Клод Вів'є
Клод Вів'є | |
---|---|
Народився | 14 квітня 1948[2][1][…] Монреаль, Квебек, Канада[2][3] |
Помер | 7 березня 1983[1] (34 роки) або 12 березня 1983[2][3] (34 роки) XI округ Парижа, Париж[2][3] |
Країна | Канада |
Діяльність | композитор |
Галузь | композитор |
Alma mater | Conservatoire de musique du Québec à Montréald |
Знання мов | французька[1] |
Жанр | опера |
Автограф | |
IMDb | ID 1848661 |
Сайт | claudevivier.com |
Клод Вів'є (Claude Vivier, 14 квітня 1948, Монреаль – 7 березня 1983, Париж) — композитор із Квебеку.
Вів'є народився у невідомих батьків у Монреалі. Він був усиновлений у віці трьох років[5] бідною французько-канадською родиною. З 13 років відвідував школи-інтернати, які управляли брати Маріст, релігійний орден, який готував молодих хлопців до покликання у священстві. У 1966 році, у віці 18 років, Вів'є попросили залишити новиціат через «відсутність зрілості».[6] Найраніші його роботи датуються цим періодом.
У 1971—1974 роках навчався в Європі, спочатку у Готфріда Майкла Кеніга в Інституті сонології в Утрехті, а потім у Кельні у Карлхайнца Штокгаузена.[7]
У 1974 році повернувся до Монреаля, де у 1980 була поставлена його перша опера — Kopernikus.
У 1982 році переїхав до Парижа, де в березні 1983 був убитий місцевим бандитом-гомосексуалом.[8]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #103805419 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г свідоцтво про смерть
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Claude Vivier Biography. Boosey & Hawkes, Inc. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 15 серпня 2008.
- ↑ Gilmore 2009, 18.
- ↑ «Why Quebec composer Claude Vivier was ahead of his time» [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]. The Globe and Mail]. April 13, 2018, by Catherine Kustanczy
- ↑ Gilmore 2014, 223–26.
- Gilmore, Bob. 2007. «On Claude Vivier's Lonely Child». Tempo, new series 61, no. 239:2–17.
- Gilmore, Bob. 2009. «Claude Vivier and Karlheinz Stockhausen: Moments from a Double Portrait». Circuit: musiques contemporaines 19, no. 2:35–49. (Subscription access)
- Gilmore, Bob. 2014. Claude Vivier: a Composer's Life. University of Rochester Press.
- Lesage, Jean. 2008. «Claude Vivier, Siddhartha, Karlheinz Stockhausen: La nouvelle simplicité et le râga». Circuit: musiques contemporaines 18, no. 3:107–20.
- Mijnheer, Jaco. 2001. «Vivier, Claude». The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell. London: Macmillan Publishers.
- Tannenbaum, Peter. 1991. «Claude Vivier Revisited». SoundNotes SN1:12–27.
- (фр.) Біографія на сайті IRCAM.
- «Eternal Recurrence: Aspects of Melody in the Orchestral Music of Claude Vivier» by Janette Tilley. Discourses in Music 2, no. 1 (Fall 2000).
- «A Response to Janette Tilley's Eternal Recurrence: Aspects of Melody in the Orchestral Music of Claude Vivier», by Ross Braes. Discourses in Music 2, no. 2 (Winter 2000—2001).
- L'écriture à haute voix: Lonely Child de Claude Vivier [Архівовано 28 листопада 2016 у Wayback Machine.] abstract (in French and English) of article by Jacques Tremblay. Circuit 11, no. 1.
- On Claude Vivier's Lonely Child abstract of article by Bob Gilmore in Tempo (2007), 61: 2-17, Cambridge University Press. (Article access by subscription only)
- Guide to Claude Viver's works [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.], a pdf brochure detailing all of Vivier's published works, with notes.
- Народились 14 квітня
- Народились 1948
- Уродженці Монреаля
- Померли 7 березня
- Померли 1983
- Померли 12 березня
- Померли в Парижі
- Спектральна музика
- Канадські композитори
- Композитори ЛГБТ
- Маргінальні музиканти
- Композитори-модерністи
- Композитори мікроінтервальної музики
- Ондисти
- Композитори академічної музики XX століття
- Композитори додекафонії та серіалізму
- Гумор у класичній музиці
- Композитори-геї