Кисіль Василь Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кисіль Василь Іванович
Народився28 жовтня 1948(1948-10-28)[2]
Григорівка, Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер7 серпня 2019(2019-08-07)[1] (70 років)
Країна Україна
Діяльністьадвокат, професор, арбітр
ГалузьМіжнародне приватне право
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступіньдоктор юридичних наук[d]
Науковий керівникМатвєєв Геннадій Костянтинович
Знання мовукраїнська, французька і російська
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кисіль.

Васи́ль Іва́нович Кисі́ль (28 жовтня 1948, село Григорівка, Обухівського району, Київської області[3] — 7 серпня 2019, місто Київ[4]) — український юрист, доктор юридичних наук (2002[4]), професор кафедри міжнародного приватного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2002[4]), адвокат[5], старший партнер юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери».

Василь Кисіль був одним з провідних українських експертів у сферах міжнародного приватного права, цивільного права та законодавства про інвестиції. Неодноразово очолював списки найкращих юристів України. Досліджував проблеми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві, правового регулювання зовнішньо-економічних відносин, цивільно-правові засади регулювання господарської діяльності[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Освіта

[ред. | ред. код]

У 1976 закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка[4] за спеціальністю міжнародне право. У 1980 захистив кандидатську дисертацію[6]. У 2001 році захистив докторську «Механізми колізійного регулювання у сучасному міжнародному приватному праві»[7].

На вибір професії істотно вплинула робота Г. Ф. Шершеневича «Історія філософії права»[8]. Під час навчання найбільший вплив на світосприйняття та відношення до майбутньої професії справив професор Г. К. Матвєєв, завдяки якому Василь Кисіль обрав викладацьку кар'єру[9].

Крім української та російської також володів французькою мовою[10].

Професійна діяльність

[ред. | ред. код]

Після закінчення університету в 1976 році працював викладачем на катедрі міжнародного приватного права[4]. Входив до спеціалізованої вченої ради з юридичних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка[11].

У 1986 спільно зі своїми учнями створив юридичну фірму, яка стала у майбутньому першою приватною юридичною фірмою в Україні, а згодом переросла в адвокатське об'єднання. Колишні студенти стали партнерами Василя Кисіля. Відповідно, з 1987 по 1992 роки він був головою правління юридичної фірми «Юрзовнішсервіс» у Києві, а з 1992 року — старшим партнером адвокатського об'єднання «Василь Кісіль і Партнери»[4]. Він був членом Київської міської колегії адвокатів.

Був членом Постійної палати третейського суду в Гаазі з 26 квітня 2004 року по 2013 рік[12].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Василь Кисіль брав участь у дорадчих органах при органах державної влади України:

Він був одним із засновників в 1992 році[26] та членом наглядової ради[27] Всеукраїнського благодійного фонду «Українська правнича фундація».

Входив до Довірчої Ради Національного університету «Києво-Могилянська академія» у 2010—2015 роках[28].

Законопроєктна діяльність

[ред. | ред. код]

Брав участь у підготовці проєктів законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про підприємництво», «Про господарські товариства»[29], «Про лізинг», «Про режим іноземного інвестування», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»[4].

В. І. Кисіль вважав: Україні, щоб приєднатися до Європейського Союзу, треба усвідомити суть і значення принципу та концепції верховенства права, за яким прагне жити цивілізована Європа[3].

Редакційна діяльність

[ред. | ред. код]

Входив до редакційних колегій періодичних наукових видань «Актуальні проблеми міжнародних відносин» Інституту міжнародних відносин і «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Міжнародні відносини». Також був членом редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України[30][31][32] до припинення роботи суду 15 грудня 2017 року[16].

Захоплення

[ред. | ред. код]

Захоплювався театром і живописом[3][33]. Серед улюблених книг називав ранні оповідання Михайла Зощенка як такі, мовна стилістика яких викликала в нього подив і посмішку[34].

