Кенігсберзька державна та університетська бібліотека
| Кенігсберзька державна та університетська бібліотека | |
|---|---|
 | |
| 54°43′02″ пн. ш. 20°30′48″ сх. д. / 54.71722222° пн. ш. 20.51333333° сх. д. | |
| Країна: | .svg){kind=small} Німецький Райх і .svg){kind=small} Королівство Пруссія |
| Тип: | університетська бібліотекаd академічна бібліотекаd і state library of Germanyd |
| Заснована | 1534 |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Бібліотека Кенігсберзького університету була визначним центром збирання та зберігання німецької літератури в Центральній та Східній Європі.
Основу колекції заклав герцог Прусський Альбрехт, заснувавши у 1527 році замкову бібліотеку. З 1534 року вона стала першою загальнодоступною бібліотекою в Європі, випередивши Бодлеяну в Оксфорді та Амброзіанську бібліотеку в Мілані.
Бібліотека значно розширилася, особливо її фонд рукописів, після скасування бібліотеки ордена в Тапіау. Таким чином, університетська бібліотека отримала подвійний фонд герцогського періоду, до якого долучилися фонди орденської бібліотеки. Ці давні фонди переважно характеризували її профіль у царині рукописів та стародруків. У 1583 році до бібліотеки була приєднана герцогська камеральна бібліотека, а в 1611 році — так звана срібна бібліотека[1]. З переходом Східної Пруссії до Бранденбурзького дому в 1618 році настала фаза застою, оскільки бранденбуржці підтримували Берлінську бібліотеку. У XVIII столітті поряд із замковою бібліотекою набула власного профілю університетська бібліотека. Без великих втрат вона пережила Семирічну війну та російську окупацію.
З переїздом королівської бібліотека від західного крила замку до королівського дому (Königstrasse 65/67) у 1810 році розпочалася нова фаза. Університетська бібліотека, Кенігсберзька міська бібліотека (розташована в північному крилі Альбертинуму в 1875 році) і бібліотека Кейзерлінга (розташована в Раутенберзі в 1821 році) також розміщувалися в королівському будинку. Бібліотека в Королівському домі[2] мала фонд трохи більше 20 000 томів. Водночас відбулося важливе нововведення в адміністративній політиці. Замкова бібліотека була передана під контроль університету. Це створило передумови для об'єднання з бібліотекою університету. У 1828 році Королівська бібліотека та Університетська бібліотека були об'єднані в Королівську та університетську бібліотеки, після переїзду обох бібліотек під один дах. У 1890 р. Королівська бібліотека та університетська бібліотека мала фонди на 263 636 томів. Фрідріх Август Готхольд залишив у спадок бібліотеці 55 тис. книг. Нова будівля бібліотеки була спорудженв в 1901 році за адресою Mitteltragheim 22.[3]
У 1909 році до фондів додалася значна частина бібліотеки Валленродта. Дублікати залишилися в південній вежі Кенігсберзького собору, в історичній читальні. Завдяки розширенню бібліотека стала провідною аристократичною та державною книгозбірнею НІмеччини.
Щорічник німецьких бібліотек визначив її як одну з найважливіших бібліотек держави: під час останньої інвентаризації в 1943 році фонди становили 695 067 окремих томів, 710 копій і 4 587 рукописів.
- Крістіан Август Лобек
- 1859—1863 Юліус Цахер
- 1899—1906 Карл Бойзен
- 1906—1920 Альфред Шульце
- 1920—1925 Вальтер Маєр
- 1925—1927 Карл Вендель
- 1927—1945 Карл Діш
Під час Другої світової війни найцінніші фонди були перевезені в навколишні замки та садиби до початку 1944 року. Дублети в соборі згоріли під час авіанальотів на Кенігсберг у серпні 1944 року. Після закінчення війни кілька радянських, литовських, білоруських і польських експертних комісій вирушили до Східної Пруссії для пошуку книжкових і мистецьких цінностей. Зараз фонди університетської бібліотеки розподіляються між такими установами:
- Литва — Бібліотека Вільнюської академії, Вільнюська національна бібліотека.
- Росія — Бібліотека Академії Санкт-Петербурга та бібліотеки Москви: Бібліотека іноземної літератури, Державна публічна історична бібліотека, Російська державна бібліотека, Бібліотека Інституту інформації соціальних наук та різні колекції, розпорошені по всій Росії.
- Польща — Університетська бібліотека Університету Миколи Коперника в Торуні (Торн)
- У 1981 році бібліотека сучасного Балтійського федерального університету імені Іммануїла Канта отримала книги з фондів університетської бібліотеки з підмосковного Уського монастиря.[4]
- ↑ Названа так через 20 давніх книжок у срібних палітурках.
- ↑ Королівський дім пізніше був перетворений у Prussia-Museum
- ↑ Karl: Geschichtliches Straßenverzeichnis der Stadt Königsberg i. Pr., Hamburg 1964
- ↑ Bibliothek der Staatlichen Universität Kaliningrad (Fabian-Handbuch)
- Julius Petzholdt: Handbuch deutscher Bibliotheken. Halle 1853, S. 213 ff. (Digitalisat)
- Heinrich Zell: Die Königliche und Universitäts-Bibliothek zu Königsberg i. Pr. Königsberg 1901.
- Ernst Kuhnert: Geschichte der Staats- und Universitäts-Bibliothek zu Königsberg. Von ihrer Begründung bis zum Jahre 1810. Leipzig 1926.
- Fritz Juntke: Geschichte der von Wallenrodtschen Bibliothek. Leipzig 1927.
- Christian Krollmann: Die Schloßbibliothek in Königsberg. In: Altpreußische Forschungen 4 (1927) S. 128—149.
- Alfred Rohde: Die Silberbibliothek des Herzogs Albrecht in Königsberg. Gräfe und Unzer, Königsberg 1928.
- Manfred Komorowski: Das Schicksal der Staats- und Universitätsbibliothek Königsberg, in: Bibliothek Forschung und Praxis. Band 4 (1980), Seiten 139—154 Volltext
- Gerhart Lohse: Die Bibliotheksdirektoren der ehemals preußischen Universitäten und Technischen Hochschulen 1900—1985, Köln, Wien 1988, S. 106—111.
- Katalog der mittelalterlichen deutschsprachigen Handschriften der ehemaligen Staats- und Universitätsbibliothek Königsberg. Nebst Beschreibungen der mittelalterlichen deutschsprachigen Fragmente des ehemaligen Staatsarchivs Königsberg. Auf der Grundlage der Vorarbeiten Ludwig Deneckes erarbeitet von Ralf G. Päsler, hg. von Uwe Meves, München 2000.
- Robert Albinus: Königsberg-Lexikon. Stadt und Umgebung. Flechsig, Würzburg 2002, ISBN 3-88189-441-1.
- Klaus Garber, Axel E. Walter: Biblioteka Kaliningradskogo gosudarstvennogo universiteta. Bibliothek der Staatlichen Universität Kaliningrad (Königsberg). In: Handbuch der historischen Buchbestände in Deutschland. Digitalisiert von Günter Kükenshöner. Hrsg. von Bernhard Fabian. Hildesheim: Olms Neue Medien 2003. Volltext
- Ralf G. Päsler: Zum Handschriftenbestand der ehemaligen Staats- und Universitätsbibliothek Königsberg. Quellenrepertorium und neues Standortverzeichnis, in: Scriptorium 61.1 (2007), S. 198—217.
