Кириченко Федір Трифонович

Федір Трифонович Кириченко
Псевдонім	Ф. Коткович
Народився	2 травня 1908(1908-05-02) Рашівка, Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	27 квітня 1985(1985-04-27) (76 років) м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР Російська імперія
Діяльність	журналіст
Alma mater	Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Жанр	вірші, краєзнавчі дослідження, літературознавчі дослідження

Фе́дір Три́фонович Кириче́нко (* 2 травня 1908, Рашівка Гадяцького повіту Полтавської губернії — † 27 квітня 1985, м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області), український літературний дослідник, журналіст, краєзнавець, поет, починав у Спілці селянських письменників «Плуг». З 1959 року — член Спілки письменників СРСР. Друкувався під псевдонімом Ф. Коткович.

З життєпису

Народився в родині селян-незаможників.

У 1924 року вступає до комсомолу, в 1926-29 роках навчався на робітфаці Харківського інституту народної освіти. Закінчив лінгвістично-літературний факультет Харківського педагогічного інституту народної освіти.

Друкуватися почав у 1925 році. Перші публікації Ф. Кириченка з'явилися в газеті «На зміну» (згодом звалася «Зірка»). Його твори публікувалися у періодичних виданнях: «Комсомолець України», «Плуг», «Сільськогосподарський пролетар», «Трактор», «Червоний Перець».

З 1930 року — в складі літературної групи «Трактор», з 1931 — в колі «плужан».

Є автором поетичної збірки «Слово героям» — 1932, Харків. У 1935—1937 рр. працював в чернігівській газеті «Робітник», по тому — вчителював у Ромнах, був позаштатним дописувачем газети «Прапор Жовтня». В цьому часі для видання підготував літературні сторінки про творчість Михайла Коцюбинського та Івана Ле, допомагає видаватися початківцям.

Другу світову війну закінчив у званні капітана. Після демобілізації, з 1946 року, працює у газетах Ромен, Сум, вчителює в Лебедині.

Працював у апараті Міністерства культури УРСР, в періодичних виданнях друкував статті та спогади про українських письменників, займався упорядкуванням збірки перших комсомольських поетів України.

У своїх дослідженнях розкрив псевдоніми та криптоніми понад ста українських літераторів: Карпо Валовець, Пилип Голубничий, Олександр Грищенко, Антоніна Кудрицька. Його напрацювання увійшли до 5-томного «Українського літературного енциклопедичного словника».

У 1963 році упорядкував збірку М. Скуби «Поезії», в 1976 — збірку М. Кожушного «Комсомольське серце».

Написав більше 1500 статей.

У 1985 році підготував цикл лекцій «Письменники — герої Великої Вітчизняної війни» — про Миколу Шпака, Костя Герасименка, Пилипа Рудя, Федора Швіндіна.

З 1960 року проживав у м. Вишневому.

24 серпня 1996 року на будинку, де він жив, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки.

У 2008 році, до 100-річчя з дня народження письменника, в серії «Бібліотека вишнівчанина» видавництвом «Фенікс» видана збірка поезій Ф. Кириченка.

Джерела

• Укрінформ. Прес-центр
• Вишневе [Архівовано 8 Червня 2015 у Wayback Machine.]
• Києво-Святошинська ЦРБ [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
• «Наші славні земляки», Вишневе
• Кириченко Федір Трохимович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К.: Видавництво ім. М. П. Бажана «Українська радянська енциклопедія», 1990. -С. 466
• Силенко І. Сонячний жар душі. «Літературне сузір'я». — К.: Вид-во «Молодь», 2006. — С. 471—475
• Мельник Б Він жив і творив у Вишневому, «Новий день». — 7 вересня 1996.