Київська ТЕЦ-5
 | ||||
| Країна | Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |  Україна, м. Київ, вул. Промислова, 4 | |||
| Введення в експлуатацію | 1971 рік | |||
| Енергоблоки | 2 х 100 МВт + 2 х 250 МВт | |||
| Котельні агрегати | ТГМ-96А (2 шт.); ТГМП-314А (2 шт.); ПТВМ-180 (3 шт.); КВГМ-180 (2 шт.) | |||
| Турбіни | Т-100/120-130 (2 шт.); Т-250/300-240 (2 шт.) | |||
| Електрогенератори | ТВФ-120-2 (2 шт.); ТВВ-320-2 (2 шт.) | |||
| Встановлена електрична потужність | 700 МВт | |||
| Встановлена теплова потужність | 1874 Гкал/год | |||
| Коефіцієнт використання встановленої потужності, % | 42,49 (2010) | |||
| Кількість працівників | 755 осіб (2009) | |||
| Материнська компанія | КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» | |||
| Дані оновлено 26 січня 2012 року | ||||
| ідентифікатори і посилання | ||||
 Київська ТЕЦ-5 у Вікісховищі | ||||
Київська ТЕЦ-5 — теплоелектроцентраль, призначена для централізованого забезпечення теплом промислових підприємств, житлових та адміністративних будівель Києва з одночасним постачанням електроенергії в енергосистему України.
Станом на 2012 рік ТЕЦ-5 забезпечувала опаленням та гарячим водопостачанням 850 тис. мешканців міста Києва та тепловою енергією 3 млн м² площ підприємств і організацій.
Видача електричної енергії від ТЕЦ здійснюється повітряними лініями електропередавання (ЛЕП):
- напругою 330 кВ — 2 лінії;
- напругою 110 кВ — 8 ліній (з них 4 транзитні);
- напругою 35 кВ — 10 ліній.
Теплова енергія видається 6 магістральними трубопроводами діаметрами від 900 до 1200 мм.
Як фільтрувальні матеріали у водопідготовчих установках використовуються сульфовугілля і аніоніт АН-31, катіоніт КУ-2-8 і аніоніт АВ-17-8 (виробництва України), іоніти HCR, WGR-2, SBR-P фірми «Dowex» (США) і аніоніт Amberlite IRA-67 фірми «Rohm and Haas» (США).
Для виробітку енергії на ТЕЦ-5 необхідно близько 800 000 м³ газу на добу[1]. Київська ТЕЦ-5 через масове підключення до мережі новобудов працює на позамежних значеннях роботи[2].
Будівництво ТЕЦ-5 розпочалося наприкінці 1960-х років. Проєкт станції розроблено фахівцями «Київенерго» відділенням інституту «Теплоенергопроект».
У відповідності з проєктом було запущено в експлуатацію:
- у грудні 1971 року — енергоблок № 1 потужністю 100 МВт
- у червні 1972 року — енергоблок № 2 потужністю 100 МВт
- у грудні 1974 року — енергоблок № 3 потужністю 250/300 МВт
- у листопаді 1976 року — енергоблок № 4 потужністю 250/300 МВт.
Для покриття пікових теплових навантажень також було змонтовано 4 водогрійних котлів: ПТВМ-180 та КВГМ-180. У 1978 році станцію введено в постійну експлуатацію.
1998 року встановлено п'ятий водогрійний котел марки КВГМ-180.
1995 року введена в експлуатацію друга черга установки підживлення тепломережі.
10 жовтня 2022 року була пошкоджена російським ракетним обстрілом[3][4].
Під час чергового обстрілу 9 березня 2023 року ТЕЦ була пошкоджена аеробалістичною ракетою комплексу «Кинджал»[5]
27 липня 2020 року відбулося пошкодження обладнання на Київській ТЕЦ-5. У Печерському, Голосіївському та Солом'янському районах виникли часткові перебої з електропостачанням. О 19:09 того ж дня відповідні підрозділи комунального підприємства «Київтеплоенерго» оперативно усунули та відновили роботу обладнання. Також спільно зі службами ДТЕК «Київські електричні мережі» здійснювалося перепідключення споживачів[6][7].
- ↑ «Київенерго» знову використовує газ на ТЕЦ-5. Архів оригіналу за 30 Вересня 2014. Процитовано 26 Січня 2012.
- ↑ ТЕЦ-5 працює на позамежних значеннях роботи — Е.Соколовський. Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 22 Вересня 2014.
- ↑ Масована ракетна атака ворога по Україні: що відомо зараз. Факти. 10 жовтня 2022.
- ↑ Заходи безпеки у столиці, план відновлення пошкодженої інфраструктури. Укрінформ. 11 жовтня 2022.
- ↑ Троє потерпілих, п'ять авто згоріли: поліція показала наслідки удару РФ по Києву. Українська Правда. 9 березня 2023.
- ↑ Міські служби усувають пошкодження обладнання на ТЕЦ-5 [Архівовано 5 Березня 2022 у Wayback Machine.] // Укрінформ, 2020-07-27
- ↑ На Київській ТЕЦ-5 ліквідували аварію та відновили роботу в штатному режимі, — КГГА. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 1 серпня 2020.
- "Аналіз режимів роботи мереж «Київського Кільця»
- Перспектива розвитку електричних мереж Центральної ЕС НЕК «Укренерго» в аспекті спорудження ПС 750 кВ «Київська»
- Світлини теплоелектроцентралі [Архівовано 15 Травня 2010 у Wayback Machine.]
- Експерт: ніхто не думав, як возити вугілля на київські ТЕЦ[недоступне посилання з серпня 2019]