Київський ґебіт (сільський)
| Kreisgebiet Kiew-Land Київський сільський ґебіт |
|
|---|---|
| Держава | .svg){kind=small} Німецька імперія
|
| Райхскомісаріат | Україна |
| Генеральна округа | Київ |
| Уряд | |
| - Ґебітскомісар | гебітсфюрер СС Натус (нім. SS-und Pol.Gebietsführer: Bez.Ltn.d.Gend. Natus) |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 200,764 |
| Джерело: territorial.de | |
Ки́ївський сільськи́й ґебі́т, сільська́ окру́га Ки́їв (нім. Kreisgebiet Kiew-Land) — адміністративно-територіальна одиниця Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР під час Німецько-радянської війни. Адміністративним центром ґебіту було місто Київ.
Ґебіт утворено 20 жовтня 1941 року на території нинішньої Київської області[1]. Поділявся на 4 райони (нім. Rayons). Фактично існував до взяття Києва радянськими військами 6 листопада 1943 року, формально – до 1944 року[2]. Охоплював територію чотирьох районів тодішньої Київської області: Бишівського, Бородянського, Київського і Макарівського та, відповідно, поділявся на чотири райони, офіційні назви яких німецькою мовою мали такий вигляд: Rayon Byschew, (осідок — Бишів), Rayon Borodjanka (Бородянка), Rayon Kiew-Land (спочатку — Святошино (нім. Swjatoschino), згодом — Київ), Rayon Makarow (Макарів),[1] межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці, головним чином з числа тих, що не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначалися лояльні до окупантів місцеві жителі або фольксдойчі.
- ↑ а б Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. Архів оригіналу за 15 Листопада 2013. Процитовано 5 Квітня 2013. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874 – 1945. (нім.)
- ↑ Verein für Computergenealogie. GOV:Generalbezirk Kiew [Архівовано 23 Грудня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)