Китник піхвястий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Китник піхвястий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Китник (Alopecurus)
Вид:
A. vaginatus
Біноміальна назва
Alopecurus vaginatus
(Willd.) Pall. ex Kunth, 1833

Китник піхвястий[1], китник піхвовий[2] (Alopecurus vaginatus) — вид рослин із родини злакових (Poaceae).

Біоморфологічна характеристика

[ред. | ред. код]

Багаторічник. Стебла прямовисні, 18–40 см завдовжки, поодинокі або росте пучками. Кореневища видовжені. Листки переважно базальні. Листові піхви на поверхні голі. Язичок листка 0.5–2 мм завдовжки. Листові пластинки ниткоподібні, плоскі чи звивисті; 1–15 см завдовжки, 1–2 мм ушир; поверхня шорсткувата, шорстка адаксіально; верхівка загострена. Суцвіття — довгаста, яйцеподібна чи куляста волоть, 1.4–2.5 × 0.7–1.3 см. Колосочки містять 1 родючу квіточку, довгасті, стиснуті збоку, 3–4.5 мм завдовжки. Колоскові луски схожі, еліптичні, 3–4.5 мм завдовжки, 1-кілеві, 3-жилкові, з гострою верхівкою, 1-остюкові; остюк 0.6–1.8 мм. Родюча лема довгаста, 3–4.5 мм завдовжки, кілеві, 5-жилкові, з урізаною верхівкою. Палея 1-жилкова; 1-кілева[3][2].

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Ареал простягається від Криму й Туреччини до західного Пакистану — Крим, азійська Туреччина, Північний Кавказ, Азербайджан, Грузія, Іран, Ірак, Сирія, Палестина, Афганістан, зх. Пакистан[3][4].

В Україні вид росте на сухих кам'янистих гірських схилах — у гірському Криму (включаючи передгір'я та ПБК), часто; у сх. ч. Керченського півострова порівняно рідко[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Alopecurus vaginatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 450.
  3. а б Alopecurus vaginatus. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 20 Лютого 2022. Процитовано 21.02.2022. (англ.)
  4. Alopecurus vaginatus. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 20 Лютого 2022. Процитовано 21.02.2022. (англ.)