Перейти до вмісту

Кислюк Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кислюк Олександр Іванович
Народився16 січня 1962(1962-01-16)
Голичівка, Корецький район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Помер5 березня 2022(2022-03-05) (60 років)
Ірпінь
Країна Україна
НаціональністьУкраїнець
Діяльністьперекладач, поліглот, викладач університету
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1984)
Знання мовукраїнська
ЗакладНаціональний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кислюк.

Кислюк Олександр Іванович (16 січня 1962(1962січня16), с. Голичівка, Корецький район, Рівненська область — 5 березня 2022, Ірпінь, Київська область)[1] — український поліглот і перекладач.

Біографія

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

1984 р. — закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Творчий шлях

[ред. | ред. код]

1984—1991 — вчитель восьмирічних шкіл: спочатку у Самострілівській, а потім у Сапожинській (Корецький район, Рівненська область).

З 1991 року займається викладацькою та перекладацькою діяльністю.

1993—2005 — викладач сучасних іноземних та стародавніх мов (німецька, давньогрецька, церковнослов'янська) у Київській духовній академії і семінарії УПЦ КП, також вів навчальні курси з новогрецької мови у школах м. Києва.

До 2022 — старший викладач кафедри теорії та історії держави і права Інституту політології та права Національного педагогічного Університету ім. М. П. Драгоманова. Проводив заняття з латини і римського права[2].

Впродовж останніх двадцяти років викладацької і перекладацької роботи написав низку наукових статей і переклав багато класичних творів зі стародавніх і сучасних іноземних мов: давньогрецької, латини, церковнослов'янської, англійської, французької і німецької.

Смерть

[ред. | ред. код]

Розстріляний російськими окупаційними військами у місті Ірпінь поблизу Києва 5 березня 2022 року.[3]

Подробиці смерті Олександра Кислюка, зі слів рідного брата-близнюка Павла Кислюка, такі:

5 березня 2022 року вони разом копали противотанковий рів, бо знали що можуть піти знову танки. - нещодавно танкова атака закінчилася, не дійшовши до місця замешкання братів. От вони копають цю канаву, пан Олександр сказав братові, що збігає в магазин. Тому пан Павло (серед ірпінських митців відомий як Герр Пауль, бо більше займався німецькою), коли хтось вигукнув: "Танки!", не збагнув, де брат. Продовжував думати, що не повернувся з магазину. Танк з'явився, зупинився, і почав розвертати дуло, розстрілюючи хати (а там одноповерхові хати), на свій "смак". Пан Павло Кислюк кидається і біжить у рідний двір. Краєм ока завбачає погріб, і стрибає туди, але одразу розуміє, що, можливо, вчинив не вірно - якщо танк в'їде на подвір'я, то з льоху йому не вибратися. Тим часом танк розстрілює дуба, що біля хати, після цього Павло Кислюк, визираючи з ями, стає свідком ще одного пострілу, снаряд влучає просто в їхню хату. Через кілька хвилин пан Павло вилазить з льоху, бо бачить, що на ґанок виповзає з хати дід. Як пояснює пан Павло, дід на ґанку вразив його надзвичайно - чоловік цей був хворий, і лежав у їхній хаті і ходити та рухатися сам не міг. Мабуть, в стані шоку дід з постелі встав, міркує брат Олександра Кислюка і біжить до ґанку, проігнорувавши цього разу небезпеку. Тим більше, що дід витягнув за собою на ґанок "ніби якийсь мішок". Павло, наблизившись, зрозумів, що це не мішок, а його рідний брат. Пан Павло несвідомо почав гасити обличчя брата, а потім уже збагнув, що брат не живий. Оце все, що розповів Павло Кислюк. Далі він не зміг узагалі нічого говорити, запнувся і замовк.

Брат тоді поховав брата просто на подвір'ї, під хатою. Через кілька місяців, по звільненні, за ініціативи громадськості відбулося офіційне перепоховання тіла Олександра Кислюка на ірпінському цвинтарі.

Бібліографія[4]

[ред. | ред. код]

Статті

[ред. | ред. код]
  1. Кислюк О. І. Причини Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр. в описі хроніки С. Грондського / (Пер. з латинської). Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Том 11: Національна Академія наук України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Київ — 2005. С.434-455.
  2. Кислюк О. І. Походження та рання історія козацтва в хроніці Самуеля Грондського. (Пер. з латинської). Наукові записки. Том 41. Національний університет «Києво-Могилянська Академія». Серія «Історичні науки». — 2005. С. 88—93.
  3. Кислюк О. І. Від Пилявців до Замостя (осінній похід козацького війська 1648 р. у висвітленні Самуеля Грондського).(Пер. з латинської). Наукові записки. Том 52. Національний університет «Києво-Могилянська Академія». Серія «Історичні науки». — 2006. С. 68—73.
  4. Кислюк О. І. Незнаний німецький «летючий листок» про Чигиринський похід 1678 р. Олександр Кислюк, о. Ю.Мицик / (Пер. з німецької). Корсунський часопис. № 15 — 2006. С. 6—8.
  5. Кислюк О. І. Початковий етап Берестецької битви у висвітленні Самуеля Грондського / Ю. А. Мицик/ О. І. Кислюк / (Пер. з латинської). Збірник тез наукової конференції на тему «Берестецька битва в історії України». — 2006. С. 3—8.
  6. Кислюк О. І. Польський хроніст Самуель Грондський і його опис Лоєвської битви 1649 р. (Пер. з латинської). Гысторыя Лоевскай зямлі. Факты. Каментарыі. Матэрыялы міжнароднай науково-практычнай канферэнцыі, прысвечанай 500-годдзю утварэння г.п. Лоев. Гомель — 2006. С.43—48.
  7. Кислюк О. І. Битва під Корсунем в описі хроніста ХУІІ століття Самуеля Грондського. (Пер. з латинської). Корсунський часопис. № — 2088. С.

