Очікує на перевірку

Кисляк Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Сергій Кисляк
Сергій Кисляк
Сергій Кисляк
Особисті дані
Народження 6 серпня 1987(1987-08-06)[1][2][3] (37 років)
  Кам'янець, Брестська обл., Білоруська РСР, СРСР
Зріст 180 см
Вага 75 кг[4]
Громадянство  Білорусь
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь «Динамо-Берестя»
Номер 15
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2002–2004 Білорусь РУОР (Мінськ) 17 (2)
2004–2010 Білорусь «Динамо» (Мінськ) 138 (34)
2011–2016 Росія «Рубін» 67 (4)
2012 →  Росія «Краснодар» 11 (0)
2016–2017 Туреччина «Ґазіантепспор» 12 (0)
2018 Казахстан «Іртиш» 16 (0)
2018– Білорусь «Динамо-Берестя» 41 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2003–2004 Білорусь Білорусь U-17 6 (2)
2005–2006 Білорусь Білорусь U-19 5 (0)
2005–2009 Білорусь Білорусь U-21 31 (5)
2009– Білорусь Білорусь 71 (9)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 12 квітня 2020.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 12 квітня 2020.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кисляк.

Сергій Вікторович Кисляк (біл. Сяргей Віктаравіч Кісляк, рос. Сергей Викторович Кисляк, нар. 6 серпня 1987, Кам'янець) — білоруський футболіст, півзахисник клубу «Динамо-Берестя». Майстер спорту Білорусі міжнародного класу.

Виступав, зокрема, за клуби «Динамо» (Мінськ) та «Рубін», а також національну збірну Білорусі.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Почав грати у футбол у рідному Кам'янці. Перший тренер — В. М. Кисляк. Пізніше навчався в мінському Республіканському училищі олімпійського резерву, в якому грав у 2002—2003 роках за місцеву команду РУОР (Мінськ) у Другій лізі.

У 2004 році перейшов до мінського «Динамо». Спочатку він грав за дубль, а з сезону 2006 року міцно закріпився в осеові. Пізніше він став капітаном «Динамо» і Включався БФФ до списку 22 найкращих футболістів чемпіонату Білорусі 2006 року.

Сергій Кисляк під час виступів за «Динамо» (Мінськ). 2009 рік.

Влітку 2010 року він був на перегляді в російському «Рубіні». Через можливий перехід виник конфлікт із керівництвом «Динамо», яке хотіло отримати компенсацію за гравця. Як результат, Сергій разом із товаришем по команді Антоном Путилом ненадовго були відправлені в дубль, пропустивши кілька матчів «Динамо» в Лізі Європи.

У грудні 2010 року Кисляк офіційно став гравцем «Рубіна». У складі казанського клубу став широко використовуватися на позиції флангового захисника (до цього він грав лише півзахисника). За «Рубін» дебютував 23 лютого 2012 року в виїзному матчі 1/16 фіналу Ліги Європи 2011/12 проти пірейського «Олімпіакоса»[5]. 8 липня 2012 року був орендований іншим російським клубом «Краснодар» до кінця року[6]. На початку 2013 року повернувся в казанський клуб, взявши участь за нього в Лізі Європи 2012/13 також зі стадії 1/16 фіналу[7], і 2013/14[8]. Кисляк частіше грав у єврокубках, тоді як у чемпіонаті Росії він виходив на поле рідше через ліміт на легіонерів.

У червні 2016 року стало відомо, що після закінчення контракту «Рубін» не буде його продовжувати. 8 червня Сергій як вільний агент підписав дворічну угоду з турецьким «Ґазіантепспором», приєднавшись до свого земляка Антона Путила[9]. Спочатку він не мав міцного місця в основі, але згодом став частіше залучатись до матчів. За підсумками сезону 2016/17 клуб втратив місце у Суперлізі, після чого Кисляк через фінансові проблеми клубу покинув команду і тренувався із мінським «Динамо», але ФІФА не дозволив заявити гравця мінчанам до відкриття зимового трансферного вікна[10].

1 лютого 2018 року підписав контракт на один рік з казахстанським клубом Прем'єр-ліги «Іртиш» з Павлодару[11], але вже в липні покинув команду за згодою сторін[12]. Після відходу з «Іртиша» він планував продовжити кар'єру в російському клубі, але РФС йому заборонила заявляти нових гравців через борги. В результаті Кисляк деякий час він підтримував форму з мінським аматорським колективом «Трактор» і навіть виступав у чемпіонаті Мінська[13].

