Перейти до вмісту

Кипріян Хотинецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кипріян Хотинецький
Парох і декан міста Ярослав
 
Народження: 4 грудня 1866(1866-12-04)
Грушатичі, Старосамбірський район, Львівська область, Україна
Смерть: 26 жовтня 1942(1942-10-26) (75 років)
Ярослав, Ярославський повіт, Республіка Польща
Поховання: Cтаре кладовище міста Ярослав, Польща (Сектор 27, Ряд 5, № 10)
Національність: українці
Батько: Іоан Хотинецький
Мати: Ізабелла Хотинецька (з дому Зеліґман)
Шлюб: Сидонії (з дому Скобельських)
Діти: Роман, Стефанія, Ірена

Кипріян Хотинецький (4 грудня 1866, с. Грушатичі — 26 жовтня 1942, Ярослав) — канонік, парох греко-католицької парафії в Ярославі. Засновник і голова українських товариств у Ярославі, член Відділу «Єпархальної допомоги» у Перемишлі. Автор «Проповіді страсні», опублікованих у 1901 році.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині греко-католицького священика Яна та Ізабели (з родини Зелігман) Хотинецьких. Після закінчення гімназії в Перемишлі (1886) і семінарії в 1891 році був висвячений на священика 27 грудня 1891 року в Перемишлі. Катехит гімназії в Ярославі (15.02.1892–1906). Після смерті свого батька священика Іоана Хотинецького продовжив його працю і став парохом і деканом греко-католицької парафії в Ярославі. Зійшов на престол 1 вересня 1906 року і залишався на ньому до дня своєї смерті 26 листопада 1942 року.

З 1912 р. виконував багато важливих церковних функцій, у т.ч. консул єпископської консисторії, декан, уповноважений середніх шкіл у Ярославі, єпископський делегат до Ради шкіл Ярославського округу та почесний канонік Перемиської капітули. Був гімназійним греко-католицьким катехитом (1899–1906) та єпархіальним інспектором (1928–1931). Співзасновник і президент Товариства Бурса святого Онуфрія, Товариства міщан і ремісників «Родина» (1905–1942) та «Просвіта» (1910–1942), а також співзасновник (1929) Повітового союзу кооперативів у Ярославі. Завдяки йому було засновано сиротинець на вулиці Пелкіньській, а для його управління були залучені Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії. У 1918–1924 та 1928–1939 рр. був міським радником. Радник окружної управи в 1919–1934 і 1939 роках.

Після вступу німців до Ярослава у 1939 році його призначили одним із 47 заручників міста.

Брав участь у збереженні та догляді за чудотворною Ярославською іконою Божої Матері «Врата Милосердя», а в 1929 році ініціював необхідні заходи для її офіційної коронації. Пізніше цю ініціативу підтримав єпископ Йосафат Коциловський, але початок Другої світової війни та заборона греко-католицьких храмів завадили завершити процес.

Похований у суботу, 28 листопада 1942, на старому кладовищі міста Ярославля (Сектор: 27, Ряд: 5, Номер: 10), поминальну службу провадив Преосвященніший владика Григорій Лакота.

Галерея

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Bogdan Prach, Myłoserdia Dweri — Sanktuarium Maryjne w Jarosławiu, Warszawa 1996
  • Apolinary Despinoix, Alma Mater Jaroslavansis. Księga pamiątkowa poświęcona zjazdowi jubileuszu z okazji 50-lecia istnienia Gimnazjum I w Jarosławiu 1884—1934, Jarosław 1934
  • J. Hawrylak, Jarosławowy gród nad Sanem, «Nad Bugom i Narwoju» 2006
  • Zbigniew Zięba, Jarosławskie cmentarze, Jarosław 2008
  • Zbigniew Zięba, W służbie Bogu i bliźnim. Dawne, żeńskie domy zakonne w Jarosławiu, Jarosław 2008