Київський завод електротранспорту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київський завод електротранспорту
Типбізнес
Галузьтранспорт
Засновано1906
Штаб-квартираКиїв, Кирилівська вул., 132
Продукціяелектротранспорт (модернізація трамваїв)
Мапа
CMNS: Київський завод електротранспорту у Вікісховищі

Київський завод електротранспорту, КЗЕТ — завод у Києві, Україна. За час свого існування завод випускав велику кількість моделей тролейбусів і проводив ремонт тролейбусів, трамваїв та вагонів метро, невеликі обсяги виробництва продовжуються й зараз. Завод на 88 % належить ЗАО Транссервіс-Інвест.

Коротка історія підприємства

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Тролейбусний поїзд
Тролейбусний поїзд Володимира Веклича з двох машин «Київ-2» в Харкові в серпні 1970 року.
Поїзд з двох тролейбусів Škoda 9Tr з'єднаних за системою Володимира Веклича з удосконаленим поворотно-зчепним пристроєм[1] у Києві, 1986

Протягом 1904—1906 років один із трамвайних парків міста, а саме Васильківський, розташований на південній околиці Києва (Велика Васильківська вулиця поблизу сучасної Либідської площі), було перетворено у вагоноремонтні майстерні.

Майстерні спершу лише виконували ремонт вагонів, але згодом почали також випускати вагони. У 1920-30-ті роки підприємство мало назву «Завод імені Домбаля» та продовжувало випуск двовісних моторних та причіпних вагонів, хоча перед Другою Світовою війною було випущено невелику партію 4-вісних вагонів. У 1936 році завод отримав назву «Київський трамвайний завод імени тов. Ф. Е. Дзержинського»[2].

По війні, особливо у 1950-ті роки, вже Київський завод електротранспорту зберігає власний профіль — окрім ремонтів, продовжує випуск не лише трамваїв, а й тролейбусів. Зокрема, до 1968 року випускалися трамваї таких моделей: КТВ-55 та КТП-55 (моторні та причіпні вагони), КТВ-57 (двосторонні вагони) та тролейбуси КТБ-1, К-2, К-2, К-3, К-4, К-5ЛА, К-6.

У 1967 році на заводі була розроблена робоча документація[3] та почалося виробництво[4] тролейбусних поїздів[5] київського винахідника Володимира Веклича[6] . Всього на кінець 1989 року було переобладнано 612 тролейбусів для управління за системою Володимира Веклича[7]. Загальний пробіг цих тролейбусів у режимі дволанкових поїздів склав на кінець 1989 року 551,2 млн машино-кілометрів[8].

Однак 1968 року згідно із зобов'язаннями СРСР перед країнами Соцтабору на КЗЕТі згорнули виробництво трамваїв та тролейбусів.

У 1970-80-ті роки КЗЕТ переходить на виробництво вантажних тролейбусів під спільним індексом КТГ (Київський Тролейбус Вантажний, Киевский Троллейбус Грузовой).

Лише у 1991—1993 роках на заводі знову почали виробляти тролейбуси — було виготовлено невеликі партії тролейбусів К-11 у зчленованому та одинарному виконанні. Окрім того, продовжувався ремонт трамваїв та тролейбусів.

2005 року завод було перенесено зі старого місця на територію Подільського трамвайного депо. З 2004 року (серійно — з 2008) завод на базі вагонів Татра Т3SU виготовляв вагони К3RN (за документами позначається також як K3UA); останній такий було випущено 2012 року. Також здійснюється капітально-відновлювальний ремонт тих самих вагонів Татра Т3SU.

Продукція

[ред. | ред. код]

Трамваї

[ред. | ред. код]

Тролейбуси

[ред. | ред. код]

Тролейбусні поїзди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Веклич В. П. Зуєв С. П. Поворотно-зчепний пристрій для тролейбусного поїзда // Міське господарство України. — 1973. — № 1. — ISSN 0130-1284
  2. ↑ Постанова Президії Центрального Виконавчого Комітету УСРР № 55 від 26 січня 1936 «Про привласнення київському трамвайному заводу імени тов. Ф. Е. Дзержинського»
  3. ↑ а б в Стаття «Що випускали на київському заводі електротранспорту за 110 років його історії. Історичні фото». На сайті «www.autoconsulting.ua» (рос.). Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  4. ↑ а б в Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» (рос.). На сайті «www.autoconsulting.com.ua». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
  5. ↑ Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
  6. ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
  7. ↑ Веклич В. П. Поїзд із тролейбусів МТБ-82 з керуванням за системою «багатьох одиниць» // Міське господарство України. — 1967. — № 2. — С. 37-38. — ISSN 0130-1284
  8. ↑ Веклич В. Ф. Докторская диссертация: Повышение эффективности эксплуатации безрельсового электрического транспорта применением средств диагностирования и управления по системе многих единиц — Киев: Научно-исследовательский и конструкторско-техногогический институт городского хозяйства, 1990 С. 404

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Київський_завод_електротранспорту&oldid=41204248