Буданов Кирило Олексійович
Буданов Кирило Олексійович | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
з 5 серпня 2020 року | ||||
Президент: | Володимир Зеленський | |||
Попередник: | Василь Бурба | |||
Народження: |
4 січня 1986[1] (38 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Національність: | українець | |||
Країна: | Україна | |||
Релігія: | православне християнство | |||
Освіта: | Військова академія (2007)[1] | |||
Шлюб: | Буданова Маріанна Олександрівнаd | |||
Військова служба | ||||
Приналежність: | Збройні сили | |||
Рід військ: | Воєнна розвідка | |||
Звання: | Генерал-лейтенант | |||
Битви: | російсько-українська війна (з 2014) • війна на сході України | |||
Нагороди: | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Кири́ло Олексі́йович Буда́нов (нар. 4 січня 1986, Київ, УРСР) — український воєначальник, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 5 серпня 2020 року[2]), генерал-лейтенант[3]. Повний кавалер ордена «За мужність». Герой України (2024).
У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від NV[4]. Учасник бойових дій[5].
Народився 4 січня 1986 року в Києві.
Військову освіту здобув в Одеському інституті Сухопутних військ (2003—2007), факультет аеромобільних військ. Після закінчення якого служив у підрозділах спеціального призначення Головного управління розвідки Міноборони[6].
З 2007 року — служба в спецпідрозділах ГУР МОУ
У 2018—2020 роках виконував секретні завдання[6].
2020 рік — заступник директора департаменту Служби зовнішньої розвідки
5 серпня 2020 року указом Президента України призначений начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
З травня 2022 року очолює Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими та з липня 2022 комітет з питань розвідки при Президентові України.
У вересні 2023 року вступив до аспірантури «Острозької академії»[7].
У 2024 році закінчив Києво-Могилянську Бізнес-школу, курс «Стратегічна архітектура».
З 2014 року бере участь у Російсько-українській війні[8], зазнав трьох поранень[9][10]. Здебільшого інформація про спецоперації за участі Кирила Буданова у період з 2014 року залишається закритою. Лише деякі епізоди набули публічності.
У 2018—2020 роках виконував секретні завдання[6].
У 2016 році брав участь у спецоперації операції «Рейд у Крим». Спецоперація тривала з 6 по 8 серпня. Група у складі 5 спецпризначенців, яку очолював нинішній начальник ГУР МО України Кирило Буданов, висадилась на західному узбережжі окупованого Росією півострова Крим. Мета висадки полягала у доставці озброєння та вибухових засобів до спеціально підготовленого місця поблизу російських військових об'єктів, які Росія могла використовувати в разі початку повномасштабної агресії проти України. Під час рейду групі Кирила Буданова довелося вступити в бій з російською спецгрупою «Вимпел». За словами самого Кирила Буданова, бій тривав дві хвилини — українці знищили ворожі сили разом із їхнім командиром, героєм Першої та Другої чеченських воєн[11]. Тоді вдалося ліквідувати підполковника ФСБ Романа Каменєва та єфрейтора 247-го десантно-штурмового полку РФ Семена Сичова. Ще кілька співробітників ФСБ зазнали поранень. Група Кирила Буданова покинула півострів без втрат.
21 листопада 2021 року Кирило Буданов в інтерв'ю американському військовому виданню «Military Times[en]» детально описав заплановану на кінець січня — початок лютого 2022 року масштабну військову операцію Російської Федерації проти України, набагато руйнівнішу, ніж це було у 2014 році[12]. Незабаром після публікації інтерв'ю Буданова російське керівництво звинуватило Україну в підготовці до «силового сценарію розв'язання конфлікту на Донбасі», тоді як керівництво України взагалі відхрестилося від публічного попередження ГУР Міноборони України про війну з РФ[13][14][15][16].
Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року спецпідрозділи ГУР МОУ під командуванням Кирила Буданова зривали операцію з масштабної висадки підрозділу ВДВ та СПН для стрімкого входження в місто Київ, Гостомельського аеропорту (Бої за Гостомельський аеропорт).
