Керничний Геннадій Русланович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Керничний
Керничний Геннадій Русланович
 Сержант
Загальна інформація
Народження29 січня 1997(1997-01-29)
Бар, Вінницька область
Смерть23 вересня 2024(2024-09-23) (27 років)
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби2014—2018, 2019—2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС ССО України
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня

Геннадій Русланович Керничний (1997—2024) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, кавалер ордена «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 29 січня 1997 в місті Бар, Вінницька область. У 2013 році закінчив Буковинський військово-спортивний ліцей з відзнакою. Здобув професію бджоляра. Майстер спорту з бойового самбо.

Приєднався до лав ЗСУ наприкінці 2014-го року. Пройшов бої в Дебальцевому, Мар`янці, Зайцевому, Щасті.

У 2018 році отримав складне поранення: довелося ампутувати частину правої ноги. Пройшов реабілітацію, став на протез. У 2019 році на протезі продовжив служити, паралельно вступивши на навчання у Кам'нець-Подільський аграрний університет, факультет агрономія.

У 2020 році виборов 1 місце у змаганнях "Ігри Героїв" м. Харків.

У 2021 році пройшов спецкурс, здобувши посаду старшого інструктора групи інструкторів центру ССО військової частини А1788.

З перших днів повномасштабного вторгнення захищав Київщину, далі Харківщину, Донеччину і зрештою дістався до Курщини. У місті Бахмут перебував 10 місяців [1].

2023 рік - 1 місце "Ігри Нескорених" м. Львів.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня
  • Орден «За мужність» ІІ ступеня
  • «За військову службу Україні»
  • «За пролиту кров в боях за Україну»
  • За взірцевість» ІІ-ІІІ ступеня
  • «Іду на ВИ» І ступеня
  • «За воїнську доблесть»
  • «Воля і мужність»
  • «За оборону рідної держави»
  • «Учасник АТО»
  • «Учасник ООС»
  • «За оборону Мар'їнки»
  • відзнака командуючого ОТУ «Південь
  • нагородна зброя Glock 17
  • Орден Покрови Козацтва
  • відзнака "За заслуги перед Вінниччиною" [2][3]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ЗАГИНУВ ЗА УКРАЇНУ.
  2. 21 вінничанина нагородили відзнакою "За заслуги перед Вінниччиною".
  3. Визначені кандидати для нагородження Почесною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною».