Перейти до вмісту

Клих Станіслав Романович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Станіслав Клих
Народився25 січня 1974(1974-01-25) (50 років)
Київ, УРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик , журналіст
Відомий завдякиполітичний в'язень
Alma materКиївський університет
ПартіяПартія регіонів
Конфесіяхристиянин
РідКлихи
БатькоРоман Клих
МатиТамара[1]

Станісла́в Рома́нович Клих (нар. 25 січня 1974(19740125)) — український журналіст, історик. У серпні 2014 року заарештований в Росії, де незаконно утримувався під вартою за сфабрикованими звинуваченнями у злочинах проти федеральних військ, скоєних у ході першої чеченської війни. У травні 2016 року засуджений до 20 років ув'язнення[2]. Звільнений 07.09.2019 і повернений в Україну[3].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Станіслав Клих народився 25 січня 1974 року в Києві. Закінчив історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Викладав історію у навчальному закладі м. Києва - Академії муніципального управління. Писав статті з історії, протягом певного часу організовував книжкові ярмарки.

У 2002 році балотувався у Верховну Раду України, за партійним списком від партії "Українська національна асамблея", загдується як безпартійний, та викладач Академії муніципального управління, але не обраний. [4]

У грудні 2005 року брав участь у передвиборному з'їзді Партії регіонів у Києві, про що стверджувала перебуваюча нині у Москві колишня українська журналістка Оксана Шкода.

У 2008 році безуспішно балотувався у Київську міськраду за партійним списком від партії "Соціал-патріотична асамблея слов'ян" (СПАС), список якої на виборах очолював Коваленко Едуард Володимирович. [5]

17 червня 2009 року виступав на прес-конференції в Києві, яку організувала "Соціал-патріотична асамблея слов'ян", і там представлявся, як координатор громадської кампанії “Саакашвили, позови своих домой!”, та як представник "Всеукраїнського моніторингового центру". [6]

У 2010 році Клих, разом із Едуардом Коваленком, виступив на прес-конференції, що проходила на території «Придністровської Молдавської Республіки» та сприяв проведенню виборів у невизнаній республіці, що безпосередньо контролюється російською стороною. [7]

Під час відпочинку на морі влітку 2013 року познайомився з росіянкою Вікторією. Невдовзі жінка приїхала до Києва, щоб продовжити спілкування. Невдовзі вона заявила, що вагітна, і Станіслав Клих поїхав у російське місто Орел, щоб роз'яснити ситуацію.[8][9] Його затримали 11 серпня 2014 року та заарештували на 15 діб «за непокору працівникам поліції». Далі Клиха перевезли в Єсентуки, а згодом у П'ятигорськ. Проти нього відкрито кримінальну справу за, нібито, участь у Першій чеченській війні. З метою добитися від Станіслава зізнання, а також свідчень проти українських політичних діячів, до нього було застосовано жорстокі тортури, які призвели до серйозних наслідків психологічного характеру.

Але Клих стверджує, що взагалі ніколи раніше не був у Чечні [8].

26 травня 2016 року Станіслава Клиха засудили до 20 років колонії суворого режиму за звинуваченням «у керівництві і участі в банді, вбивстві двох і більше осіб у зв'язку з виконанням ними свого службового обов'язку і замаху на вбивство у складі бандформувань на Північному Кавказі у 1994 році». 26 жовтня Верховний суд РФ відхилив апеляцію захисту і визнав вирок Клиху і Миколі Карпюку «законним».[10]

Після оголошення вироку стало відомо, що на Станіслава також було відкрито нову справу за звинуваченням у неповазі до суду за нібито образливе звернення на адресу прокурора. У листопаді 2016 році районний суд у Грозному визнав його винним і за цією статтею та додав до величезного тюремного строку політв'язня ще один місяць.[10]

Клиха утримували у в'язниці в місті Верхньоуральськ Челябінської області. 29 червня 2018 року Станіслава Клиха етапували з колонії до психіатричної лікарні у Магнітогорську[11]. 7 серпня його перевели назад у колонію.[12]. 07 вересня 2019 року повернений в Україну у рамках взаємного звільнення Україною та РФ утримуваних осіб[3][13].

Із ЗМІ можна взнати, що участь Клиха у проросійських організаціях та його проросійська позиція не врятувала його від російської тюрми та катувань.[14][15]

Реакція на арешт

[ред. | ред. код]

Російська правозахисна організація «Меморіал» визнала Станіслава Клиха разом з Миколою Карпюком політв'язнями[16]. Amnesty International назвала судовий процес над Миколою Карпюком та Станіславом Клихом «пародією на правосуддя»[17].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Мати Клиха повідомила, що його стан погіршується, а допомоги він не отримує – Денісова [Архівовано 29 червня 2019 у Wayback Machine.], 11 січня 2019, Радіо «Свобода»
  2. ↑ У Росії українцям Карпюку і Клиху дали 22,5 і 20 років. BBC Україна. 26 травня 2016. Архів оригіналу за 29 травня 2016. Процитовано 27 травня 2016.
  3. ↑ а б 35 освобожденных узников Кремля встречаются с семьями [Архівовано 18 лютого 2022 у Wayback Machine.], 07.09.2019, ООО «ИЗДАТЕЛЬСКИЙ ДОМ «МЕДИА-ДК»
  4. ↑ https://https [Архівовано 2020-06-25 у Wayback Machine.]://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2002/webproc3v08d6-2.html?kodvib=400&kodkand=8482/
  5. ↑ https://khreshchatyk.kyiv.ua/uploads/gazeta/3293_77_2008-04-30.pdf
  6. ↑ ttps://photo.unian.net/photo/212572-stanislav-klyh
  7. ↑ http://deputat.ks.ua/гібридна-війна/вовк-в-овечій-шкурі/
  8. ↑ а б ЛЮДИНА ТРАГІЧНОЇ ДОЛІ: ЯК СТАНІСЛАВА КЛИХА ЗАМАНИЛИ В РОСІЮ ТА ЗРОБИЛИ ЧЕЧЕНСЬКИМ БОЙОВИКОМ. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  9. ↑ Станіслав Клих. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  10. ↑ а б Станіслав Клих. Let My People Go. Процитовано 9 вересня 2018.
  11. ↑ Українського бранця Кремля Клиха знайшли у тюремній психлікарні в Магнітогорську. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  12. ↑ Клиха перевели в колонію після лікування у психіатричній лікарні. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
  13. ↑ Українці, які повернулися на батьківщину 7 вересня у рамках взаємного звільнення Україною та РФ утримуваних осіб. https://www.president.gov.ua/. 7 вересня 2019 року.
  14. ↑ Гарний урок українцям - навіть проросійська позиція не гарантує, що завтра вас не оголосять фашистом і не катуватимуть свої ж російські братушки, - Казанський про Клиха
  15. ↑ “П’ять років вони катували по суті свого”. Історія політв’язня Клиха, якому скалічили психіку в РФ. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  16. ↑ «Мемориал» считает граждан Украины Николая Карпюка и Станислава Клыха политзаключенными. Мемориал. 17 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 17 травня 2016.(рос.)
  17. ↑ Росія: Станіслав Клих та Микола Карпюк стали жертвами пародії на правосуддя. Amnesty International Ukraine. 27 жовтня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клих_Станіслав_Романович&oldid=42920725