Київська АТЕЦ
Київська атомна електростанція/теплоелектроцентраль (Київська АЕС/АТЕЦ) — планована атомна електростанція в Україні.[1][2] Вона мала бути розташована поблизу нині неіснуючого села Оташів в Київській області, що зробило б її третьою АЕС у Київській області після Чорнобильської АЕС-ІІ.[3] Водночас електростанція мала забезпечити теплом сусідні міста.[4][5] Проект електростанції був скасований у 1986 році після аварії на Чорнобильській АЕС.[1] Проектуванням станції займався Київенергопроект.
Вперше про електростанцію заговорили на початку 1980-х років. Причина будівництва атомної електростанції з відбором тепла полягає в тому, що захід Радянського Союзу перебував у гіршому становищі, ніж Урал і східні регіони щодо забезпечення традиційним паливом. Щоб зберегти це паливо, було запропоновано виробляти тепло та електроенергію за допомогою атомних електростанцій, для роботи яких потрібен уран.
Передбачалося встановити два реактори ВВЕР-1000 зі спеціальною турбіною, яка дозволить відбирати тепло з пари для теплопостачання прилеглих міст Київської області по трубопроводах. Обидва реактори повинні були мати загальну електричну потужність 950 МВт і чисту 900 МВт. Електроенергія в цих типах реакторів мала бути лише побічним продуктом, але не незначним.
Київська атомна електростанція мала стати третьою комерційною атомною електростанцією на Київщині. Її будівництво, ймовірно, мало відбуватися паралельно з будівництвом Чорнобильської атомної електростанції II, але обидва ці проекти не просувалися значно, тому це твердження викликає сумніви.[4]
Однак проект АЕС так і не просунувся вперед, оскільки в квітні 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС і ставлення до атомної енергетики в Радянському Союзі та за його межами дуже швидко змінилося. Крім того, електростанція була занадто близько до забрудненої території. Крім того, наприкінці 1980-х років країна переживала серйозні економічні проблеми. З цієї причини в 1986 році було скасовано проект теплової атомної електростанції в Київській області, а також аналогічні проекти, такі як Мінська АЕС і Свердловська АЕС, які були скасовані наприкінці 1980-х років.[6][7]
| Реактор | Тип реактора | Продуктивність | Початок будівництва | Підключення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Нетто | Брутто | ||||||
| Київ-1 | ВВЕР-1000 | 900 MW | 950 MW | План будівництва скасований у 1986 році | |||
| Київ-2 | ВВЕР-1000 | 900 MW | 950 MW | План будівництва скасований у 1986 році | |||
- ↑ а б Winston, V. H. (1979). Leslie Dienes: The Soviet energy system: resource use and policies. In: Scripta series in geography (англ.). American Geographical Society of New York. с. 157, 161. ISBN 0470266295.
- ↑ Атомная энергия. Том 50, вып. 2. — 1981 — Электронная библиотека «История Росатома». elib.biblioatom.ru. 11 жовтня 2023.
- ↑ Rozhovor s Viktorem Brjuchanovem. PRIPYAT-CITY.RU. 11 жовтня 2023. Архів оригіналу за 4 липня 2016.
{{cite journal}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ а б История ОАО «НИАЭП» (1951—2008). — 2008 — Электронная библиотека «История Росатома». elib.biblioatom.ru. 8 жовтня 2023.
- ↑ Атомная энергия. Том 69, вып. 2. — 1990 — Электронная библиотека «История Росатома». elib.biblioatom.ru. 8 жовтня 2023.
- ↑ Черепок, Антон (23 березня 2017). Находка дня. На Самарской Луке могли построить АЭС. Процитовано 8 жовтня 2023.
- ↑ Редакция (13 вересня 2017). О том, как под Самарой планировали построить атомную электростанцию. Процитовано 8 жовтня 2023.