У березні 2022 року Кирило Буданов спланував Повітряну операцію на Азовсталь. У межах операції впродовж березня — травня відбулося сім вертольотних рейсів, які здійснювали українські ВПС та бійці ГУР МО. Метою операції були забезпечення повітряного моста для постачання боєприпасів, медикаментів, засобів зв'язку, нових сил та евакуація важкопоранених.
У 2022 році під командуванням Кирила Буданова також відбувались бої за участі спецназу ГУР МОУ із визволення Бучі, Ірпіня, Капітанівки, Дмитрівки та оборона Сєвєродонецька.
За певними джерелами, у квітні 2022 року особисто брав участь у спецоперації ГУР МОУ зі звільнення від російських угруповань села Руська-Лозова в Харківській області. Деокупацію проводив підрозділ воєнної розвідки «Кракен».
Як керівник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, займається організацією та координуванням обмінів військовополоненими. Зокрема, у вересні 2022 року Буданов брав участь у наймасштабнішого обміну полоненими між Україною та РФ, коли додому повернулися 215 українських захисників, у тому числі понад 100 бійців і командирів «Азова»[6].
Спланував спецоперацію зі звільнення «Вишок Бойка» (серпень 2023 року) та брав участь у плануванні деокупації острова Зміїний (червень — липень 2022 року). Обидві локації мали стратегічне значення для відновлення Україною судноплавного коридора в Чорному морі.
У серпні та жовтні 2023 року під командуванням начальника ГУР МОУ Кирила Буданова підрозділи ГУР МОУ провели перші в умовах повномасштабної фази Російсько-української війни рейди на територію окупованого Кримського півострова, висадившись у районі мису Тарханкут[17][18][19].
Бойові підрозділи ГУР МО завдають ударів безпілотними системами по оперативному та стратегічному тилу ворога.
Під час повномасштабної фази Російсько-української війни безпілотники воєнної розвідки України атакували Сенатський палац на території Кремля, аеродроми, морські порти, склади озброєння, системи ППО та ПРО, літак дальньої аеророзвідки А-50 на території Білорусі та інші бойові літаки ворога, нафтопереробну інфраструктуру.
В інтерв'ю Національного телемарафону 16 березня 2024 року Кирило Буданов зазначив, що ефективні удари по енергетичних та інших стратегічних об'єктах Росії мають дві причини: розвиток технологій атакуючої сторони та вичерпання ресурсів Росії для захисту. Він додав, що величезні втрати російської армії впливають на здатність країни обороняти свої об'єкти[20].
Реалізовуючи концепцію Кирила Буданова про демілітаризацію Чорного моря та виведення Чорноморського флоту ВМФ Росії з АР Крим, для ГУР МО були розроблені багатоцільові надводні безпілотні човни Magura V5. Упродовж 2023—2024 років підрозділ ГУР МОУ Group-13 здійснили за допомогою цих дронів серію успішних уражень по човнах Чорноморського флоту РФ, що базується біля узбережжя Криму.
У квітні 2023 року Лефортовський суд Москви заочно «арештував» Кирила Буданова за звинуваченням у створенні терористичної організації, підготовки до теракту в складі організованої групи, незаконному обороті зброї та вибухових пристроїв[21].
Як керівник ГУР МО, Буданов активно комунікує з очільниками світових спецслужб і військових відомств, здійснив низку офіційних та неофіційних міжнародних візитів з метою координації розвідувальних дій і активізації військово-технічної допомоги Україні. Зокрема, здійснив візити до США, Великобританії, Болгарії, Туреччини тощо.
За керівництва Буданова тривають зміни в структурі і методах роботи ГУР МОУ. Створюються і розвиваються нові підрозділи, розширюється діапазон спеціалізації бойових підрозділів, спецслужба в умовах війни стала однією з найвідоміших у світі, активно впливаючи на інформаційне поле[22][23].
7 вересня 2023 року наказом президента Зеленського підвищений у званні до генерала-лейтенанта[3].
Керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов пережив понад десять замахів на своє життя[24]. Зокрема, 4 квітня 2019 року автомобіль Chevrolet Evanda Буданова підірвав росіянин із документами на ім'я Олексія Ломаки. Він встановив міну, але вона здетонувала передчасно. Зловмисника й диверсійну групу затримали[8][5].
