Едвард Денієл Кларк
Едвард Данієл Кларк | |
---|---|
англ. Edward Daniel Clarke | |
Народився | 5 червня 1769[1][2][…] Сассекс, Південно-Східна Англія, Англія, Королівство Велика Британія |
Помер | 9 березня 1822[1][2][3] (52 роки) Лондон, Сполучене Королівство[4] |
Країна | Сполучене Королівство Велика Британія |
Національність | англієць |
Місце проживання | Англія |
Діяльність | мінералог, мандрівник, бібліотекар |
Галузь | ботаніка |
Відомий завдяки | винахідник паяльної трубки для скла |
Alma mater | Кембриджський університет |
Вчителі | William Frendd |
Знання мов | англійська[5] |
Заклад | Кембриджський університет |
Членство | Прусська академія наук |
Систематик живої природи | |||
---|---|---|---|
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «E.D.Clarke».
Список таких таксонів на сайті IPNI
|
Едвард Данієл Кларк (англ. Edward Daniel Clarke, 5 липня 1769, Віллінгдон, Сассекс — 9 березня 1822, Лондон) — англійський мінералог, мандрівник. Подорожував країнами Близького Сходу та Європи, зокрема відвідав східні і південні райони України та Кубань. У своїх мемуарах подав цікаві відомості про побут українських селян[6].
Навчався в Кембриджі у Коледжі Ісуса і, починаючи з 1790 р. здійснив чимало подорожей, до того ж відвідав навіть Російську імперію (між іншим, Фінляндію, Область донських козаків і Кубані, Крим).
Був професором мінералогії в Кембриджі. Хімічні дослідження привели його до винаходу паяльної трубки для скла.
Відвідавши Фракію і Македонію, він, з метою мінералогічних досліджень, здійснив поїздку по Болгарії, Валахії та Угорщині.
Бібліотеці Кембриджу подарував багато зібраних ним під час подорожей мармурових скульптурних творів, у тому числі колосальну статую Елевзинську Цереру, про яку він написав 1803 року статтю.
Англія зобов'язана йому також чудовим саркофагом з написами на трьох мовах, який Кларк помилково вважав за гробницю Олександра Великого. Грецькі і східні його рукописи знайдені на Патмосі знаменитий кодекс Платона, придбані Оксфордським університетом.
Від 1815 р. був почесним членом Прусської академії наук[7].
У 1819 р. він був одним із засновників Кембриджського філософського товариства[en].
Після чого він вважав[8]
У своїй подорожі (через Україну) ми ясно бачили, що Україна є цілком інакша від москвинів раса людей. Вже самий зовнішній вигляд кидається в очі. Українці високі, сильно збудовані, мають інтелігентне обличчя, стрункі, з гордою легкою ходою, симпатичним поглядом. Повна протилежність до москвинів. Українці є щирі, щедрі, гостинні, ввічливі, працьовиті, релігійні. Москвини ж мають прикмети, цілком протилежні цим. Перша оселя українців, яку ми бачили, називалася Локова Слобода. Всі хати там були побілені вапном, як у нашім Велзі (в Англії). Українці хати білять щороку і дуже дбайливо. Подорожний може подумати, що він не в кількох кілометрах від Московщини, а в Голландії. Все всередині регулярно миється, навіть стеля і сволок. Столи і лавки аж блищать від частого миття та натирання, що нагадує нам внутрішній вигляд домів у Норвегії. Двори, конюшні, стодоли і все, що до них належить, показують працьовитість і охайність українців. У їхніх маленьких кухнях ми бачили в кожному закутку скрупульозну чистоту і порядок, у протилежність до темних, брудних, повних диму, смердючих московських хатів. Посуд і начиння завжди виварені і вичищені, а не брудні і смердючі, як у москвинів. Українці тримають багато домашньої птиці і худоби. їхні садки повні овочевих дерев, а перед хатою чудовий килим квітів, що дає англійський вигляд їхнім домам. Українські хати мають велзьку зовнішність, норвезьку внутрішність, а своїми садками та стодолами виглядають на англійські ферми. Взагалі, в українців не знайдено навіть натяку на бруд чи комашню — блощиці, таргани, які зустрінете в кожній московській хаті тисячами… З Павловська ми поїхали до Козинського хутора — села з мішаним населенням — москвинами і українцями. Ми не потребували і питати: хто є хто, бо ж впадала в очі разюча різниця між тими двома народами, хоч би в одній чистоті й охайності… Конюшня української поштової стації на 20 коней своєю чистотою і порядком могла б успішно конкурувати з конюшнею шляхтича в Англії. Хата бідного сільського старости також чудова: кожна найменша річ там була чистенька, в порядку і на своїм місці, сміття ніде не видно. Після Московщини це для нас було надзвичайно приємною несподіванкою. Я радше обідав би на підлозі української хати, ніж за столом московського князя | ||
— E. D. Clarke. «Travels in Russia, Tartary, and Turkey» |
У Бахчисараї росіяни задовольнили своє варварське задоволення руйнуванням і знищили зовсім цю столицю | ||
— Едвард Кларк[9] |
- Testimony of Authors respecting the Colossal Statue of Ceres in the Public Library, Cambridge (8vo, 1801—1803)
- The Tomb of Alexander, a Dissertation on the Sarcophagus brought from Alexandria, and now in the British Museum (4to, 1805)
- A Methodical Distribution of the Mineral Kingdom (fol., Lewes, 1807)
- A Description of the Greek Marbles brought from the Shores of the Euxine, Archipelago and Mediterranean, and deposited in the University Library, Cambridge (8vo, 1809)
- The gas blow-pipe, or art of fusion, by burning the gaseous constituents of water (1819)
Travels in various Countries of Europe, Asia and Africa (4to, 1810—1819; 2nd ed., 1811—1823; 4th ed., 1817—1824)
- 1816. Part I Vol. I (15 chapters + 2 appendices). Part the first. Russia Tahtary and Turkey[10]. Fourth edition. Volume the first. London, MDCCCXVI. xi + ? + 533 pages.
