Китятки лежачі
Китятки лежачі | |
---|---|
![]() | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
Родина: | Китяткові (Polygalaceae) |
Рід: | Китятки (Polygala) |
Вид: | P. supina
|
Біноміальна назва | |
Polygala supina Schreb.
|
Китятки лежачі[1] (Polygala supina) — вид квіткових рослин з родини китяткових (Polygalaceae).
Багаторічна рослина з дерев'янистим каудексом. Стебла численні, лежачі, 5–20 см. Листки від обернено-яйцюватої до еліптичної форми, нижні 1–3 × 1–2 мм, верхні 6–12 × 4–6 мм. Присутні як пазушні, так і кінцеві китиці, 1–3 см, 5–10-квіткові. Верхні чашолистки широкі. Внутрішні чашолистки від асиметрично широко-яйцеподібних до еліптичних, лілові чи блакитні. Віночок рівний внутрішнім чашолисткам або трохи коротший за них. Коробочка вузькокрила, від широко-яйцеподібної до довгастої форми[2].
Росте у Європі (Албанія, Болгарія, Греція, Крим, Північний Кавказ, Румунія, Туреччина в Європі, Боснія й Герцеговина, Чорногорія, Сербія) й на заході Азії (Туреччина, Ліван-Сирія, Грузія)[3][4]. Гола місцевість, кам'янисті місця, ліси та інше[2].
В Україні росте на кам'янистих схилах, вапняках, гірських луках, у передгір'ях та на яйлі — у гірському Криму (у передгір'ї, на яйлі), зрідка[5].
- ↑ Polygala supina // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Polygala supina. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ Polygala supina. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ Polygala supina. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 223.