Києво
Києво Kijevo |
|||
---|---|---|---|
— Громада — | |||
Краєвид коло Києва | |||
|
|||
Координати: 43°58′ пн. ш. 16°21′ сх. д. / 43.967° пн. ш. 16.350° сх. д. | |||
Країна | Хорватія | ||
Жупанія | Шибеницько-Книнська | ||
Уряд | |||
- Голова громади | Мартин Ерцеговаць (ХДС) | ||
Площа | |||
- Повна | 74,37 км² | ||
Населення (2001) | |||
- Усього | 533 | ||
Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
- Літній час | CEST (UTC+2) | ||
Поштовий індекс | 22310 | ||
Телефонний код(и) | 022 | ||
Вебсайт: www.kijevo.hr | |||
Ки́єво (хорв. Kijevo) — село та однойменна громада в Хорватії, у далматинській глибинці на південний схід від Книна. В адміністративному відношенні належить до Шибеницько-Книнської жупанії.
Києво лежить попід горами Динара в родючій долині біля витоку річки Цетина. Село розташовано на автомагістралі національного значення D1 між містами Врліка та Книн.
У часи Першої світової війни загинули тридцять чотири жителі Києва.[1]
У Другу світову війну Києво ввійшло до складу Незалежної Держави Хорватія. Навесні 1942 року поселення атакували югославські партизани. У результаті нападу приблизно половина населення Києва вдалася до втечі і переселилася в Славонію і Срем.[2] 8 серпня 1942 на Києво, яке являло тоді укріплений опорний пункт усташів на шляху із Кніна до Врліки, напала 2-га Далматинська пролетарська ударна бригада НВАЮ. Після запеклого бою усташі та їхня сільська міліція, які були добре закріпилися, розуміючи, що більше не можуть утриматися, втекли у Врліку.[3] 27 січня 1943 р. на Києво напали четники в той час, як у селі не було ніяких військових сил чи інших озброєних оборонців, що обернулося загибеллю 45 мирних жителів.[2] Всього в цій війні загинуло 209 мешканців Києва.[2]
Києво зажило сумної слави в 1990 і 1991 роках у ході хорватської Війни за незалежність, ставши одним із перших населених пунктів, що піддалися вкрай жорстокому нападу сербських заколотників з утвореної ними САО Країна. Хорватське міністерство внутрішніх справ створило в Києві поліційну дільницю. Село тоді налічувало 1261 житель, 99,6% з яких — хорвати, але його оточували етнічно сербські села Полача, Цивляне і Цетина. Тому незабаром Києво було взято в кільце і в облогу сербськими військами Мілана Мартича, який 17 серпня 1991 року наказав спорудити барикади, щоб перепинити будь-який доступ до села. 18 серпня 1991 р. Мартич одержав від поліції і жителів Києва ультиматум із вимогою покинути село.
Кінець кінцем, 26 і 27 серпня 1991 року частини Югославської Народної Армії під командуванням полковника Ратка Младича, застосувавши важку артилерію, атакували село і вдерлися в нього, у результаті чого хорватські сили втекли до Дрниша. Решта хорватського населення покинула село після того, як артилерія знищила майже всі їхні оселі. Києво було зрівняно з землею, не вцілів жоден будинок. Кореспондент Белградського телебачення Весна Югович записала ці події. У зв'язку з цим прикладом етнічної чистки Мартича [4] і Младича [5] МТКЮ оголосив воєнними злочинцями. Мілана Мартича засуджено, тоді як Ратко Младич понад 15 років успішно переховувався від правосуддя, лише 26 травня 2011 р. його, нарешті, було викрито і схоплено.
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 417 осіб[6].
Динаміка чисельності населення громади[7]:
Середня річна температура становить 11,38 °C, середня максимальна – 25,52 °C, а середня мінімальна – -3,96 °C. Середня річна кількість опадів – 972 мм.[8][9]
Клімат поселення | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 8,68 | 9,36 | 12,62 | 16,48 | 21,14 | 24,89 | 25,52 | 25,44 | 20,95 | 16,44 | 11,16 | 8,13 | |
Середня температура, °C | 2,38 | 3,04 | 6,30 | 10,15 | 14,83 | 18,57 | 21,14 | 21,05 | 16,55 | 12,06 | 6,76 | 3,73 | |
Середній мінімум, °C | −3,96 | −3,28 | −0,01 | 3,84 | 8,50 | 12,25 | 16,76 | 16,68 | 12,18 | 7,68 | 2,38 | −0,65 | |
Норма опадів, мм | 76 | 70 | 74 | 85 | 71 | 73 | 52 | 62 | 89 | 102 | 119 | 99 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.72 | 1.98 | 2.22 | 2.20 | 1.98 | 1.75 | 1.75 | 1.60 | 1.70 | 1.72 | 1.95 | 1.95 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 5276 | 7988 | 11651 | 16017 | 19936 | 22301 | 24015 | 21023 | 15669 | 10221 | 5717 | 4483 | |
Джерело: [8][9] |
- ↑ Ante Kovačević. Kijevo i okolica : kulturnopovijesna, etnografska i prirodna baština Hrvatskog podinarja. Kijevo : Općinsko poglavarstvo, 2000. (pg. 18)
- ↑ а б в Ante Kovačević. Kijevo i okolica : kulturnopovijesna, etnografska i prirodna baština Hrvatskog podinarja. Kijevo : Općinsko poglavarstvo, 2000. (pgs. 21-22)
- ↑ Drago Gizdić. Novembar - Druga dalmatinska brigada potjerala ustaše iz Kijeva i razbila četnike kod Vrlike / Na specijalnom zadatku. Dalmacija 1942 (pdf).
{{cite book}}
:|format=
вимагає|url=
(довідка); Cite має пустий невідомий параметр:|origdate=
(довідка) - ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 Жовтня 2012. Процитовано 14 Квітня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2002. Процитовано 16 грудня 2002.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 Червня 2017.
- ↑ Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 Травня 2021.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 Березня 2022. Процитовано 29 Березня 2022.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- Офіційна вебсторінка [Архівовано 27 Вересня 2015 у Wayback Machine.]
43°58′44″ пн. ш. 16°21′04″ сх. д. / 43.97889° пн. ш. 16.35111° сх. д.