1839. Part I (26 chapters + appendices). Travels in Russia, Tartary and Turkey by Edward Daniel Clarke. 140 pages / PIBN 10027007. ISBN 978-1-330-32300-7 (pdf), ISBN 978-0-266-70888-9 (Hardcover) // Forgotten Books
1848. Part I (26 chapters). Travels in Russia, Tartary and Turkey. 383 pages. - Part II. Greece, Egypt and Palestyne
- Part III.Travels in Various Countries of Scandinavia Including Denmark, Sweden, Norway, Lapland and Finland (Travels in various Countries of Europe, Asia and Africa. Part The Third, Scandinavia, Section The Second) MDCCCXXIII (1823) / 611 pages. PIBN 10531518, ISBN 978-1-333-65393-4, ISBN 978-0-265-57029-6 (Hardcover) // Forgotten Books
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Jenkyns R. Clarke, Edward Daniel // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T017972
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2018.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Кларк Едуард Данієл // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Т.5. — 1980.
- ↑ (нім.)Edward Daniel Clarke, Mitglieder der Vorgängerakademien. Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
- ↑ Чужинці про Україну XVI—XVIII ст. Вражаючі вислови! [Архівовано 26 Жовтня 2018 у Wayback Machine.] 23.06.2018.
- ↑ Гибель Бахчисарая. Поход Миниха 1736 года (рос.). Радіо Свобода. 17.06.2016. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
- ↑ Tahtary on pages n10, n28, n49 and 394, 399—418 Chap. XIV, 448; Kuban Tahtary on pages 425, 441, but Kuban Tartary on Map of Reymann on page n36, Nagay Tartars on p. 439, Tartaria on p. 447. Jonas Hanway: Kieva, Khieva and Khiva, page vii (n34).
- М. М. Варварцев. Кларк Едвард-Даніель [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 341. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Кларк Едуард Данієл. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.. — Т. 5. — 1980.
- Кларк Едвард Даніель. // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 3. — 1959.
- Chisholm, Hugh, ред. (1911). . // Encyclopædia Britannica (англ.). Т. 6 (вид. 11-те). Cambridge University Press.
- Кларк, Эдвард Даниэль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Клерк Едвард Даніель // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 652. — 1000 екз.
- Едвард Даніел Клерк // Вінтоняк Олекса. Україна в описах західноєвропейських подорожників другої половини XVIII століття. — Львів; Мюнхен: Дніпрова хвиля, 1995. — C. 23.
- Кларк Едвард Данієль // Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожів по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть / Володимир Січинський. — Прага: Культурно-наукове видавництво УНО, 1942. — С. 150. — 244 с.
- Народились 5 червня
- Народились 1769
- Уродженці Сассексу
- Померли 9 березня
- Померли 1822
- Померли в Лондоні
- Члени Прусської академії наук
- Статті Вікіпедії, що використовують посилання на джерело 1911 Encyclopaedia Britannica з посиланням на Вікіджерела
- Британські бібліотекарі
- Британські мандрівники
- Автори ботанічних таксонів
- Британські ботаніки
- Уродженці Східного Сассексу
- Британські мінералоги
- Науковці Кембриджського університету
- Професори
- Випускники Коледжу Ісуса (Кембридж)
- Британські археологи
- Педагоги Великої Британії
- Британські природознавці
- Іноземці, що писали про Україну