Нарешті, у вересні 2018 року він підписав 2,5-річний контракт з «Динамо-Берестя»[14]. У сезоні 2018 він чергував з виходи у стартовому складі із замінами, а в сезоні 2019 року закріпився у основі та допоміг команді стати чемпіоном Білорусі. Станом на 12 квітня 2020 року відіграв за брестських «динамівців» 41 матч в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Протягом 2005—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Білорусі, з якою був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2009 року у Швеції, де білоруси зайняли останнє місце у групі, а Кисляк забив обидва голи своєї збірної на турнірі — в ворота шведів і італійців. Всього на молодіжному рівні зіграв у 31 офіційному матчі, забив 5 голів.

14 листопада 2009 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Білорусі в товариському матчі зі збірною Саудівської Аравії в Даммамі (1:1)[15]. Свій перший м'яч за збірну забив 30 травня 2010 року в товариському матчі зі збірної Південної Кореї в австрійському Куфштайні (1:0)[16].

3 вересня 2010 року в першому матчі відбіркового турніру до чемпіонату Європи 2012 року забив переможний гол у ворота збірної Франції в Сен-Дені, принісши білорусам сенсаційну перемогу 1:0[17]. Надалі Кисляк відзначався в товариських матчах: 10 серпня 2011 року зі збірною Болгарії в Мінську (1:0) і 14 листопада 2012 року зі збірною Ізраїлю в Єрусалимі (2:1)[18].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Динамо» (Мінськ): 2004
«Динамо-Берестя»: 2019
«Рубін»: 2011–12
«Динамо-Берестя»: 2019, 2020

Особисті

[ред. | ред. код]
  • У списку 22 найкращих гравців чемпіонату Білорусі: 2006, 2009, 2019

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ As — Madrid: PRISA, 1967. — ISSN 1888-6671
  4. ↑ а б https://dinamo-minsk.by/blr/asnouny-sklad/2022/kislyak-siarhei
  5. ↑ Профиль на сайте Чемпионат.com. Архів оригіналу за 8 Серпня 2014. Процитовано 14 Квітня 2020.
  6. ↑ «Краснодар» арендовал Сергея Кисляка [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  7. ↑ Профиль на сайте Чемпионат.com. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 14 Квітня 2020.
  8. ↑ Профиль на сайте Чемпионат.com[недоступне посилання]
  9. ↑ Сергей Кисляк подписал контракт с турецким «Газиантепспором». Архів оригіналу за 11 Червня 2016. Процитовано 14 Квітня 2020.
  10. ↑ ФИФА не разрешил Кисляку дозаявиться в минское «Динамо». Архів оригіналу за 25 Лютого 2020. Процитовано 14 Квітня 2020.
  11. ↑ Сергей Кисляк подписал годичный контракт с «Иртышом». Архів оригіналу за 23 Лютого 2020. Процитовано 14 Квітня 2020.
  12. ↑ Сергей Кисляк покинул «Иртыш». Архів оригіналу за 21 Лютого 2020. Процитовано 14 Квітня 2020.
  13. ↑ «Из-за бюрократических вещей». Почему Кисляк снова остался без работы. Архів оригіналу за 2 Січня 2020. Процитовано 14 Квітня 2020.
  14. ↑ Сергей Кисляк стал игроком брестского «Динамо». Архів оригіналу за 25 Лютого 2020. Процитовано 14 Квітня 2020.
  15. ↑ Football.By: національна збірна Білорусі — Товариські матчі: Білоруський і Світовий футбол. Архів оригіналу за 4 Лютого 2018. Процитовано 14 Квітня 2020.
  16. ↑ www.footbel.net. Архів оригіналу за 13 Квітня 2021. Процитовано 14 Квітня 2020.
  17. ↑ UEFA.com: Солодка хвилина Кисляка. Архів оригіналу за 6 Вересня 2011. Процитовано 14 Квітня 2020.
  18. ↑ За збірну грає краще, ніж за клуб. Вісім фактів про новачка «Іртиша» Сергія Кисляка. Архів оригіналу за 4 Лютого 2018. Процитовано 14 Квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кисляк_Сергій_Вікторович&oldid=40574521