Клара Заменгоф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клара Заменгоф
Народилася5 жовтня 1863(1863-10-05)
Ковно, Ковенська губернія, Російська імперія
Померла6 грудня 1924(1924-12-06) (61 рік)
Варшава, Республіка Польща
·гепатоцелюлярна карцинома[1]
ПохованняЄврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d
Країна Російська імперія
Діяльністьесперантистка
Знання мовесперанто, польська і їдиш
РідZamenhof familyd
БатькоЗільберник Олександр Лейбовичd
МатиGoda Mejerovna Silbernikd
Брати, сестриJoseph Silbernikd і Костянтин Зільберник
У шлюбі зЛюдвік Заменгоф[2]
ДітиАдам Заменгоф, Лідія Заменгоф і Зофія Заменгоф
Автограф

Клара Заменгоф (есперанто: Klara Zamenhof; 5 жовтня 1863, Каунас — 6 грудня 1924, Варшава) — есперантистка, дружина Людвіка Заменгофа.

Біографія

[ред. | ред. код]
Могила Клари Заменгоф

Народилася 5 жовтня 1863 року в Каунасі, в Російській імперії, в сім'ї Александро Зільберник і Годи Меєрівни Зільберник.

У 1887 р. без вагань віддає увесь свій спадок на друк Unua libro — першого підручника з есперанто. Працювала асистентом і секретарем чоловіка Людвіка. Після його смерті брала активну участь у есперантському русі.

Мала трьох дітей: Адама Заменгофа (1888—1940), Зофію Заменгоф (1889—1942), Лідію Заменгоф (1904—1942). Померла 6 грудня 1924 року у Варшаві[3] .

Джерела

[ред. | ред. код]