Публікації

[ред. | ред. код]
Докладніше: у розділі «Література» нижче

Кисіль В. І. є автором і співавтором підручників, монографій і публікацій. Він також упорядкував збірку праць Матвєєва Г. К.[35]

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

Отримав нагороду «Market Maker in Ukraine», засновану CEE Legal Matters — авторитетним інформаційним виданням про юристів та юридичні ринки Центральної та Східної Європи, яка вручається найбільш досвідченим правникам за особливі досягнення і впливову роль у становленні ринку юридичних послуг в країні[36][37].

«Ми маємо за велику честь зібрати разом найбільш впливових, загальновизнаних, високоповажних та надзвичайно талановитих правників з усієї Центральної та Східної Європи. Ці професіонали не лише спостерігали за розвитком їхніх ринків, а й значною мірою впливали на процес. В ході дослідження, проведеного у 22 країнах, ми виявили, що лауреати премії Market Makers отримали одностайне визнання колег завдяки їх успіху та репутації, професіоналізму, самовідданості та неухильному дотриманню найвищих стандартів адвокатської етики»[38].
— Девід Стакі, виконавчий редактор видання CEE Legal Matters

Довідник «The PLC Cross-border Mergers & Acquisitions Handbook 2006/07» визнав Василя Кисіля провідним українським фахівцем у сфері злиттів та поглинань[3].

Кисіль В. І. декілька років поспіль очолював перелік найвідоміших юристів України, складений щорічним оглядом ринку «Юридичні фірми України» (рос. «Юридические фирмы Украины»)[3]. Визнаний довідником «Ukrainian Law Firms» (a Handbook for Foreign Clients) провідним експертом із інвестиційних питань протягом всіх років існування даної номінації[3]. Увійшов до списку 50 найкращих юристів за версією дослідження «Юристи України 2008. Вибір клієнта», що проводилося «Юридичною газетою»[39].

Довідник «The PLC WHICH LAWYER? YEARBOOK 2008» відзначив Василя Кисіля серед провідних спеціалістів в області банківської справи й фінансів, а також злиття й поглинання[джерело?].

Щорічним виданням «The International Who's Who of Business Lawyers», що ґрунтується на незалежних рекомендаціях колег і клієнтів, Василь Іванович Кисіль неодноразово вказувався серед провідних світових фахівців з корпоративного управління[джерело?].

Згідно з міжнародним довідником Chambers Europe 2008 пан Кисіль був одним із найкращих українських юристів в області корпоративного й комерційного права: "…партнер Василь Кисіль …характеризувався опитуваними як «наставник — більшість інших передових українських юристів училися в нього, а він як і раніше провідний авторитет»[джерело?].