Переклади

[ред. | ред. код]
  1. Закон Божий  : підручник для сім'ї та школи / С. Слободськой ; пер. на укр. мову О. І. Кислюк. - К. : Фентезі, 1996. - 576 с.
  2. Арістотель. «Політика» (пер. з давньогрецької О. Кислюка). Київ — в-дво «Основи» -2002. К-сть друк. аркушів — 12,5.
  3. Тома Аквінський. Коментарі до Арістотелевої «Політики». (пер. з латинської О. Кислюка). К-сть друк. Аркушів — 30,5.
  4. Карл Ясперс. Психологія світоглядів. Серія «Філософська думка». (пер. з німецької О. Кислюка та Р. Осадчука)./ Київ. В-тво «Юніверс» — 2009. К-сть друк. аркушів — 33,93.
  5. Матц/Флатц/Льодерер. Культура і гроші. Практичний порадник. (пер. з німецької О. Кислюка). Київ. В-тво «Юніверс» — 2009. К-сть друк. аркушів — 9,2.
  6. Норберт Еліас. Про німців. Серія «Соціологічна думка». (пер. з німецької О. Кислюка). Київ. В-тво «Юніверс» — 2009. К-сть друк. аркушів— 29,5.
  7. Сібе Шаап. Нездатність забувати. Новий погляд Ніцше на питання про істину. (Наукове видання) (пер. з німецької О. Кислюка). Київ, В-тво Жупанського. К-сть друк. аркушів — 16,5.
  8. Брокгауз. Історія Німеччини у світлинах. Серія «Історична думка». (пер. з німецької І. Андрущенка, Л. Сандиги, О. Кислюка). Київ. В-тво «Юніверс» — 2010. К-сть друк. аркушів — 35,5.
  9. Сібе Шаап. Здійснення філософії. Метафізичні претензії у мисленні Т. В. Адорно.(Наукове видання). Київ. В-тво Жупанського — 2011. (пер. з німецької В. Задорожного, О.Кислюка). К-сть друк. аркушів — 16,5 .
  10. Йоахім Ріттер. Метафізика і політика. Серія «Філософська думка». (пер. з німецької В. Задорожного, О.Кислюка). Київ. В-тво «Юніверс». — 2011. К-сть друк. аркушів — 21,5
  11. Ксенофонт. Анабазис. Серія «До джерел». Київ «Український письменник» (переклад з давньогрецької мови) — 2011. К-сть друк. аркушів — 12,5.
  12. Тацит Корнелій. Аннали. Серія «До джерел». Київ. В-тво «Український письменник» — 2013. (переклад з латини О. І. Кислюка). — К-сть друк. арк. 27,34.
  13. Богословські твори святого Юстиніана. (стор. 373—586). Переклад з давньогрецької і латини із серії «Патрологія Міня». У книзі: Святий правовірний Юстиніан І Великий, Християнський імператор і богослов. (Автор — Прот. Костянтин Лозінський). Київ — 2014.
  14. Демократизація і Європейський Союз. Серія «Світло світогляду». (переклад з англійської О. І. Кислюка). Київ. В-тво «Український письменник». — 267 с. (10,69 друк. арк.).
  15. Українська Автокефалія. (Автор — Митрополит УПЦ Київського Патріархату Мішель Лярош, переклад з французької). Видавничий відділ Української Православної Церкви Київського Патріархату — 2015 р. К-сть друк. арк. — 7,5.
  16. Повний церковно-слов'янський словник. (Автор — протоієрей Г. Дяченко. Переклад з російської О. І. Кислюка). В-тво Української Православної Церкви Київського Патріархату — 2015. 1-й том. К-сть друк. арк. — 30,5.
  17. Кислюк О. І. Причини Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр. в описі хроніки С. Грондського / (Пер. з латинської О. Кислюка). Серія «Літописи і хроніки». (Науковий редактор, рецензент — прот. ПЦУ, доктор історичних наук, професор Ю. Мицик). Книга перша. Видавець ФОП Кулик Т. М. Київ — 2020. К-сть друк. арк. 6,13. Перекладено за виданням: HISTORIA belli COSACCO-POLONICI, Autore Samuele Grondski de GRONDI. Conscripta Anno MDCLXXVI. Litteris Francisci Augustini Patino.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ У Бучі окупанти вбили науковця-перекладача. Главком. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 17 лютого 2023.
  2. ↑ Керівництво і склад теорії та історії держави і права. fpsp.npu.edu.ua. Процитовано 1 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. ↑ Російські окупанти розстріляли історика та перекладача Олександра Кислюка. Архів оригіналу за 15 Березня 2022. Процитовано 15 Березня 2022.
  4. ↑ Олександр Кислюк - Тека авторів. Чтиво. Архів оригіналу за 9 Квітня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кислюк_Олександр_Іванович&oldid=43545039