Кет Деннінгс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кет Деннінгс
англ. Kat Dennings
Деннінгс на прем'єрі фільму «Тор: Царство темряви» у 2013 році
Деннінгс на прем'єрі фільму «Тор: Царство темряви» у 2013 році
Деннінгс на прем'єрі фільму «Тор: Царство темряви» у 2013 році
Ім'я при народженніКетрін Литвак
Народилася13 червня 1986 (37 років)
Філадельфія, США
НаціональністьЄврейка
ГромадянствоСША США
Релігіяюдаїзм
Діяльністьакторка
Роки діяльностіз 2000 року
БатькиGerald Litwackd
IMDbnm0993507

CMNS: Кет Деннінгс у Вікісховищі
Кет (ліворуч) з партнеркою по серіалу «Дві дівчини без копійчини», 2012 рік

Кет Деннінгс (англ. Kat Dennings, справжнє ім'я Кетрін Вікторія Литвак, англ. Katherine Victoria Litwack; 13 червня 1986(19860613), Філадельфія, США) — американська акторка. Найбільш відома своєю роллю офіціантки Макс у ситкомі каналу CBS «Дві дівчини без копійчини» (2011—2017), ролями у фільмах «Будинок кролика» (2008), «Захесник»[2] (2009), «Тор» (2011), «Тор: Царство темряви» (2013) та інших.

Біографія

[ред. | ред. код]

Кетрін — молодша з п'яти дітей у сім'ї молекулярного біолога Джеральда Л. Деннінгс і поетеси та логопеда Еллі Джудіт Литвак. Її сім'я єврейського походження (з України). Навчалася дівчинка вдома. Шкільний курс вона закінчила рано, в чотирнадцять років. Разом з родиною у 2002-му вона перебралася в Лос-Анджелес, щоб отримати можливість професійно зайнятися акторським ремеслом. Спочатку підтримки ідея Кет у батьків не зустріла — професія актриси не видалася їм чимось досить серйозним.

Виступати Кетрін почала ще дитиною — у неї був ряд ролей в рекламних проєктах, в тому числі - в рекламі картопляних чипсів. У 2000-му вона вперше отримала велику роль - на кабельному каналі HBO, у проєкті «Секс і Місто». Потім була роль дочки Боба Сейджета на смертному проєкті «Вирощуючи тата» («Raising Dad»); слідом були ролі в телесеріалах «Без сліду» («Without a Trace») і «Клава, давай!» («Less Than Perfect»). У 2004-му Кетрін зіграла в картині «Піднеси свій голос» («Raise Your Voice»), а у 2005-му отримала роль у фільмі «Сорокалітній незайманий». У 2005-му і 2006-му у неї були епізодичні ролі в серіалі «Швидка допомога» ('ER'); надалі вона грала в «CSI: Місце злочину Нью-Йорк» ('CSI: NY') і в комедії «Будинок великої матусі 2» ('«Big Momma's House 2») з Мартіном Ловренсом.

У 2008-му Деннінгс зіграла головну роль у картині «Витівки в коледжі» — історії про багатого тінейджера, що виступає в новій школі як психіатр; Кетрін дісталася роль головної героїні та любовного інтересу самого Бартлетта. Слідом була роль в «Хлопцям це подобається» з Анною Фаріс і в «плейліста Ніка і Нори» з Майклом Серою. За останню картину Кет була номінована на премію «Саттелітт» як «Найкраща акторка в мюзиклі або комедії». У 2009 Деннінгс зіграла в «Людина, яка все знав» («The Answer Man») — історії про зоряного автора, чиї маніфести стають буквально новою Біблією. У тому ж році вона отримала роль в похмурому дитячому фільмі Роберта Родрігеса «Камінь бажань».

Деннінгс знялася у фільмі «Захесник» і в романтичній комедії «Liars (AE)».

У 2011—2017 роках виконувала головну роль у серіалі-ситкомі «Дві дівчини без копійчини» — офіціантка Макс Блек.

З січня 2001 по 20 лютого 2010 року актриса вела власний блог на своєму сайті. Пізніше вона перейшла на YouTube, де продовжила займатися відеоблогінгом. З дитячих років у неї жовтий пояс карате; з тих же часів Кет — пристрасна читачка. Питаннями релігії Деннінгс особливо не переймається, хоча і визнає значущість юдаїзму для свого життя.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 2005-му Кет зустрічалася з Айрою Девідом Вудом-четвертим; з 2007 року її часто бачать в компанії Метью Грея Габлер.

З 2011 по 2014 рік зустрічалася з партнером по серіалу «Дві дівчини без копійчини» Ніком Зано.

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #14372830X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Оригінальну назву Defendor (спотворене Defender, Захисник) адаптовано, як «Захесник» або «Захисниґ» у різних перекладах.

Посилання

[ред. | ред. код]