Клайд Ковен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клайд Ковен
Клайд Ковен (праворуч) з Фредеріком Райнесом
Клайд Ковен (праворуч) з Фредеріком Райнесом
Клайд Ковен (праворуч) з Фредеріком Райнесом
Народився6 грудня 1919(1919-12-06)[1][2]
Детройт, Мічиган, США
Помер24 травня 1974(1974-05-24)[1][2] (54 роки)
Бетесда, Монтґомері, Мериленд, США
ПохованняАрлінгтонський національний цвинтар[3]
Країна США
Діяльністьфізик, викладач університету
Alma materВашингтонський університет в Сент-Луїсі
Missouri University of Science and Technologyd
Roosevelt High Schoold
ЗакладКатолицький університет Америки
ЧленствоАмериканське фізичне товариство[4]
ВійнаДруга світова війна
РодичіJames R. Riordond і Лангстрот Лоренцо Лорейн[5]
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

член Американського фізичного товариства[d]

Клайд Лоррейн Ковен-молодший (англ. Clyde Lorrain Cowan Jr, 6 грудня 1919 — 24 травня 1974) — американський фізик, який разом із Фредеріком Райнесом вперше зареєстрував нейтрино. Відкриття було зроблено в нейтринному експерименті Ковена-Райнеса 1956 року[6]. За це відкриття Райнесу в 1995 році, вже після смерті Ковена, отримав Нобелівську премію з фізики.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Ковен народився в Детройті, штат Мічиган. Він був старшим з чотирьох дітей в родині. В його дитинстві сім'я переїхала до Сент-Луїса, штат Міссурі, де він почав свою освіту, у державній школі. Навчаючись у Міссурійській гірничо-металургійній школі[en] в Роллі, штат Міссурі, Ковен був головним редактором газети «Missouri Miner» у 1939—1940 роках і закінчив її в 1940 році, здобувши ступінь бакалавра хімічної інженерії[7].

Військова кар'єра

[ред. | ред. код]

Ковен був капітаном військово-повітряних сил США. Під час Другої світової війни був нагороджений Бронзовою Зіркою[8].

У 1936—1940 роках перебував у Корпусі підготовки офіцерів запасу[en]. Коли Америка вступила у Другу світову війну в 1941 році, Ковен приєднався до Служби хімічної війни армії США в званні другого лейтенанта. У серпні 1942 року його перевели до восьмої повітряної армії, дислокованої в Лондоні в Англії. У 1943 році він спроєктував і побудував експериментальну очисну установку для використання в разі газової атаки. У наступному році він приєднався до персоналу Британського відділення радіаційної лабораторії Массачусетського технологічного інституту[en], яке знаходилося в Грейт-Малверні[en] в Англії. У 1945 році він був офіцером зв'язку з Королівськими ВПС, працюючи над прискоренням передачі технічної інформації та обладнання. Він повернувся до Сполучених Штатів у 1945 році і працював на авіабазі Райт Паттерсон у Дейтоні, штат Огайо. Він залишив військову службу в 1946 році[8].

Академічна кар'єра

[ред. | ред. код]
Фредерік Райнес, ліворуч, і Клайд Ковен за пультом управління нейтринного експерименту в Саванна-Рівер (бл. 1956)
Фредерік Райнес (крайній праворуч) з Клайдом Ковеном (крайній ліворуч) та іншими учасниками проєкту «Полтергейст», 1953 рік

Скориставшись законом Законом про реінтеграцію військовослужбовців[en], Ковен відвідував Вашингтонський університет у Сент-Луїсі, штат Міссурі, здобувши ступінь магістра, а потім доктора філософії в 1949 році. Потім він приєднався до співробітників Лос-Аламоської наукової лабораторії в Нью-Мексико, де познайомився з Фредеріком Райнесом.

У 1951 році Райнес і Ковен почали нейтринний експеримент Ковена-Райнеса, сподіваючись виявити нейтрино. Як джерело потенційних нейтрино вони використали ядерний реактор у Саванна-Рівер[en] в Ейкені, Південна Кароліна. Райнес і Ковен збирали дані місяцями, а в 1956 році дійшли висновку, що вони точно спостерігали нейтрино. Вони опублікували свою роботу в журналі Science за 20 липня 1956 року[9]. Пізніше Райнес був нагороджений Нобелівською премією з фізики 1995 року за роботу над цим експериментом. Він один отримав нагороду, тому що Ковен помер у 1974 році, а Нобелівські премії посмертно не присуджуються[10].

Ковен розпочав свою викладацьку кар'єру в 1957 році як професор фізики в Університеті Джорджа Вашингтона у Вашингтоні. Наступного року він залишив цей університет та приєднався до факультету Католицького університету Америки у Вашингтоні, округ Колумбія, і займав цю посаду до кінця свого життя. Він також виступав у різний час як консультант Комісії з атомної енергії США, Військово-морської лабораторії США[en], Військово-морської академії США, Армії США, United Mine Workers of America[en], Electric Boat та Смітсонівського інституту.

Ковен помер у Бетесді, штат Меріленд, від раптового серцевого нападу 24 травня 1974 року[11] і був похований на Арлінгтонському національному цвинтарі.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Ковен одружився у Вудфорді[en], Англія, 29 січня 1943 року з Бетті Елеанор, дочкою Джорджа Генрі та Мейбл Джейн (Мазер) Дангем з Ванстеда[en], Англія. Семеро їхніх дітей померли в дитинстві, а троє дітей вижили. Ковен усиновив двох синів.

Ковен був прямим нащадком Лоренцо Лангстрота, «батька американського бджільництва»[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
  4. NNDB — 2002.
  5. Hoffman M. Appreciating Lorenzo Langstroth — 2010. — Vol. 138, Iss. 1. — P. 21. — ISSN 1071-3190
  6. Reines, Frederick (August 1974). Clyde L. Cowan Jr. Physics Today. 27 (8): 68—69. Bibcode:1974PhT....27h..68R. doi:10.1063/1.3128835.
  7. Missouri School of Mines and Metallurgy 1940 yearbook
  8. а б Cowan, Clyde Lorrain, Jr., Capt
  9. C. L Cowan Jr.; F. Reines; F. B. Harrison; H. W. Kruse; A. D McGuire (20 липня 1956). Detection of the Free Neutrino: a Confirmation. Science. 124 (3212): 103—4. Bibcode:1956Sci...124..103C. doi:10.1126/science.124.3212.103. PMID 17796274.
  10. Nobel Prize Facts
  11. Clyde Lorrain Cowan: An inventory of Clyde Lorrain Cowan at The American Catholic History Research Center and University Archives
  12. Hoffman, Marc (January 2010). Appreciating Lorenzo Langstroth: Inventor, Scientist, Author, Minister. Bee Culture. Т. 138, № 1. с. 21. ISSN 1071-3190.

Посилання

[ред. | ред. код]