Клаудіо Маґріс
| Клаудіо Маґріс | ||||
|---|---|---|---|---|
італ. Claudio Magris  | ||||
 | ||||
| Народився | 10 квітня 1939[1][2][…] (85 років) Трієст, Італія[4][5] | |||
| Країна |  Італія | |||
| Діяльність | журналіст, письменник, перекладач, есеїст, політик, сценарист, германіст, прозаїк-романіст | |||
| Alma mater | Туринський університет | |||
| Заклад | Університет Трієста і Колеж де Франс | |||
| Роки активності | 1963 — тепер. час | |||
| Жанр | есей | |||
| Magnum opus | Q3015744? | |||
| Членство | Національна академія дей-Лінчей, Академія наук і літератури в Майнці, Геттінгенська академія наук, Німецька академія мови і поезії, Берлінська академія мистецтв, Європейська академія[6], Туринська академія наук[5], Австрійська академія наук і Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Artid | |||
| Партія | незалежний політик | |||
| У шлюбі з | Marisa Madierid | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Клаудіо Маґріс у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Клаудіо Маґріс (італ. Claudio Magris, 10 квітня 1939, Трієст) — італійський письменник, журналіст, есеїст, дослідник австрійської і німецької культури.
Закінчив Туринський університет. 1966 року опублікував свою докторську дисертацію «Габсбурзький міф у австрійській літературі». З 1978 року викладав новітню німецьку літературу в Трієстинському університеті. Був обраний депутатом в сенат Італії (1994—1996). Регулярно дописує в італійську газету Corriere della Sera.
Мешкає у Трієсті, де переважно послуговується трієстським діалектом, досить відмінним від стандартної італійської[8]
З прози Маґріса найвідомішим є роман «Мікросвіти» (1997, премія Стрега). Есеїстика Маґріса присвячена Центральній Європі (книжка «Дунай», 1986, премія Багутта, перекладена понад 30 мовами), Габсбурзькому міфу, творчості Е. Т. А. Гофмана, Г. Ібсена, А. Шніцлера, Італо Звево, Й. Рота, Р. Музиля, Г. Гессе та ін. Перекладав твори Ібсена, Кляйста, Бюхнера, Ґрільпарцера та ін.
Лауреат премій Фельтрінеллі (1987), «Стрега» (1997), Еразмус (2001), принца Астурійського (2004), Державної премії Австрії з європейської літератури (2005), Премії миру німецьких книгарів (2009), премії Шарля Вейонна за есеїстику (2009). Австрійський почесний знак За науку і мистецтво 1 класу. Член Берлінської академії мистецтв (2001).
- Illazioni su una sciabola (1984).
- Un altro mare (1991).
- Il Conde (1993).
- Le voci (1995).
- Microcosmi (1997)
- La mostra (2001)
- Alla cieca (2005).
- Lei dunque capirà (2006)
- Non luogo a procedere. Grazanti, Mailand 2015, ISBN 978-88-11-68917-1
- Tempo curvo a Krems, Milano, Garzanti, 2019, ISBN 978-88-116-0825-7.
- Stadelmann (1988).
- Il mito absburgico nella letteratura austriaca moderna (1963).
- Wilhelm Heinse (1968)
- Tre studi su Hoffmann (1969)
- Lontano da dove. Joseph Roth e la tradizione ebraico-orientale (1971).
- Itaca e oltre e Trieste. Un ' identità di frontiera (1982)
- L'anello di Clarisse (1984).
- Danubio (1986, французька премія за найкращу іноземну книгу, 1990).
- Utopia e disincanto. Saggi 1974—1998 (1999).
- L'infinito viaggiare (2005, подорожні нотатки).
- La storia non è finita (2006).
- Alfabeti (2008)
- Livelli di guardia. Note civili (2006—2011) (2011)
- La letteratura è la mia vendetta (2012, з Маріо Варгасом Льосою)
- Ti devo tanto di ciò che sono. Carteggio con Biagio Marin, a cura di Renzo Sanson, Collana Saggi, Milano, Garzanti, 2014, ISBN 978-88-11-68758-0.
- Marco Alloni intervista Claudio Magris, Comportati come se fossi felice, Wingsbert House, 2015, ISBN 978-88-99276-30-0.
- Governatori L. Claudio Magris: l'opera saggistica e narrativa. Trieste: LINT, 1999
- Rica A. de la. Estudio sobre Claudio Magris. Pamplona: Ediciones Universidad de Navarra, 2000
- Lubrani S. Ritratto: Claudio Magris. Pescara: Tracce, 2001
- Haakman A. De grens: een essay over Claudio Magris. Groningen: Boekhandel Godert Walter, 2001
- Pellegrini E. Epica sull'acqua: l'opera letteraria di Claudio Magris. Bergamo: Moretti & Vitali, 2003
- Aversa Y. Claudio Magris, la escritura en la frontera. Cuenca: Ediciones de la Universidad de Castilla-La Mancha, 2004
- Maffia D. Risalendo il Danubio. Roma: Lepisma, 2005
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Берлінська академія мистецтв — 1696.
- ↑ BD Gest'
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119130513 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б www.accademiadellescienze.it
- ↑ www.ae-info.org
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Розмова Клаудіо Маґріса з Мартіном Шельцом In: FAZ. vom 23. April 2014, S. 12.
- Біографія (іт.) [Архівовано 10 Грудня 2019 у Wayback Machine.]
- англ.
- Народились 10 квітня
- Народились 1939
- Уродженці Трієста
- Випускники Туринського університету
- Співробітники Колеж де Франс
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Члени Геттінгенської академії наук
- Члени Німецької академії мови і поезії
- Члени Європейської академії
- Члени Австрійської академії наук
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кавалери Австрійського почесного хреста «За науку та мистецтво»
- Лауреати премії Еразма
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Лауреати Премії миру німецьких книгарів
- Лауреати премії Стрега
- Лауреати премії Шарля Вейонна за есеїстику
- Лауреати премії Антоніо Фельтрінеллі
- Почесні доктори університету Сан-Маркос
- Почесні доктори Мадридського університету Комплутенсе
- Лауреати премії Манеса Шпербера
- Почесні доктори університету Мурсії
- Нагороджені медаллю Гете
- Італійські письменники
- Італійські драматурги
- Італійські журналісти
- Італійські есеїсти
- Італійські перекладачі
- Сенатори Італійської Республіки
- Германісти