Кива Олексій Минович
Олексій Минович Кива | |
---|---|
Народження | 23 березня 1915 Мошорине |
Смерть | 25 березня 1945 (30 років) Сак |
Поховання | Угорщина |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1937—1945 |
Звання | Капітан |
Формування | 51-ша стрілецька дивізія 409-та стрілецька дивізія |
Війни / битви | Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Олексій Минович Кива (нар. 23 березня 1915 — пом. 25 березня 1945) — радянський військовик часів Другої світової війни, заступник політрука роти 348-го стрілецького полку 51-ї стрілецької дивізії (13-та армія, Північно-Західний фронт), молодший політрук. Герой Радянського Союзу (1940).
Народився 23 березня 1915 року в селі Мошориному Олександрійського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині — Знам'янський район Кіровоградської області) в селянській родині. Українець. Закінчив 6 класів. Один з перших комсомольців села, організатор лікнепу, завідувач хатою-читальнею, комсомольський ватажок, заступник голови колгоспу.
До лав РСЧА призваний Новопразьким РВК у 1937 році. Закінчив Одеське артилерійське училище. Учасник радянсько-фінської війни з грудня 1939 року.
Особливо відзначився 25 лютого 1940 року в боях за станцію Талі і селище Репола. У складі бойової ударної групи стрілецької роти двічі проривався на ворожий фланг і утримав особливо важливу висоту на шляху наступу радянських військ. Будучи пораненим, не залишив поле бою. Член ВКП(б) з 1940 року.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Воював на Західному, Південно-Західному й 2-му Українському фронтах.
22 жовтня 1944 року ворог значними силами танків і піхоти перейшов у наступ. Заступник командира з політчастини 196-го окремого винищувального протитанкового артилерійського дивізіону 409-ї стрілецької дивізії 5-ї гвардійської армії капітан О. М. Кива перебував у батареї на самій відповідальній ділянці оборони. За нетривалий час бою батарея підпалила 3 і підбила 1 танк «Panzer VI Tiger». Коли ворожі автоматники впритул наблизились до гармат батареї, він підняв бійців у контратаку. Отримавши важке поранення, не залишив поле бою, доки ворог не був відкинутий на попередній рубіж.[1]
25 березня 1945 року загинув у селі Сак, поблизу міста Естерґом в Угорщині.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фінською білогвардійщиною та виявлені при цьому відвагу і героїзм, молодшому політрукові Киві Олексію Миновичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 505).
Також був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (06.03.1945).
Ім'ям Олексія Киви названо одну з вулиць рідного села.
- Чабаненко В. В. «Прославлені у віках: Нариси про Героїв Радянського Союзу — уродженців Кіровоградської області». — Дніпропетровськ: Промінь, 1983, стор. 132—133.
- ↑ Нагородний лист на нагородження орденом Вітчизняної війни(рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 2 грудня 2014.
- Народились 23 березня
- Народились 1915
- Померли 25 березня
- Померли 1945
- Поховані в Угорщині
- Капітани (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Уродженці Мошориного
- Учасники радянсько-фінської війни
- Герої Радянського Союзу — українці
- Герої Радянського Союзу — уродженці України
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Померли в Угорщині
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Україна в Другій світовій війні