- Друга дружина Маріанна (з 2013 року) — за освітою психолог, у 2015—2017 займалася волонтерською діяльністю в Головному військовому шпиталі в Києві, балотувалася в депутати Київради[25] від партії «Удар» (2020)[26], радниця Віталія Кличка з питань виявлення та запобігання корупції у сфері молодіжної політики та спорту[25]. 28 листопада 2023 стало відомо, що Маріанну було отруєно важкими металами[27][28].
- Кирило Буданов з дружиною Маріанною Будановою є вірянами ПЦУ.[29]
Кирило Буданов був переконаний у намірах Росії розпочати повномасштабне вторгнення в Україну та суттєве розширення поля бойових дій[30]. Активно просуває ідею щодо необхідності повернути під контроль України півострів Крим та вибити військові сили РФ з акваторії Чорного моря як ключовий елемент для перемоги над Росією.
У ворога не буде панування у морі ніколи, що б вони там собі не придумували. Це наше Чорне море, це наші вишки, наш Крим, наш Зміїний острів[31].
В умовах повномасштабної фази Російсько-української війни Кирило Буданов системно притримується позиції щодо необхідності перенесення бойових дій на територію ворога:
Війна повинна бути перенесена на іншу територію, якою, зрозуміло, для нас є росія, а також на території, де знаходиться їхній вплив[32].
Основним союзником Росії в умовах повномасштабної війни з Україною вважає Північну Корею:
Основний союзник росії — Північна Корея, яка постачає їм великі обсяги озброєння. Що є критично важливо. Допомога від Білорусі та Ірану досить обмежена. Наразі наша велика проблема саме Північна Корея.
Під час форуму United24 Кирило Буданов заявив:
Системи модернізуються. Технології освоюються. З'являються нові технології. Тож з часом ми побачимо, мабуть, повну домінацію безекіпажних морських суден над звичними бойовими кораблями. Як мінімум, у закритих акваторіях або напівзакритих, як Чорне море, Середземне море тощо. Це ― точно шлях розвитку[33].
- Полюбляє тварин, у кабінеті має кота[34], канарку та двох жаб[35].
- У дитинстві захоплювався фільмами за участю французького кіноактора Жана-Поля Бельмондо, особливо фільмом «Професіонал»[36].
- У дитинстві займався плаванням[36].
- Лейтенант (2007)
- Старший лейтенант (2010)
- Капітан (2013)
- Майор (2016)
- Підполковник (2018)
- Полковник (2020)
- Бригадний генерал (24 серпня 2021 року[37])
- Генерал-майор (3 квітня 2022 року[38])
- Генерал-лейтенант (7 вересня 2023 року[39])
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (8 лютого 2024 року) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[40].
- Хрест бойових заслуг (23 серпня 2022 року) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі[41][42].
- Орден «За мужність» I, II, III ст. (повний кавалер).
- Медаль «Захиснику Вітчизни».
- Відзнаки Міністерства оборони України — нагрудний знак «За військову доблесть», нагрудний знак «Знак пошани», медаль «За особисті досягнення» II ст., пам'ятний знак «За воїнську доблесть».
- Відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України — нагрудний знак «Учасник АТО».
- Заохочувальна відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України «За мужність при виконанні спецзавдань».
- Орден святого великомученика Юрія Переможця (8 листопада 2022 року)[43].
- Орден Архистратига Михаїла II ступеня (30 жовтня 2020 року)[44].
- Почесний докторський ступінь («Doctor Honoris Causa») Київської школи економіки за досягнення у розвитку української державності, убезпеченні української нації та стратегічну співпрацю з освітніми та науковими інституціями[45].
- Низка іноземних нагород (Судан, Чехія, Молдова).
Гітлерівський нацизм і путінський рашизм — це однакові ракові пухлини, боротьба з якими, як і раніше, має опиратися на мобілізацію безпрецедентних ресурсів[46].
Ми маємо розуміти, що після перемоги України в якомусь видозміненому вигляді, все ж таки частинка від Російської Федерації залишиться поряд з нами[47].
- ↑ а б ЛІГАБізнесІнформ — 1991.
- ↑ Указ Президента України № 308/2020 «Про призначення К.Буданова начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України». [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.], Президент України, 5 серпня 2020
- ↑ а б https://www.president.gov.ua/documents/5642023-48021. Архів оригіналу за 11 лютого 2024. Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових [Архівовано 2022-12-30 у Wayback Machine.] // НВ. — 2022.
