 49°07′30″ пн. ш. 24°43′45″ сх. д. / 49.12500° пн. ш. 24.72917° сх. д. | |
| Тип споруди | споруда і кенаса  |
| Розташування |  Україна, Галич |
| Засновник | Абраам Леонович |
| Початок будівництва | 1830 |
| Кінець будівництва | 1830 |
| Зруйновано | 1986 |
| Належність | караїмізм |
  Кенаса (Галич) (Івано-Франківська область) | |
 | |
 Кенаса у Вікісховищі | |
Галицька кенаса — молитовний будинок караїмів, була розташована в центрі вулиці Караїмської у місті Галич Івано-Франківської області. Вперше згадується дерев'яна кенаса в Галичі в 1767 році.
Близько 1246 року до Галича з Криму приїхало 80 караїмських родин[1]. Селилися вони на вулиці Караїмській і в с.Залуква[2]. Перша кенаса галицької громади караїмів була збудована з дерева і була знищена під час пожежі в місті у 1830. На її місці караїми під керівництвом газзана Абраама Леоновича збудували нову кам'яну святиню.[3].
Під час Першої світової війни кенаса була зруйнована. Будівля була відновлена польськими консерваційними службами у 1924—1926 роках.
У 1959 році радянська влада заборонила відправу служб у кенасі, а будівля храму використовувалась як склад та майстерні. У 1986 будівля буда зруйнована у зв'язку з планами будівництва поруч 9-поверхового будинку.
Майно кенаси вдалося врятувати завдяки попередженню, котре передав тодішній голова райвиконкому Іван Галущак. Більшість елементів інтер'єру перебуває зараз у Музеї караїмської історії та культури, створеному при Національному заповіднику «Давній Галич» у 2004 році. В одному з приміщень музею експонується згорток Тори, менори, мезуза. Чотириметровий вівтар, де зберігався згорток Тори, був перевезений до Малої Кенаси у Євпаторії[2]. Крім того кришталева люстра з кенаси Галича прикрасила відреставровану кенасу у Вільнюсі[4].
Фундамент кенаси знаходиться в 4 м від південного боку (дев'ятиповерхівки) та за 18 м, через дорогу, на північ від будівлі Галицького районного суду.[5]
У 2020 році на місці зруйнованої кенеси було встановлено пам'ятний знак.
Храм являв собою приклад адаптації польської архітектури, характерної для регіону Малопольщі[3]. Це була квадратна в плані будівля, з настінним декором у стилі класицизму. З кожної сторони, крім тильної, у верхній частині були півкруглі вікна. Головний фасад увінчував декоративний фронтон, контур якого прикрашали фігурні вази на квадратних стовпчиках[6]. На фронтоні були барельєфи, на яких зображені зірки Давида на тлі арабески. Внутрішнє оздоблення кенаси було покрито квітковими мотивами написами польською та івритом[3][7]. На фронтоні чітко виднівся старобіблійний напис: «Im eshkaech Yerushalaim tishkach yemini. Tidbak l’shoni l’chiki im lo ezkerechi» ( «Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця! Нехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю». Тегілім 137 : 5, 6 ).
-
Кенеса в Галичі. Фото Тадеуша Ковальського 1926 року -
Кенеса в Галичі. Фото Альбін Фрідріх, 1912 -
Гехал, 1914 рік -
Пам'ятний знак на місці зруйнованої кенеси, 2019-2020
- ↑ Karaimi. Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe. 2012. с. 17. ISBN 978-83-7666-143-8.
- ↑ а б Галицькі караїми: Лишилось тільки двоє. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ а б в Mariusz Pawelec: Obecność tematyki karaimskiej w kulturze i nauce polskiej. W: Beata Machul-Telus (red.): Karaimi. Warszawa: Wydawnictwo Sejmowe, 2012, s. 101, seria: Mniejszości narodowe i etniczne w Polsce. ISBN 978-83-7666-143-8.
- ↑ Kienesa w Haliczu. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ User, Super. Пам’ятний знак на місці кенаси караїмів у Галичі отримав основні елементи оздоблення. Галич давній сучасний (укр.). Процитовано 13 жовтня 2024.
- ↑ Вулиця Караїмська матиме копію кенаси – пам'ятки архітектури XIX ст. galych.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑ Nadia Wasilczuk. Ulica Karaimska w Haliczu. „Awazymyz”. 4 (37)/2012.
- Караїми Галича — історія і спадок призабутої громади [Архівовано 9 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Караїмській громаді Галича 770 років [Архівовано 27 вересня 2017 у Wayback Machine.]
| Світ | |
|---|---|
| Діючі в Україні | |
| Історичні в Україні | Київ • Севастополь • Сімферополь • Бердянськ • Феодосія • Луцьк • Галич • Бахчисарай • Миколаїв • Одеса • Керч • Херсон • Перекоп • Білогорськ • Старий Крим • Дніпро |
