Клеван
Клев́ан — українське прізвище. Скоріше всього походить від слова "коливань" — назва ваг великого розміру, на яких зважували велику рогату худобу.
Є топонімічна версія що так називали вихідців з древнього поселення Клевань нині Рівненської області. Поселення Клевань, за твердженням істориків, існувало вже в XII столітті під назвою Коливань. З XV століття в письмових джерелах згадувалося як Клевань. [1]
Менш імовірно, що в основі цього прізвища лежить прізвисько Клеван, утворене від дієслова «клювати» - «їсти, хапаючи щось дзьобом (про птахів); дзьобати ». Можливо, Клевань прозвали забіяки, забіяку або успішного рибалки[2].
При утворенні слов'янських прізвищ використовувалися різні форманти: суфікси приналежності (-ов / -ев, -ін, -ський / -цький), зменшувальні суфікси (-онок / -енок, енко, ко, -ець, -ек, ик , -еня, -чук, -юк), суфікси по батькові (-овіч / -вич, ич) і ін.
Клеванов Олександр Семенович (1826-1829) - письменник українського походження, перекладач стародавніх класиків.
Клеванський Антон Архипович (1914-1976) - український радянський політичний діяч.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom_IV/139-140 [Архівовано 1 Серпня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980). Клювати. Архів оригіналу за 18 Травня 2019. Процитовано 18 Травня 2019.