Кияшко Григорій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кияшко.
Кияшко Григорій Григорович
Народження21 січня 1919(1919-01-21) або 1936[1]
Велика Багачка, Україна
Смерть31 березня 1995(1995-03-31)
Воронеж, Росія
ПохованняКомінтернівське кладовищеd
Країна СРСР
ОсвітаВійськова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського (1956)
ПартіяКПРС (1991)
Званняполковник
Війни / битвирадянсько-фінська війна, німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За перемогу над Японією» медаль «Ветеран праці» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» медаль «За бездоганну службу» І ступеня
CMNS: Кияшко Григорій Григорович у Вікісховищі

Григорій Григорович Кияшко (1919—1995) — полковник Радянської Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

[ред. | ред. код]

Григорій Кияшко народився 21 січня 1919 року в селі Велика Багачка (нині — селище в Полтавській області України). Після закінчення восьми класів школи і курсів зоотехніків завідував фермою, потім був технічним секретарем райкому Осоавиахима. У 1939 році Кияшка призвали на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. Брав участь у боях радянсько-фінської війни. З червня 1941 року — на фронтах німецько-радянської війни.

У 1944 році закінчив Вищу офіцерську бронетанкову школу. У боях три рази був поранений. До липня 1944 гвардії старший лейтенант Григорій Кияшко командував танковою ротою 45-го гвардійського танкового полку 9-ї гвардійської механізованої бригади 3-го гвардійського механізованого корпусу 3-го Білоруського фронту. Відзначився під час звільнення Білоруської РСР.

2 липня 1944 року рота Кияшка першою вступила в село Червоне Молодечненського району Мінської області Білоруської РСР і взяла активну участь в його звільненні, знищивши 40 возів, 5 танків, 3 гармати і велику кількість солдатів і офіцерів противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за «зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм» гвардії старший лейтенант Григорій Кияшко був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 7197.

Після закінчення війни Григорій Кияшко продовжив службу в Радянській Армії. У 1956 році закінчив Військову академію бронетанкових військ. У 1964 році в званні полковника Григорій Кияшко звільнений в запас. Проживав у Воронежі, працював старшим інженером Воронезького верстатобудівного заводу.

Помер 31 березня 1995, похований на Комінтернівському кладовищі Воронежа.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чеська національна авторитетна база даних

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кияшко_Григорій_Григорович&oldid=39259145