У 2013 році став лауреатом відзнаки Асоціації правників України «За честь і професійну гідність»[40][41].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У липні 2020 року розпочав роботу Благодійний фонд пам'яті Василя Кисіля[42], який підтримує освітні проєкти. 2021 року за підтримки фонду видано художньо-публіцистичну книгу спогадів про Василя Івановича «Зворушлива константа»[43].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ collective author Кисіль Василь Іванович — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ↑ а б в г д е Серб, Микола; Білейчук, Ярослав (2007). Юристи України. Правова еліта держави. Київ: Логос Україна. ISBN 978-966-2120-04-2. Архів оригіналу за 29 жовтня 2017.
  3. ↑ а б в г д е ж и Ведмідь Л. А. Кисіль Василь Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  4. ↑ Кисіль Василь Іванович // Єдиний реєстр адвокатів України. — Переглянуто: 24 жовтня 2019.
  5. ↑ Кисиль В. И. Расторжение иностранных браков в международном частном праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 Гражданское право, семейное право, гражданский процесс, международное частное право. / Киевский ордена Ленина государственный университет им. Т. Г. Шевченко. – Киев, 1980. – 198 с.(рос.)
  6. ↑ Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві [Текст]: дис… д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Кисіль Василь Іванович ; Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 396 арк. — арк. 380—396.
  7. ↑ Кисіль В. І. Відчувати свою необхідність у міру своїх здібностей / В. І. Кисіль // Strategic Business Review. — 2016. — Июль—август. — С. 72. — Переглянуто: 23 жовтня 2019.
  8. ↑ Кисіль В. І. «Я себе аспирантов по приказу ректора не подбираю» / Кисіль Василь Іванович // Юридичний журнал. — Юстініан, 2008. — Номер #7/2008.(укр.)
  9. ↑ Старший партнер ЮФ «Василь Кісіль і партнери» В.Кисіль: «Адвокату, як і актору, доводиться працювати в різних жанрах: сьогодні — драма, завтра — комедія» : [інтерв'ю зі старшим партнером АО «Юридична фірма „Василь Кісіль і Партнери“» В. Киселем] / Василь Кисіль, інтерв'ювала Юлія Сахарова // Закон і Бізнес. — 2013. — Випуск № 31 (1121), 3—9 серпня. — Переглянуто: 24 жовтня 2019.
  10. ↑ Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо діяльності спеціалізованих вчених рад від 21 листопада 2013 року» від 21 листопада 2013 року № 1609.
  11. ↑ List of Members of the Permanent Court of Arbitration = Liste des membres de la Cour permanente d'arbitrage : Ukraine = Ukraine // Annual Report = Rapport annuel / Permanent Court of Arbitration. — The Hague : 2003—2013. — 103th. — P. 90 ; 104th. — P. 90 ; 105th. — P. 102 ; 106th. — P. 94 ; 107th. — P. 105 ; 108th. — P. 104 ; 109th. — P. 107 ; 110th. — P. 118 ; 111th. — P. 122 ; 112th. — P. 57 ; 113th. — P. 63.(англ.)(фр.)
  12. ↑ а б Постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про оновлення Науково-консультативної ради при Вищому господарському суді України та створення у її складі секцій» від 27 лютого 2004 року. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Постанова пленуму Вищого господарського суду України «Про затвердження нової редакції положення про Науково-консультативну раду Вищого господарського суду України та визначення її персонального складу» від 25  лютого 2011 року № 4. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Постанова пленуму Вищого господарського суду України «Про затвердження Положення про Науково-консультативну раду Вищого господарського суду України та визначення її персонального складу» від 10  липня 2014 року № 4. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  15. ↑ а б в В Україні почав роботу новий Верховний Суд / Українські новини, 15 грудня 2017. [Архівовано 20 Квітня 2018 у Wayback Machine.]
