Кириківський цукровий завод
| Тип | Товариство з обмеженою відповідальністю |
|---|---|
| Галузь | Цукрова промисловість |
| Засновано | 1913 |
| Засновник(и) | Харитоненко Павло Іванович |
| Штаб-квартира | Кириківка |
| Продукція | Цукор |
Кириківський цукровий завод - підприємство харчової промисловості у селищі міського типу Кириківка Великописарівського району Сумської області України.
Наприкінці XIX століття до села Кириківка Кіриківської волості Охтирського повіту Харківської губернії Російської імперії було прокладено вузькоколійну залізницю, у 1895 році по ній почався рух, що сприяло економічному розвитку селища[1].
У 1913 році цукрозаводчик П. І. Харитоненко купив Янківський цукровий завод, що знаходився в сусідньому селі Янківка, і вирішив перенести його ближче до залізничної станції — в село Кириківку. Після переміщення заводу на нове місце підприємство зберегло колишню назву — Янківський цукровий завод[1][2].
Наприкінці 1917 року село окупували радянські війська, а в січні 1918 року цукровий завод був націоналізований. На початку квітня 1918 року комуністичну навалу було вибито з села і встановлено владу Української Народної Республіки. Надалі до грудня 1919 село знаходилося в зоні бойових дій громадянської війни, а вже 4 грудня 1919 село остаточно окупували радянські війська.
У червні 1920 року на Янківському цукровому заводі було створено заводський комітет, під керівництвом якого цього року підприємство було відновлено і відновило роботу. У цей час розпочалася ліквідація неграмотності серед робітників, і з 1923 року розпочалося підвищення їх кваліфікації. Надалі для підвищення освітньо-культурного рівня та організації дозвілля було відкрито заводський клуб[1]. В особняку керуючого заводом було відкрито школу[2].
У 1924 році підприємство отримало нову назву — Цукровий завод імені газети «Правда». У цей час чисельність робітників становила 300 осіб, за заводом було закріплено 6413 гектарів землі під посадки цукрових буряків (крім того, буряк силою відбирали у місцевих жителів). У травні 1925 заводська профспілкова організація налічувала вже 603 чоловік, а завод відновив довоєнний обсяг виробництва[1].
У ході індустріалізації СРСР в 1928 завод був розширений (до його складу були включені два нових відділення), в 1931 була завершена його реконструкція, в ході якої трудомісткі виробничі процеси були механізовані, впроваджені нові технології і до заводу проклали залізничну гілку[1]. 26 лютого 1932 року розпочався випуск заводської багатотиражної газети[1].
Після початку другої світової війни у зв'язку з наближенням лінії фронту обладнання заводу було евакуйовано до Башкирської АРСР (там розпочав роботу Правдинський цукровий завод), а село Кириківка 17 жовтня 1941 року було окуповане німецькими військами[1]. 8 вересня 1943 року частини 147-ї стрілецької дивізії звільнили село і почалося відновлення напівзруйнованого цукрового заводу (загальний збиток, заподіяний підприємству під час бойових дій та німецької окупації становив 6,8 млн. рублів)[1]. В 1945 завод був повністю відновлений, в 1948 перевищив довоєнний обсяг виробництва цукру, а в 1949 виконав річний план виробництва цукру з випередженням на шість днів і отримав третю премію за результатами всесоюзного змагання підприємств цукрової промисловості[1].
У 1967 році завод за власні кошти побудував нову селищну школу, а в старій будівлі школи відкрили дитячий садок[2]. В цілому, за радянських часів цукровий завод був найбільшим підприємством селища[1][3][4] і всього Великописарівського району[5], на його балансі знаходилися об'єкти соціальної інфраструктури[2].
Після проголошення незалежності України завод перейшов у володіння Державного комітету харчової промисловості України. У 1993 році на складі готової продукції заводу сталася пожежа, яка тривала більше місяця і завдала підприємству великих збитків. Також було знищено понад 5 тис. тонн складованого цукру. У ході розслідування було встановлено, що це був умисний підпал[5]. У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію цукрового заводу[6]. 1 листопада 1995 року зник безвісти за невстановлених обставин директор А. М. Тарасівець, який вийшов із будівлі заводу після закінчення робочого дня[5]. Надалі, державне підприємство було перетворено на відкрите акціонерне товариство .
У листопаді 2001 року господарський суд Сумської області розпочав справу про банкрутство заводу[7]. Після банкрутства підприємство отримало нове найменування – Кириківський цукровий завод . У 2004 році його власником стала фірма ТОВ «Кристал Інвест», за якої завод працював один сезон протягом 20 днів і переробив 24 тисячі тонн буряків. Потім виробництво було зупинено, після чого майже все обладнання, два тепловози та 1,5 кілометри залізничної колії були демонтовані та здані на металобрухт. Після того як у тому ж 2004 «Кристал Інвест» збанкрутував і припинив існування, завод ще кілька разів переходив з одних рук в інші[2]. У 2006 році ТОВ Кириківський цукровий завод був частково відновлений[2].
Економічна криза і вступ України до СОТ, що почалася в 2008 році, ускладнили становище підприємств цукрової промисловості. У сезон цукроваріння 2007/2008 року Кириківський цукровий завод пропрацював лише три дні і виробив лише 58 тонн цукру[8].
- ↑ а б в г д е ж и к л Кириківка, Великописарівський район, Сумська область // Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967.
- ↑ а б в г д е Виктория Мирошниченко. Кириковский к пуску готов! // газета "Ваш Шанс" (Сумы), № 52 от 27 декабря 2006
- ↑ Кириковка // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 12. М., «Советская энциклопедия», 1973.
- ↑ Кириковка // Украинская Советская Энциклопедия. том 5. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1981.
- ↑ а б в Володимир Парієнко. Буремні дев’яності. Початок кінця цукрозаводу // газета "Ворскла" від 17 березня 2018
- ↑ "00372983 Цукровий завод імені газети "Правда", смт Кириківка"
Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» [Архівовано 27 Грудня 2018 у Wayback Machine.] - ↑ "Цукровий завод ім. газети "Правда", ОАО // газета "Голос України", № 223 від 27 листопада 2001
- ↑ Семен Резник. Высококалорийные деньги [Архівовано 4 Лютого 2022 у Wayback Machine.] // еженедельник "2000", № 10 (405) от 7 марта 2008