Климент VII (антипапа)
Климент VII | |
---|---|
фр. Clément VII | |
Ім'я при народженні | фр. Robert de Genève |
Народився | 1342[1][4][…] Château d'Annecyd, Ансі |
Помер | 16 вересня 1394[1][2][…] Авіньйон |
Діяльність | політик, католицький священник |
Alma mater | Паризький університет |
Титул | граф[d] |
Посада | кардинал-священник[6], Антипапа, Roman Catholic Bishop of Therouanned, Roman Catholic Bishop of Cambraid і Антипапа |
Конфесія | католицька церква[6] |
Рід | House of Genevad |
Батько | Amadeus III of Genevad[7] |
Мати | Mathilde d'Auvergned[7] |
Брати, сестри | Amadeus IV of Genevad[7], Aymon III of Genevad[7], Peter of Genevad[8][7], John of Genevad[7], Blanche of Genevad[7], Marie de Genèved[7], Yolanda of Genevad[7] і Catherine de Genèved[7] |
Климент VII (антипапа) (Роберт, граф Женевський; 1342, Аннесі — 16 вересня 1394, Авіньйон) — антипапа з 20 вересня 1378 року до смерті. Перший з двох «авіньйонських» антипап періоду Західної схизми.
Роберт був одним з молодших синів Амадея III, графа Женеви, народився у 1342 році. Обравши для себе духовну дорогу він був вже в юнацькому віці висвячений на священика, а в 1359 році став апостольським протонотарем. У 1361 році він був висвячений на єпископа і призначений єпископом Теруана (міста на півночі Франції), у 1368 році Роберт став архієпископом Камбре, а 30 травня 1371 року — кардиналом. У 1376 році був призначений легатом Папи в Північній Італії, де у цей момент спалахнуло повстання в папських областях. Роберт, чий характер і спосіб життя більше нагадував військового, аніж священнослужителя, особисто очолив війська, надіслані на придушення заколоту. При взяття міста Чезена було вбито близько 4 тисяч чоловік, що принесло Роберту Женевському прізвиська «різник» і «чезенський кат».
Після смерті Григорія XI конклав, що зібрався в Римі, вибрав новим папою Бартоломео Пріньяно, що прийняв ім'я Урбан VI. Він був коронований 10 квітня 1378, а кардинали-виборці висловили йому честь, як законно обраному папі. Однак заходи, які новий понтифік зробив проти кардиналів і куріальних сановників, особливо неіталійських національностей, призвели до того, що вже до осені 1378 папа поставив проти себе майже всіх кардиналів. Більшість кардиналів-виборців, включаючи всіх французьких, зібралися в місті Фонді і анулювали рішення попереднього конклаву (під приводом, що він (конклав) відчував тиск народу). У відповідь Урбан VI призначив 29 нових кардиналів з числа своїх прихильників. 20 вересня 1378 року кардинали у Фонді обрали новим папою — Роберта Женевського. Він прийняв ім'я Климент VII і спробував за допомогою зброї підкорити Рим. Однак населення міста захистило Урбана VI, і Климент змушений був відступити від стін Риму. Він попрямував в Авіньйон, де швидко відновив колишню папську адміністрацію. Обидва папи піддали один одного анафемі, зробивши, таким чином, церковний розкол доконаним фактом. Розкол Західної церкви згодом отримав назву Велика схизма західного християнства і тривав кілька десятиліть. Законність Урбана VI була визнана Священною Римською імперією, Угорщиною, Польщею, скандинавськими країнами та Англією; Климента підтримували Франція, Шотландія, Неаполь, Сицилія і країни Піренейського півострова. Аж до смерті у 1394 році Климент VII мав резиденцію в Авіньйоні. Він підтримав Людовіка II в боротьбі за Неаполь і відлучив його суперника Владислава від Церкви. Антипапа Климент не робив жодних спроб ліквідувати церковний розкол. Після смерті його наступником став Бенедикт XIII.
Антипапа Климент VII в церковні енциклопедії (нім.)
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б BeWeB
- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
- ↑ LIBRIS
- ↑ а б Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б в г д е ж и к л https://books.google.fr/books?id=AESUcVqOZz8C&pg=PA302#v=onepage&q&f=false
- ↑ Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
́