Клементина Танська-Гоффман
| Клементина Танська-Гоффман | ||||
|---|---|---|---|---|
| Klementyna z Tańskich Hoffmanowa | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Клементина Танська | |||
| Народилася | 23 листопада 1798 м. Варшава, Королівство Пруссія | |||
| Померла | 21 вересня 1845 (46 років) Пассі (нині XVI округ Парижа), Франція ·рак молочної залози | |||
| Поховання | м. Париж, Франція | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} Королівство Пруссія Франція | |||
| Національність | полька | |||
| Діяльність | прозаїк, перекладач, письменник | |||
| Мова творів | польська | |||
| Роки активності | 1827-1845 | |||
| Напрямок | дитяча та педагогічна література | |||
| Жанр | роман, оповідання, казка | |||
| Батько | Ignacy Tańskid | |||
| У шлюбі з | Karol Boromeusz Hoffmand | |||
| Автограф |  | |||
|
| ||||
 Клементина Танська-Гоффман у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Клементина Танська-Гоффман (пол. Klementyna z Tańskich Hoffmanowa; 23 листопада 1798, м. Варшава, Королівство Пруссія — 21 вересня 1845, Пассі (нині — XVI округ Парижа), Франція) — польський прозаїк, перекладачка, дитячий письменник. Дружина відомого польського письменника та історика Кароля Гофмана. Перша у Польщі жінка, яка жила за рахунок власної педагогічної та літературної діяльності.
Народилася 23 листопада 1798 року у Варшаві, в родині польського поета та письменника Іґнація Танського. Від 1827 року відвідує всі жіночі наукові заклади у Варшаві, де на той час мешкала разом з матір’ю у флігелі Блакитного Палацу. У 1829 році одружилася з істориком Каролем Бартоломеем Гоффманом. Після придушення листопадового повстання переїхала з чоловіком до Дрездена, пізніше до Парижу.
Її називали «Матір'ю Великої польської еміграції».
Клементина Гоффман була засновницею першого польського журналу для дітей, що називався «Розваги для дітей». Цей журнал вказував, що у 1824—1828 роках на його сторінках публікувалися вірші, казки, оповідання для дітей, в основному патріотичного та виховного спрямування. Надрукувала там і дві традиційних повісті «Листи Ельжбети Жечицкєй» (1824 рік; останнє видання в «Бібліотеці Народовей» у 1927 році) i «Щоденник Францішки Красіньскєй» (1825 рік; останнє видання в «Бібліотеці Народовей» у 1929 році, наклад на іноземних мовах), що займають значне місце в історії польського роману. Пізніше Клементина Гоффман дописувала також до першого у Європі журналу для дітей, що мав здебільшого виховне спрямування, а меншою мірою — освітнє.
Крім того, вона була авторкою декількох книг для дітей і підлітків, як-от «Pamiątka po dobrej Matce przez młodą Polkę» (1819 рік), белетризований філософський трактат, написаний для дівчат-підлітків. У 1822—1824 роках, написала другу частину «Pamiątka po…» — «Амелія-мати». Цей твір не мав великого попиту серед 19-літніх польських дівчат і не справив значного впливу на формування ролі сучасної жінки у суспільстві. Протягом XIX століття, а також у міжвоєнний період фрагменти творів Клементини Гоффман включали до дитячих читанок і шкільних підручників[1].
- Pamiątka po dobrej Matce przez młodą Polkę (1819);
- Wiązanie Helenki (1823);
- Amelia matką (1822—1824);
- Listy Elżbiety Rzeczyckiej do przyjaciółki Urszuli za panowania Augusta III pisane (1824);
- Dziennik Franciszki Krasińskiej (1825);
- Druga książeczka Helenki (1825);
- Powieści z Pisma świętego (1830) — біблійні історії (Старий Завіт);
- Rozrywki dla Dzieci (1832);
- Wybór pism (том I—X, 1833);
- Biografie znakomitych Polaków i Polek (1833);
- Karolina (1839);
- Nowe Rozrywki dla Dzieci (1839);
- Krystyna (1841);
- Jan Kochanowski w Czarnolesie (1845);
- Dziennik Franciszki Krasińskiej w ostatnich latach panowania Augusta III pisany;
- Listy brata do siostry o języku polskim;
- Pisma pośmiertne (1849);
- O powinnościach kobiet (1849);
- Pismo święte wybrane z ksiąg Starego i Nowego Zakonu objaśnione uwagami pobożnych uczonych i ofiarowane matkom i dzieciom przez Autorkę Pamiątki po dobrej matce (1851) — біблійні історії (вся Біблія);
- Pisma (том I—XI, 1857—1859);
- Dzieła, (том I—XII, в редакції Н. Жміховської, 1876);
- Wybór Dzieł (том I—IV, в редакції П. Хмельовського, 1898).
Збірка творів письменниці вийшла У Варшаві у 1875—1877 роках. Крім літературної творчості Клементина Танська займалася й перекладами.
У Львові від 1900 року існувала вулиця Клементини Танської, яку у 1946 році перейменовано на честь українського поета та перекладача античної літератури Степана Руданського[2].
- ↑ Klementyna Hoffmanowa. timenote.info (пол.). Timenote.info. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001.
- Котлобулатова І. Львів на фотографії. 1860—2006 / Lwów na fotografii. — Львів : Центр Європи, 2006. — 313 с.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — Довідник перейменувань вулиць і площ Львова прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 390 с. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Руданського С. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
- Польська література. bibliograph.com.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 березня 2022.
- Klementyna Tanska Hofmanowa. readrate.com. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 березня 2022.
- Klementyna Tanska Hoffman. onesuchpress.com. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 30 березня 2022.
- Klementyna Hoffmanowa. nekropole.info. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 30 березня 2022.