Кизилкобинка
Кизил-Коба-Озен, Кизилкобинка | |
---|---|
Річка Кизилкобинка у печері Кизил-Коба | |
44°51′21″ пн. ш. 34°18′05″ сх. д. / 44.855907° пн. ш. 34.30144° сх. д. | |
Витік | Субаткан-яйла |
• висота, м | 580 м |
Гирло | Салгир |
• координати | 44°51′21″ пн. ш. 34°18′05″ сх. д. / 44.8559° пн. ш. 34.3014° сх. д. |
Країни: | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Довжина | 5 км |
Площа басейну: | 21 км² |
Притоки: | Субаткан |
Медіафайли у Вікісховищі |
Кизилкобинка, Кизил-Коба-Озен (крим. Qızıl Qoba Özen, «річка Червоної печери», також Червонопечерна) — річка в Криму, що утворюється в надрах Субаткан-яйли потоком річки Субаткан, який зникає в 40 м шахті-понорі Провал. Річка Кизил-Коба — права притока річки Салгир. Довжина 5 км.
Кизилкобинка починається під землею в печері Кизил-Коба (Червона печера), від якої отримала свою назву, і має протяжність підземної частини близько 13 км. Червона печера і її зв'язок з річкою описані в роботах професора-гідрогеолога Віктора Миколайовича Дублянского. Печера має довжину понад 16 км і 6 поверхів, по одному з яких (першому) протікає підземна річка, що йде в сифон. У паводок вода піднімається й на другий поверх. У межень підземна річка місцями пересихає і тоді утворюється більше 70 озер.
Червона печера є природним дренажем, що збирає стік зі значної площі (10 км²), найнижчою серед кримських яйл — Субаткан-яйли. Вийшовши з печери, річка протікає по урочищу Кизил-Коба, що замикають високі стрімчаки Кизил-Кая. Слово «кизил», що зустрічається тут так часто, означає «червоний» і пов'язане із червонуватими кольорами мармуроподібних вапняків, викликаним окислами заліза. Води річки виносять із надр Довгоруківського масиву розчинене вапно (бікарбонат кальцію), утворюючи туфовий майданчик, що височіє над річищем майже 30 м скелею. 25 м каскадами падає вода водоспаду Су-Учхан.
З туфового майданчика відкривається мальовничий вид на верхів'я річки Салгир. Вузьким, зарослим дубняком, грабинником, кизилом, барбарисом, грушею, ліщиною, шипшиною урочище Кизил-Коба з водоспадом Су-Учхан і туфовою площадкою оголошено пам'яткою природи загальнодержавного значення. Тут прокладено багато туристичних стежок.
Продовжуючи свій стрімкий біг на захід, через 3,5 км річка перетинає село Ангара (Перевальне) і далі зливаючись із Ангарою утворює річку Салгир.
Колись землі в долині Салгира були подаровані князеві В. М. Довгорукову-Кримському за вдалу кримську кампанію. Тоді гори Султан-Даг (ті, що належать турецькому султанові) і одержали нову назву.
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
- «Каталог річок України» [Архівовано 21 Грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 131. — (№ 2266).
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |