Клод де Шуазель-Франс'єр
Клод де Шуазель-Франс'єр | |
---|---|
фр. Claude de Choiseul-Francières | |
Народився | 1 січня 1632[1] Лангр[2] |
Помер | 15 березня 1711[1] (79 років) Париж |
Поховання | Пер-Лашез |
Країна | Франція |
Діяльність | військовослужбовець |
Знання мов | французька |
Титул | граф[d] |
Військове звання | маршал Франції |
Батько | Louis de Choiseul, baron de Francièresd |
Нагороди | |
Клод де Шуазель-Франс'єр (фр. Claude de Choiseul-Francières; 8 жовтня 1632 — 15 березня 1711) — військовий та державний діяч Французького королівства, маршал, маркіз.
Походив з французького шляхетського роду Шуазель. Син маркіза Людовика де Шуазель-Франс'єр, губернатора Лангра, та баронеси Катерини Альфонсини де Ніксей. Народився 1632 року в замку Ромії-сюр-Сен. Здобув класичну для того часу освіту.
1649 року долучився до війська в званні капітана полку принца Конде. У 1652—1653 роках юрав участь у військових діях в Шампані проти війьк Фронди на боці кардинала Мазаріні. 1658 року призначено губернатором Лангра. Того ж року оженився на представниці роду Ренті.
1664 року брав участь під орудою фельдмаршала Раймунда Монтекукколі у війні проти Османської імперії. Відзначився під час битві під Сент-Готтардом в Угорщині. 1667 року отримує звання бригадира. Під час Деволюційної війни відзначився при облогах Турне, Дуе та Лілля. 1669 року звитяжив під час походу французів на допомогу венезійцям Криту під час Кандійської війни з Османською імперією. Невдовзі стає табірним маршалом (на кшталт генерал-майора). По поверненню відправлено до війська в Лотарингії.
У 1672 року з початком Голландської війни виявив хоробрість в боях в німеччині. 1674 року відзначився у битві біля Сенефе. 1676 року стає генерал-лейтенантом. Того ж року підпорядковано маршалу Франсуа-Анрі Монморансі-Люксембургу. Відзначився у битві біля Фрайбургу 1677 року. 1678 року під орудою маршала Франсуа де Крекі бився у битві біля Райнфельду, потім був учасником походу до маркграфства Баден-Баден. 1679 року захопив форти Страсбургу. Того ж року в рамках дансько-шведської війни брав участь у битві під Мінденом проти бранденбурзького війська.
1684 року під час Війни за об'єднання захопив Льєж. й688 року стає лицарем Ордену Святого Духа. 1689 року призначено губернатором Сен-Омера. Того ж року в ході Війни Аугсбурзької ліги успішно діяв проти Максиміліана II Віттельсбаха, курфюрста Баварії. 1693 року отрмиує звання маршала та стає кавалером Ордену Святого Людовика. 1696 року очолив Рейнську армію. По завершенню війни 1697 року призначено губернатором Валансьєну.
На момент смерті в 1711 році був деканом маршалів Франції. Перепоховано 1860 року на цвинтарі Пер-Лашез.
Дружина — Катерина де Ренті
дітей не було
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1036477800 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Noblesse seconde et pouvoir en Champagne aux XVIe et XVIIe siècles, Laurent Bourquin, 1995, p. 211