  16. ↑ Склад Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України, затверджений постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 28 грудня 2006 року № 8. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про визначення персонального складу Науково-консультативної ради при Вищому адміністративному суді України» від 25 лютого 2013 року № 3. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Постанова Президії Верховного Суду України «Про затвердження персонального складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України» від 5 жовтня 2007 року № 34. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Склад Науково-консультативної ради при Верховному Суді, затверджений постановою Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2018 року № 3. [Архівовано 11 Травня 2018 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження складу Громадської ради при Міністерстві юстиції України» від 4 лютого 2009 року № 184/5. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 11.02.2011 № 510/5» від 16 червня 2011 року № 1607/5. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Указ Президента України «Питання Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права» від 9 грудня 2010 року № 1116/2010. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  23. ↑ Указ Президента України «Про ліквідацію деяких допоміжних органів, утворених Президентом України» від 20 лютого 2015 року № 96/2015. [Архівовано 11 Липня 2019 у Wayback Machine.]
  24. ↑ Наказ Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України "Про утворення робочої групи з питань удосконалення підготовки фахівців за напрямом «Міжнародне право» від 10 жовтня 2012 року № 1088. [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Історія. Українська правнича фундація. Архів оригіналу за 13 вересня 2014 року.
  26. ↑ Керівні органи. Українська правнича фундація. Архів оригіналу за 29 липня 2014 року.
  27. ↑ Наглядова рада. Національний університет «Києво-Могилянська академія». Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 08 жовтня 2019.
  28. ↑ Кисіль, Василь Іванович (2002). Закон «Про господарські товариства» вже не відповідає вимогам часу, однак існують альтернативи... Юридичний журнал (Інтерв'ю) (#2/2002). Інтерв'юери: Ірина Сєрова. Юстініан. Архів оригіналу за 14 квітня 2016.
  29. ↑ Постанова пленуму Вищого адміністративного суду України «Про внесення зміни до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2007 року № 3 „Про склад редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України“» від 19 грудня 2011 року № 10. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Постанова пленуму Вищого адміністративного суду України «Про склад редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України» від 12 вересня 2014 року № 11. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  31. ↑ Постанова пленуму Вищого адміністративного суду України «Про склад редакційної колегії друкованого органу Вищого адміністративного суду України» від 13 березня 2017 року № 8. [Архівовано 24 Жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  32. ↑ Кисіль, Василь. Досвід вартий довіри. Міжнародник (Інтерв'ю). № 39. Інтерв'юери: Андрій Онисько. ІМВ. Архів оригіналу за 12 Липня 2013. Процитовано 08 жовтень 2019.
  33. ↑ Проза життя: Правила життя Василя Кисіля : [арх. 27 жовтня 2022] // Український юрист. — 2017. — № 1—2, січень-лютий 2017.
  34. ↑ Вибране / Г. К. Матвєєв ; [упоряд. Кисіль В. І.]. — К. : Україна, 2008. — Текст укр., рос.
  35. ↑ Василь Кисіль отримав міжнародну нагороду Market Maker in Ukraine. 2 червня 2017. Архів оригіналу за 23 Жовтня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
  36. ↑ Radu Cotarcea (06-06-2017). Elite CEE Lawyers Gather in Warsaw for Market Makers Award Ceremony. CEE Legal Matters. Архів оригіналу за 21 Червня 2017. Процитовано 25-06-2017.
  37. ↑ Василь Кисіль отримав міжнародну нагороду Market Maker in Ukraine. Юридична газета. 12-06-2017. Архів оригіналу за 17 Червня 2017. Процитовано 25-06-2017.
  38. ↑ Василий Кисиль: фото, биография, досье : [арх. 06.07.2022] // ЛІГА.ДОСЬЄ. — Дата звернення: 08.01.2023.(рос.)
  39. ↑ Відзнака АПУ. Асоціація правників України. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 23 жовтня 2019.
  40. ↑ Асоціація правників України відкрила Рік Права та назвала лауреата Почесної відзнаки у 2021 році // Закон і Бізнес. — 2021. — 10.11. — Переглянуто 30 жовтня 2021.
  41. ↑ Фонд пам’яті Василя Кисіля: історії, які змінюють життя // Юридична газета. — 2021. — 04 серпня. — Переглянуто 14 травня 2022.
  42. ↑ Зворушлива константа / Укл. : Катерина Міліцина. — Київ : БО «Благодійний фонд пам’яті Василя Кисіля», 2021. — 160 с. : іл. ISBN 978-617-8030-04-9. [Архівовано 1 листопада 2022 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]

