Перейти до вмісту

Клаус Корт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Клаус Корт
нім. Claus Korth
Народився7 листопада 1911(1911-11-07)[1][2][3]
Берлін, Німецька імперія[1][2][…]
Помер24 січня 1988(1988-01-24)[1] (76 років)
Кіль, ФРН[1][4][2]
Країна Німеччина
Місце проживанняАльтенгольц
Діяльністьвійськовослужбовець
Alma materВійськово-морська академія Мюрвікаd (5 листопада 1932)[4]
Знання мовнімецька[5]
УчасникДруга світова війна[4][3] і громадянська війна в Іспанії[4]
Військове званняКапітан-цур-зее
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Бронзовий Іспанський Хрест
Бронзовий Іспанський Хрест
Нагрудний знак підводника
Нагрудний знак підводника

Клаус Корт (нім. Claus Korth; 7 листопада 1911, Берлін25 січня 1988, Кіль) — німецький офіцер-підводник, корветтен-капітан крігсмаріне, капітан-цур-зее бундесмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

1 квітня 1932 року вступив на флот. Служив на навчальному кораблі «Ніобе». В 1936 році переведений в підводний флот. З 1937 року — 1-й вахтовий офіцер підводного човна U-37, з яким 2 місяці патрулював узбережжя Іспанії. 29 грудня 1938 року призначений командиром U-57 (Тип II-C), на якому зробив 9 походів (провівши в морі в цілому 129 днів). В четвертому поході потопив свої перші 2 кораблі. З 30 липня 1940 року — командир U-93. Здійснив 5 походів (155 днів в морі). Всього за час військових дій потопив 15 кораблів загальною водотоннажністю 73 015 тонн і пошкодив 1 корабель водотоннажністю 4996 тонн.

Дата Назва корабля Тип Тоннаж Вантаж Екіпаж Загинули Країна Конвой
17 листопада 1939 Kaunas Торговий пароплав 1,566 Баласт 16 1 Литва
19 листопада 1939 Stanbrook 1,383 20 20 Британська імперія
13 грудня 1939 Mina 1,173 17 17 Естонія
20 січня 1940 Miranda 1,328 Вугілля 17 14 Норвегія
26 січня 1940 HMS Durham Castle

(підірвався на міні)

Плавуча казарма

(колишній паровий лайнер)

8,240 ? 0 Британська імперія
14 лютого 1940 Gretafield

(безповоротно втрачений)

Паровий танкер 10,191 13 000 тонн мазуту 41 11 HX-18
21 лютого 1940 Loch Maddy (пошкоджений) Торговий пароплав 4,996 2000 тонн пшениці, 6000 тонн деревини і літаки 39 4 HX-19
25 березня 1940 Daghestan Паровий танкер 5,742 7600 тонн сирої нафти 29 4
15 жовтня 1940 Hurunui Торговий пароплав 9,331 Баласт 75 2 OA-228
17 жовтня 1940 Dokka 1,168 17 10 Норвегія OB-228
Uskbridge 2,715 4000 тонн антрациту 29 2 Британська імперія
29 січня 1941 King Robert 5,886 7942 тонни зерна 42 0 SC-19
W.B. Walker Тепловий танкер 10,468 13 338 тонн авіаційного та моторного пального 47 4
Aikaterini Торговий пароплав 4,929 7844 тонни зерна 31 1 Королівство Греція
4 лютого 1941 Dione II 2,660 2650 тонн залізної руди 35 30 Британська імперія SC-20
21 травня 1941 Elusa Тепловий танкер 6,235 Повне завантаження бензином 54 5 Нідерланди HX-126

30 вересня 1941 року призначений 3-м офіцером Адмірал-штабу командувача підводним флотом. З червня 1942 року — інструктор з бойової підготовки 27-ї флотилії, а потім переведений в частину, яка займалася тестуванням торпедного озброєння. В травні 1945 року здався британським військам. В листопаді 1945 року звільнений. В 1955 році вступив у ВМС ФРН, кілька років очолював військово-морську торпедну випробувальну станцію. В 1970 році вийшов у відставку.

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Wolfgang Lüth, Claus Korth: Boot greift wieder an! Ritterkreuzträger erzählen, Berlin: Verlag Erich Klinghammer 1943.

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #126662169 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в https://uboat.net/men/korth.htm
  3. а б Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 131. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
  4. а б в г д http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Claus_Korth
  5. Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1