Клеомброт (регент)
| Клеомброт | |
|---|---|
грец. Κλεόμβροτος  | |
| Народився | 6 століття до н. е. Спарта |
| Помер | 480 до н. е. Спарта |
| Знання мов | давньогрецька |
| Посада | регент |
| Рід | Агіади |
| Батько | Анаксандрід II[1] |
| Брати, сестри | Клеомен I, Леонід I і Доріей |
| У шлюбі з | Алкафоя[d] |
| Діти | Павсаній[1][2][3] і Нікомед[d][1] |
Клеомброт (дав.-гр. Κλεόμβροτος; помер в 479 до н. е.) — спартанський регент у 480-479 роках до н. е., брат Клеомена I, Доріея та Леоніда I, батько Павсанія і Нікомеда.
Спартанський цар з роду Агіадів Анаксандрід II був одружений зі своєю племінницею. Його дружина довгий час була бездітною. Згідно Геродоту, ефори порадили цареві «відпустити свою дружину» і взяти іншу, щоб не припинився царський рід. Анаксандрід відповів, що не поступить таким чином, так як не може відкинути ні в чому невинну дружину. Тоді ефори і геронти дозволили цареві стати двоєженцем. Від другої жінки в нього народився хлопчик, який згодом став царем Клеоменом I. Незабаром і перша дружина, котра раніше вважалася бездітною, народила одного за одним трьох синів[4][5].
Коли Анаксандрід помер, то стало питання про престолонаслідування. На стороні Клеомена було старшинство, в той час як Доріей вказував на те, що народився від першого і більш законного шлюбу. У кінцевому підсумку питання було вирішено на користь Клеомена. Незгідний з таким рішенням Дорией покинув Спарту[6][7]
У Клеомена була одна дочка Горго[8], яка стала дружиною свого дядька і наступника свого батька Леоніда. Після героїчної смерті останнього під час Фермопільського битви в 480 році до н. е. царем офіційно став син Леоніда Плістарх. Однак він був ще дитиною. Тому регентом був призначений молодший брат Леоніда і син Анаксандріда II Клеомброт.
Він повів пелопоннесскую армію на Істм, де союзники вирішили тримати оборону[9]. На військовій раді було вирішено побудувати стіну поперек Істму, щоб перешкодити просуванню персів на Пелопоннес. Така тактика залишала Аттику незахищеною. Воїни почали будувати стіну. У той же час союзний грецький флот здобув перемогу при Саламіні. Незабаром пелопонеське військо на Істмі було розпущено[10]. Клеомброт незабаром після прибуття додому помер, і регентство перейшло до його сина Павсанія. У Фукідіда є згадки про іншого сина Клеомброта, Нікомеда, котрий під час Малої Пелопоннеської війни був регентом при своєму племіннику Плістоанакті і командував спартанської армією[11]. Ім'я дружини, Алкафоя, відоме із схолій до Арістофана[12].
- ↑ а б в Любкер Ф. Cleombrotus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 299.
- ↑ Любкер Ф. Pausanias // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 995–997.
- ↑ M. N. T. Pausanias // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 20. — P. 967.
- ↑ Геродот. Істория V. 39—41
- ↑ Суриков, 2005, с. 240—241.
- ↑ Суриков, 2005, с. 241.
- ↑ Геродот. Істория V. 41
- ↑ Геродот. V. 48
- ↑ Геродот. VIII. 71
- ↑ Геродот. IX. 10
- ↑ Фукідід. I. 107. 2
- ↑ Schol. Aristoph. Eq. 84
- Геродот. Історія
- Фукідід. Історія
- Суриков И. Е. Глава IV. Клеомен I: «Рождение личности» в Спарте // Античная Греция: политики в контексте эпохи: архаика и ранняя классика. — 2005. — ISBN 5-02-010347-0.