- ↑ а б Крим, Донбас, гібридні війни, дезінформація: новий начальник ГУР назвав завдання на посаді. Новинарня (укр.). 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 11 серпня 2020.
- ↑ а б в г Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових. nv.ua. Архів оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022.
- ↑ Шевченко, Тарас (13 Вересня 2023). Кирило Буданов вступив до одного з рівненських ЗВО. https://chasdiy.org. Час ДІй. Архів оригіналу за 7 вересня 2024. Процитовано 13 Вересня 2023.
- ↑ а б Воєнна розвідка України отримала нового очільника | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 28 листопада 2023.
- ↑ Доля розвідника № 1. Коли і чому життя керівника ГУР Кирила Буданова перетворилось на одну велику спецоперацію — профайл NV. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 травня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ Exclusive: Spy chief opens up about back and neck injuries in NV interview. english.nv.ua (англ.). Архів оригіналу за 24 травня 2023. Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ Exclusive: The rise of Military Intelligence chief Kyrylo Budanov — NV profile. english.nv.ua (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ Altman, Howard (20 листопада 2021). Russia preparing to attack Ukraine by late January: Ukraine defense intelligence agency chief. Military Times (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 28 листопада 2023.
- ↑ Росія готується до нового нападу на Україну в січні-лютому – голова ГУР Міноборони (укр.). Радіо Свобода. 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Україна звинувачує Росію у підготовці нападу. Кремль каже, що це США нагнали сил з-за океану (укр.). BBC News | Україна. 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Росія готується напасти на Україну взимку - розвідка (укр.). Deutsche Welle. 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ Голова української розвідки озвучив терміни можливого нападу Росії. Кремль відреагував (укр.). Суспільне | Новини. 21 листопада 2021. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 23 січня 2023.
- ↑ До літа війна має завершитись, далі – розпад РФ, – Буданов. novynarnia.com (укр.). 18 жовтня 2022. Архів оригіналу за 19 жовтня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022.
- ↑ У військовій розвідці України розкрили деталі висадки десанту на мисі Тарханкут 24 серпня. Крым.Реалии (укр.). 22 вересня 2023. Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Присяжнюк, Владислава (4 жовтня 2023). У Міноборони РФ заявили про спробу висадки десанту ЗСУ у Криму. Суспільне Крим. Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Удари по ворожих НПЗ і складах зброї: Буданов відповів, як це може вплинути на бойові дії. 24 Канал (укр.). 16 березня 2024. Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Лефортовский суд Москвы заочно арестовал главу украинской разведки Кирилла Буданова. Meduza (рос.). Архів оригіналу за 29 травня 2023. Процитовано 29 травня 2023.
- ↑ Schrijver, Peter (28 травня 2024). From the Shadows to the Social Sphere: Ukraine’s Strategy of Engagement. Irregular Warfare Initiative (амер.). Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Політ сови крізь бурю. Українська воєнна розвідка в умовах повномасштабного вторгнення — DSnews.ua. www.dsnews.ua (укр.). 7 вересня 2023. Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Свобода, Радіо (27 серпня 2023). Буданов пережив понад десять замахів на своє життя – ГУР. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ а б Палка любителька ін'єкцій: як виглядає дружина головного розвідника України Буданова (ФОТО). Радіо ТРЕК (укр.). 3 жовтня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2023. Процитовано 28 листопада 2023.
- ↑ Який вигляд має дружина головного розвідника України Буданова (фото). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 листопада 2023. Процитовано 28 листопада 2023.
- ↑ Отруєння дружини Кирила Буданова. Як це сталося. Архів оригіналу за 2 грудня 2023. Процитовано 2 грудня 2023.
- ↑ Дружину Буданова отруїли, - джерело. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2023. Процитовано 4 грудня 2023.
- ↑ Бережанський, Ігор (30 жовтня 2024). Капелан ГУР розповів, про що молиться Кирило Буданов. ТСН (Укр) .