Англійською мовою

Українською мовою

Література

[ред. | ред. код]

Роботи В. І. Кисіля радянського періоду (1980—1990)

  • Кисиль В. И. Расторжение иностранных браков в международном частном праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 Гражданское право, семейное право, гражданский процесс, международное частное право. / Киевский ордена Ленина государственный университет им. Т. Г. Шевченко. – Киев, 1980. – 198 с.(рос.)
  • Кисиль В. И. Расторжение брака в международном частном праве // Международное частное право / Под общей редакцией проф. Г. К. Матвеева. — К.: Вища школа, 1985.-С. 115—135.
  • Кисиль В. И. Права и обязанности иностранных граждан в СССР // Радянське право. — 1982. — № 2.
  • Кисиль В. И., Кривобок В. Я. Иностранцы и советский закон. — К., 1982.-97 с.
  • Кисиль В. И., Шретер И. К тенденции об унификации коллизионных норм в законах социалистических государств о международном частном праве // Вестник Киевского университета. — 1983. — № 16.
  • Кисіль, В.І. (1985). Права і обов’язки батьків і дітей. К.: Знання.
  • Кисиль В. И. Сближение и унификация коллизионных-норм стран — членов СЭВ: проблемы, методы и перспективы // Советский ежегодник международного права. — 1984. — М., 1986. — С. 273—278.
  • Кисиль В. И., Калакура В. Л. Некоторые аспекты кодификации международного частного права в зарубежных социалистических государствах // Вестник Киевского университета. — 1986. — № 23. — С. 44-48.
  • «Міжнародне приватне право: підручник», 1986;
  • Матвєєв, Юрій Геннадійович; Довгерт, Анатолій Степанович; Кисіль, Василь Іванович (1987). Гражданское право в вопросах и ответах [Цивільне право в запитаннях та відповідях] (рос.) . Київ: Політвидав України.
  • Кисіль, Василь Іванович; Пастухов, Володимир Павлович (1987). Правовой статус иностранцев в СССР: учебное пособие для иностранцев, обучающихся в учебных заведениях СССР [Правовий статус іноземців в СРСР: навчальний посібник для іноземців, які навчаються в навчальних закладах СРСР] (рос.) . Вища школа.
  • Кисиль В. И. Унификация коллизионных норм о расторжении брака в договорах о правовой помощи между СССР и другими социалистическими государствами // Вестник Киевского университета. — 1987. — № 24. — С. 78-84.
  • Кисиль В. И. Перспективы кодификации международного частного права в СССР // Вестник Киевского университета. — 1989. — № 28. — С. 83-89.
  • Кисиль В. И. Правовая реформа в СССР и некоторые аспекты международного частного права. // Советское государство и право. -1990.-№ 1.-С. 83-89.
  • Молодим про сімейне законодавство / В. І. Кисіль. — К. : Т-во «Знання» УРСР, 1990. — 17, [1] с. — (Сер. II, Громадянин і закон; 9).
  • Кисиль В. И., Татищева Н. И. Международное гуманитарное сотрудничество и актуальные проблемы развития советского коллизионного семейного права // Торгово-экономические связи и вопросы международного частного права. — М., 1990. — С. 74-190.

Роботи В. І. Кисіля часів незалежної України (1991—2014)

