Перейти до вмісту

Климов Іван Фролович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Климов Іван Фролович
біл. Іван Фролавіч Клімаў
Народився10 вересня 1903(1903-09-10)
Костюковка, Q111312726?, Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер9 жовтня 1991(1991-10-09) (88 років)
Мінськ, Білорусь
Країна СРСР
Національністьбілорус
Діяльністьполітик
Alma materВища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мовросійська
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоКомуністична партія Білорусі
Посададепутат Верховної ради СРСР[d], member of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR of the 5th convocationd, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1962–1966)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1967–1970)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1971–1974)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1980–1985)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1955–1959)d, list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1951–1954)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1947–1950)d
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За трудову доблесть»
Honored Worker of Culture of the Byelorussian SSR

Іван Фролович Климов (10 вересня 1903(19030910), село Костюковка Гомельського повіту Могильовської губернії, тепер Гомельського району Гомельської області, Білорусь — 9 жовтня 1991, місто Мінськ, тепер Білорусь) — радянський державний діяч, 1-й заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР. Депутат Верховної ради Білоруської РСР 2—10-го скликань. Депутат Верховної ради СРСР 4—6-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника. До 1923 року працював робітником залізниці. З 1923 року — голова робітничого комітету профспілки, секретар районного комітету комсомолу Білорусії.

Член ВКП(б) з 1925 року.

З 1925 року — завідувач відділу районного комітету КП(б) Білорусії.

У 1931 році закінчив Мінський комуністичний університет імені Леніна.

З 1931 року — в апараті ЦК Комуністичної партії (більшовиків) Білорусії.

У 1934—1938 роках — викладач Республіканської школи партійних пропагандистів при ЦК КП(б) Білорусії, директор Республіканської школи партійних пропагандистів при ЦК КП(б) Білорусії, директор партійних курсів при ЦК КП(б) Білорусії.

З жовтня 1940 по червень 1941 року — 1-й секретар Вілейського обласного комітету КП(б) Білорусії.

У 1941 році — служив на політичній роботі в 13-й армії РСЧА. Учасник німецько-радянської війни.

У 1941—1942 роках — секретар Ташкентського обласного комітету КП(б) Узбекистану із кадрів.

З 28 травня 1943 по липень 1944 року — 1-й секретар Вілейського підпільного обласного комітету КП(б) Білорусії.

У липні 1944 — 1951 року — 1-й секретар Молодечненського обласного комітету КП(б) Білорусії.

У 1949 році заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б). З 1951 по 1952 рік — слухач курсів перепідготовки при ЦК ВКП(б).

У 1952 — серпні 1953 року — 1-й секретар Барановицького обласного комітету КП Білорусії.

У серпні 1953 — 1962 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР. Одночасно, в 1961 році — міністр заготівель Білоруської РСР.

У 1962—1968 роках — заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР.

У 1968—1974 роках — заступник голови Президії Верховної ради Білоруської РСР.

З 1974 року — науковий співробітник Інституту історії партії при ЦК КП Білорусії.

З 1980 року — голова Комісії у справах колишніх партизанів та підпільників при Президії Верховної ради Білоруської РСР.

Помер 9 жовтня 1991 року в Мінську.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]