- ↑ Свобода, Радіо (21 листопада 2021). Росія готується до нового нападу на Україну в січні-лютому – голова ГУР Міноборони. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 22 січня 2023. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Буданов: Дії ГУР у Чорному морі - це підготовка до серйозної операції в Криму. espreso.tv (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Наталія Мосейчук (1 вересня 2023), Мосейчук + Буданов, архів оригіналу за 5 серпня 2024, процитовано 5 серпня 2024
- ↑ Кирило Буданов спрогнозував домінацію морських дронів над звичними бойовими кораблями. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Головний кіт-розвідник Гюнтер мешкає у ГУР Міноборони. umoloda.kyiv.ua (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 17 травня 2023.
- ↑ 10 маловідомих фактів з життя Кирила Буданова, які можуть вас здивувати. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2023. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ а б Контрнаступ вже почався? Буданов: про Лукашенка, переговори, шпигунів, кінець війни і особисте (укр.), архів оригіналу за 16 травня 2023, процитовано 17 травня 2023
- ↑ Указ Президента України № 428/2021 «Про присвоєння військового звання». Архів оригіналу за 25 серпня 2021. Процитовано 25 серпня 2021.
- ↑ Указ Президента України № 207/2022 «Про присвоєння військового звання генерал-майора бригадному генералу БУДАНОВУ Кирилу Олексійовичу». [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.], Президент України, 3 квітня 2022
- ↑ Указ Президента України № 564-2023 «Про присвоєння військового звання генерал-лейтенанта генерал-майору БУДАНОВУ Кирилу Олексійовичу» [Архівовано 2024-02-11 у Wayback Machine.], Президент України, 7 вересня 2023
- ↑ Указ Президента України від 8 лютого 2024 року № 57/2024 «Про присвоєння К.Буданову звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 591/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України "Хрест бойових заслуг"»
- ↑ Володимир Зеленський вручив високі державні нагороди людям, завдяки яким Україна зберігає свою незалежність [Архівовано 2023-10-11 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 24 серпня 2022 р
- ↑ Кирило Буданов та офіцери ГУР МОУ зустрілись з Митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм і отримали високі відзнаки Православної Церкви України. gur.gov.ua. Архів оригіналу за 9 грудня 2022. Процитовано 8 листопада 2022.
- ↑ Митрополит Епіфаній зустрівся з начальником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 7 грудня 2022. Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Kulish, Hnat. «Ви завжди маєте бути номером один» — Кирило Буданов привітав із випускним магістрів Київської школи економіки. Kyiv School of Economics (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Війна путінського режиму загрожує всій демократичній моделі світу, як раніше існування Гітлера — Кирило Буданов. armyinform.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ "З Росією буде пов'язано ще багато роботи": Буданов про те, чим займеться ГУР після перемоги. ТСН.ua (укр.). 1 вересня 2023. Архів оригіналу за 5 серпня 2024. Процитовано 5 серпня 2024.
- Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.] // ГУР МОУ
- Офіс Президента вітає призначення Кирила Буданова на посаду начальника Головного управління розвідки МОУ [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Сайт Офісу Президента України, 05.08.2020
- Зеленський змінив начальника Головного управління розвідки [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Радіо Свобода, 05.08.2020
- Зеленський змінив начальника ГУР Міноборони: призначив Кирила Буданова [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// Інтерфакс-Україна, 05.08.2020
- Легендарний розвідник Кирило Буданов очолив управління розвідки: що про нього відомо [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// 24 канал, 05.08.2020
- Зеленський змінив голову військової розвідки [Архівовано 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]// ZN.UA, 05.08/2020
- Збірка інтерв'ю з Будановим
- Інтерв'ю
- Viber
- Народились 4 січня
- Народились 1986
- Уродженці Києва
- Випускники Одеської військової академії
- Генерал-лейтенанти (Україна)
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Нагороджені Хрестом бойових заслуг
- Кавалери ордена «За мужність» I ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені нагрудним знаком «За військову доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені медаллю «За особисті досягнення»
- Нагороджені пам'ятним знаком «За воїнську доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Лицарі ордена Архистратига Михаїла II ступеня
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Керівники Головного управління розвідки Міністерства оборони України
- Службовці Генерального штабу ЗСУ
- Персоналії:Воєнна розвідка
- Повні кавалери ордена «За мужність»
- Чинні Члени Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних сил України
- Список лідерів України УП-100