  • Кисіль В. І., Лехтінен Л. Правове регулювання зовнішньоторговельної діяльності в українському та фінському законодавстві (фінською мовою). — Тампере, 1991. — 38 с.
  • Кисиль В. И., Шевченко А. Н. Договорный процесс во внешнеторговой деятельности Украины // Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве / Отв. ред. В. Н. Денисов, В. И. Евинтов. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 180—204.
  • «Міжнародне сімейне право: посібник для студентів», 1993.
  • «Захист іноземних інвестицій в Україні (теоретичні та практичні аспекти)», 1994.
  • Кисіль В., Приходько М. Міжнародно-правова уніфікація в регулюванні основних питань міжнародного комерційного арбітражу // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України.-1995.-№ 2.-С.218-225.
  • Кисіль В. І. Зворотне відсилання в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — 1999. — Вип. 13. — Частина І. -С. 91-99.
  • Кисіль В. І. Проблеми конфлікту кваліфікацій в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. -1999, — Вип. 14. –Частина І. — С. 51-64.
  • Кисіль В. І. Деякі питання кодифікації та правозастосування у сфері інтерперсональних колізій в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — 2000. — Вип. 17. -Частина II.-С. 61-79.
  • Кисіль В. І. Перші кодифікації міжнародного приватного права // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — 2000. — Вип. 18. -Частина І. — С. 73-89.
  • Кисіль В. І. Загальні тенденції кодифікації міжнародного приватного права // Вісник КУ. Міжнародні відносини. — 2000. — Вип. 16. — С. 5-11.
  • Кисіль В. І. Становлення та розвиток колізійного принципу Lex personalis в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — 2000. — Вип. 22. — Частина 11. — С. 102—114.
  • Колізійне регулювання в сучасному міжнародному праві / В. І. Кисіль // Науковий вісник Дипломатичної академії України. — 2000. — Вип. 4. — С. 225—244.
  • Кисіль В. І. Принцип найбільш тісного зв'язку та законодавче регулювання в міжнародному приватному праві // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — 2000. — № 24. — Частина II. — С. 84-98.
  • Міжнародне приватне право: питання кодифікації [Текст] / В. І. Кисіль. — К. : Україна, 2000. — 429 с. — Бібліогр.: с. 415—426. — ISBN 966-524-092-7.
  • Кисіль В. І. Законодавче регулювання вирішення колізійних питань шлюбно-сімейних правовідносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — 2001. № 27. — Частина І. — С. 105—115.
  • Кисіль В. І. Форми кодифікації міжнародного приватного права: історія, сучасність, перспективи // Держава і право. — 2001. — Вип. 9..-С. 412—421.
  • Кисіль B.I. Особливості кодифкаціï міжнародного приватного права в краïнах германськоï правовоï сім`ï // Міжнародне приватне право. Актуальні проблеми — К., 2001.
  • Новітні тенденції кодифікації міжнародного приватного права у Великобританії / В. Кисіль // Право України. — 2001. — № 7. — С. 109—113.
  • Кисіль В. І. Категорія публічного порядку в міжнародному приватному праві//Держава і право. — 2001. — Вип. 10. — С. 437—445.
  • Кисіль В. І. Колізійне регулювання у сфері зобов'язальних відносин // Українське право. — 2001. — № 1.
  • Кисіль В. І. Судова практика як чинник розвитку норм та інститутів міжнародного приватного права // Вісник Верховного суду України. -2001. -№ 3.
  • Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві [Текст]: автореф. дис… д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Кисіль Василь Іванович ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 39 с.
  • Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві [Текст]: дис… д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Кисіль Василь Іванович ; Інститут міжнародних відносин Київського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. — К., 2001. — 396 арк. — арк. 380—396.
  • Кисіль, Василь Іванович (2004). Право, що застосовується до зовнішньоторговельних договорів: тенденції розвитку законодавчого регулювання. Юридичний журнал. Юстініан (#2/2004). Архів оригіналу за 14 квітня 2016.
  • Міжнародне приватне право [Текст]: питання кодифікації / В. І. Кисіль. — 2. вид., доп. і перероб. — К. : Україна, 2005. — 480 с. — Бібліогр.: с. 461—472. — ISBN 966-524-213-Х.
  • Кисіль В. І. Федеральний закон Швейцарської конфедерації про міжнародне приватне право від 18 грудня 1987 р. / В. І. Кисіль // Міжнародне приватне право: питання кодифікації. — вид. 2 доп. і перероб.. — К. : Україна, 2005. — 480 с.
  • Довгерт, А. С.; Кисіль, В. І.; Щітка, М. В.; Довгерт, А. (2008). Довгерт, А. (ред.). Міжнародне приватне право: наук.-практ. комент. Закону. Серія «Закони України». Харків: Одіссей.
  • Міжнародне приватне право. Загальна частина [Текст]: підручник / [А. С. Довгерт та ін.] ; за заг. ред. проф. А. С. Довгерта, проф. В. І. Кисіля ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин. — К. : Правова єдність: Алерта, 2012. — 374 с. — Бібліогр. в кінці глав. — 2000 (1-й з-д — 1-1500) прим. — ISBN 978-617-566-152-9.
  • Міжнародне приватне право. Особлива частина [Текст]: підручник / [А. С. Довгерт та ін.] ; за ред. проф. А. С. Довгерта, проф. В. І. Кисіля ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин. — К. : Правова єдність, 2013. — 399 с. — Бібліогр. в кінці глав. — 1000 прим. — ISBN 978-617-566-239-7.
  • Сучасні механізми захисту прав людини (До 75-ліття професора, доктора юридичних наук, Надзвичайного і Повноважного Посла України, заслуженого юриста України Володимира Василенка) [Текст] = Modern mechanisms for human rights protection. To the 75-th anniversary of professor Volodymyr Vasylenko, Doctor of law, Extraordinary Ambassador of Ukraine, honorary lawyer of Ukraine: [зб. наук. пр.] / Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад» ; [М. М. Антонович та ін. ; за ред. М. Антонович, В. Мицика]. — Київ: Києво-Могилян. акад., 2013. — 171 с. — Текст укр. та англ. — Бібліогр. в кінці ст. — ISBN 978-966-518-637-3.
  • Міжнародне приватне право [Текст]: підручник / [А. С. Довгерт та ін.] ; за ред. проф. А. С. Довгерта, проф. В. І. Кисіля ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин. — 2-е вид. — Київ: Правова єдність: Алерта, 2014. — 655 с. — Бібліогр. в кінці глав. — ISBN 978-617-566-282-3.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кисіль_Василь_Іванович&oldid=37994752