Китайські сузір'я
Китайські сузір'я (кит. 星官, пін. Xīngguān[Note 1]) — окремі астеризми і сузір'я, на які поділяла небесну сферу традиційна китайська астрономія.
На зоряній мапі із Сучжоу, що була створена в XIII столітті, за часів династії Сун, зображено 283 астеризми, що складаються із 1565 окремих зір.[1] Усі астеризми було поділено на чотири групи — 28 домів вздовж екліптики (на відміну від елліністської астрономії, китайська базувалася на русі Місяця, а не Сонця, небесною сферою) і Три Огорожі (кит. 三垣, пін. Sān Yuán) — ділянки, які оточують Полярну зорю і містять ті зорі, що видимі впродовж усього року. Таким чином, можна побачити, що китайські астеризми, зазвичай, значно менші за сузір'я в західній астрономії, яких усього 88.
Китайська система розвивалася окремо від греко-римської, принаймні з V століття до нашої ери, хоча деякі зв'язки між ними існують, можливо через вавилонську астрономію[2].
Система із 28-ма місячними домами дуже схожа на індійську систему «Накшатра» (хоча й не ідентична їй), і достеменно не відомо, як одна система вплинула на іншу.
Найдавніші китайські зоряні мапи належать до часів династії Тан. У деяких із них трапляються посилання на більш ранні роботи китайських й індійських астрономів. Найвідомішим китайським астрономом, згадки про якого збереглися, є Ґан Де, що жив у часи Воюючих Царств (V століття до нашої ери), і описав 810 зір у 138 астеризмах.
Наприкінці періоду правління династії Мін Сюй Ґуанці на основі європейських зоряних карт, додав п'яту групу зір південної півкулі (невидимих із Китаю), у якій виділив ще 23 астеризми[3].
До них відносять Пурпурову Заборонену Огорожу (кит. 紫微垣, пін. Zǐ Wēi Yuán), Огорожу Вищого палацу (кит. 太微垣, пін. Tài Wēi Yuán) і Огорожу Небесного Ринку (кит. 天市垣, пін. Tiān Shì Yuán).
Пурпурова Заборонена огорожа розташована у найпівнічнішій частині зоряної півкулі, на місці європейських сузір'їв Малої Ведмедиці, Дракона, Жирафа, Цефея, Кассіопеї, Візничого, Волопаса, а також, частково, сузір'їв Великої Ведмедиці, Гончих Псів, Малого Лева, Геркулеса.
Огорожа Високого Палацу лежить на схід і північ від Пурпурової Забороненої огорожі і включає сузір'я Діви, Волосся Вероніки, Лева і, частково, сузір'я Гончих Псів, Великої Ведмедиці і Малого Лева.
Огорожа Небесного Ринку оточує Пурпурову Заборонену Огорожу з півдня й заходу і містить сузір'я Змії, Змієносця, Орла, Північної Корони і, частково, Геркулеса.
Огорожі розділено кількома астеризмами, що мають назву «стіни», а саме:
- Ліва стіна Вищого Палацу (кит.: 太微左垣)
- Права стіна Вищого Палацу (кит.: 太微右垣)
- Ліва стіна Небесного ринку (кит.: 天市左垣)
- Права стіна Небесного ринку (кит.: 天市)
Ці астеризми не слід плутати з місячним домом «стіна»[прояснити].
Двадцять вісім домів згруповані в Чотири образи, кожен із яких асоційований зі стороною світу та порою року і містить сім домів. Їхні назви й головні зорі подано в таблиці:[4][5]
| Чотири Символи (四象) |
Дом (宿) | |||
|---|---|---|---|---|
| Номер | Назва (Піньїнь) | Переклад | Головна зоря | |
| Лазуровий дракон сходу (東方青龍) |
1 | 角 (Jiăo) | Ріг |
α Vir |
| 2 | 亢 (Kàng) | Шия |
κ Vir | |
| 3 | 氐 (Dī) | Корінь |
α Lib | |
| 4 | 房 (Fáng) | Кімната |
π Sco | |
| 5 | 心 (Xīn) | Серце |
σ Sco | |
| 6 | 尾 (Wěi) | Хвіст |
μ Sco | |
| 7 | 箕 (Jī) | Кошик |
γ Sgr | |
| Чорна черепаха півночі (北方玄武) |
8 | 斗 (Dǒu) | Черпак (південний) |
φ Sgr |
| 9 | 牛 (Niú) | Бик |
β Cap | |
| 10 | 女 (Nǚ) | Дівчина |
ε Aqr | |
| 11 | 虛 (Xū) | Порожнеча |
β Aqr | |
| 12 | 危 (Wēi) | Дах |
α Aqr | |
| 13 | 室 (Shì) | Табір |
α Peg | |
| 14 | 壁 (Bì) | Стіна |
γ Peg | |
| Білий тигр заходу (西方白虎) |
15 | 奎 (Kuí) | Ноги |
η And |
| 16 | 婁 (Lóu) | Окови |
β Ari | |
| 17 | 胃 (Wèi) | Шлунок |
35 Ari | |
| 18 | 昴 (Mǎo) | Голова з волоссям |
17 Tau | |
| 19 | 畢 (Bì) | Сітка |
ε Tau | |
| 20 | 觜 (Zī) | Черепаший дзьоб |
λ Ori | |
| 21 | 參 (Shēn) | Три зірки |
ζ Ori | |
| Кіноварний птах півдня (南方朱雀) |
22 | 井 (Jǐng) | Колодязь |
μ Gem |
| 23 | 鬼 (Guǐ) | Привид |
θ Cnc | |
| 24 | 柳 (Liǔ) | Верба |
δ Hya | |
| 25 | 星 (Xīng) | Зоря |
α Hya | |
| 26 | 張 (Zhāng) | Розгорнута сітка |
υ¹ Hya | |
| 27 | 翼 (Yì) | Крила |
α Crt | |
| 28 | 軫 (Zhěn) | Колісниця | γ Crv | |
- ↑ 星官 дослівно перекладається як «зоряний посадовець» чи «зоряний офіцер»
- ↑ Hsing-chih T'ien and Will Carl Rufus, The Soochow astronomical chart, Ann Arbor: Univ. of Michigan Press, 1945, p. 4.
- ↑ Xiaochun Sun, Jacob Kistemaker, The Chinese sky during the Han, vol. 38 of Sinica Leidensia, BRILL, 1997, ISBN 978-90-04-10737-3, p. 7f. [Архівовано 22 Березня 2016 у Wayback Machine.] and p. 18 [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.], note 9.
- ↑ 陳冠中、陳輝樺 (30 липня 2006). 天文教育資訊網. Activities of Exhibition and Education in Astronomy (AEEA). Архів оригіналу за 22 Травня 2011. Процитовано 2 січня 2020.(кит.)
- ↑ The Chinese Sky. International Dunhuang Project. Архів оригіналу за 4 листопада 2015. Процитовано 25 червня 2011.
- ↑ Sun, Xiaochun (1997). Helaine Selin (ред.). Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medicine in Non-Western Cultures. Kluwer Academic Publishers. с. 517. ISBN 0-7923-4066-3. Архів оригіналу за 30 Червня 2019. Процитовано 25 червня 2011.