Клочков Владислав Вікторович
| Владислав Вікторович Клочков | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор | ||||||||||||
 | ||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||
| Народження | 18 червня 1977 (47 років) смт. Ширяєве, Одеська область, Україна | |||||||||||
| Alma Mater | Одеський інститут Сухопутних військ (1998) Національний університет оборони України імені Івана Черняховського Національна академія державного управління при Президентові України | |||||||||||
| Військова служба | ||||||||||||
| Роки служби | 1994 — дотепер | |||||||||||
| Приналежність |  Україна | |||||||||||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |||||||||||
| Рід військ |  Механізовані війська | |||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||
| Командування | ||||||||||||
| ||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||||||
| ||||||||||||
 Клочков Владислав Вікторович у Вікісховищі  | ||||||||||||
Владислав Вікторович Клочков (нар. 18 червня 1977, смт. Ширяєве, Одеської області, Україна) — український військовик, генерал-майор, начальник Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України (з 2021 року). До цього бригадний генерал Збройних сил України, перший заступник Командувача військ Оперативного командування «Схід» (з 2019 року). До цього командир 93-ї окремої механізованої бригади (2015—2019),
1998 року закінчив Одеський інститут Сухопутних військ. Службу розпочинав у 561-му механізованому полку на Луганщині.[1]
Згодом служив в 28-й окремій механізованій бригаді.[1]
Навчався в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, після чого був призначений у відділення бойової підготовки армійського корпусу.[1]
Здобув цивільну освіту в Національній академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «керівник проектів і програм» та пройшов курс військового перекладу з арабської мови.[1]
З 2013-го — начальник штабу 92-ї окремої механізованої бригади.[1]
Квітень 2014 — вересень 2014 — прикриття державного кордону на випадок агресії з боку Російської Федерації на напрямку Білгород — Харків.[джерело?]
Вересень 2014 — виконання бойових завдань на території Луганської області в районі Трьохізбенки, Щастя та Станиці Луганська.[джерело?]
10 квітня 2015 року був призначений командиром 93-ї окремої механізованої бригади.[1]
3 червня 2015 року підрозділи російських окупаційних корпусів готувалися завдати потужного удару по позиціям Збройних сил України, прорвавши оборону в районі Мар'їнки та Авдіївки. 93-тя бригада утримувала позиції північніше Мар'їнки. В районі Спартака і Путилівської розв'язки засоби 93-ї бригади фіксували формування ударних колон під командуванням бойовика Гіві, який очікував сигналу на висування в район Авдіївки після того як інша ударна група окупаційних військ досягне успіху в Мар'їнці. Клочков, за своїми словами, не дочекався дозволу від командування зверху, і скомандував завдати артилерійський удар по скупченню противника в районі Спартака. Ударом реактивної та ствольної артилерії угрупування було розбите. Після тієї поразки бойовики втратили ініціативу та інтерес до наступальних дій.[1]
З лютого 2019 року приступив до роботи на посаді першого заступника Командувача військ Оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України.[джерело?] 11 лютого 2019 року на офіційній Фейсбук-сторінці бригади була опублікована подяка Клочкова бійцям 93-ї бригади за спільну службу.[2]
5 грудня 2020 року указом Президента України присвоєно звання бригадного генерала[3].
6 грудня 2021 року указом президента України присвоєно звання генерала-майора [4].
- Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (27 лютого 2017)[5]
- Медаль «Захиснику Вітчизни»
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагрудний знак «Знак пошани» (МОУ)
- Нагрудний знак «За військову доблесть» (МОУ)
- Нагрудний знак «За зміцнення обороноздатності» (МОУ)
- Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «Слава і честь»
- Почесний нагрудний знак Начальника Генерального штабу «За доблесну військову службу Батьківщині»
- Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» І ступеня
- Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня
- Нагрудний знак «За доблесть» (СБУ)
- Медаль «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня
- За виконання бойових завдань з захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України Слідчий комітет Російської Федерації порушив проти полковника Владислава Клочкова кілька кримінальних справ.[джерело?]
- За виконання бойових завдань з захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України Слідче управління Генеральної прокуратури самопроголошеної терористичної «Донецької Народної Республіки» порушило проти полковника Владислава Клочкова кілька кримінальних справ.[джерело?]
- Російське видання «Военное обозрение» назвало Клочкова переконаним націоналістом та воєнним злочинцем: «Серед жителів ДНР і ЛНР Клочков відомий як переконаний націоналіст і воєнний злочинець, який неодноразово віддавав накази на артилерійський вогонь по житлових кварталах Донецька, Первомайському, Спартаку, Ясинуватої, Докучаєвськ, Комінтерновому і ін. В результаті артобстрілів зруйновано понад 70 житлових будинків, загинуло понад 50 жителів. Але самого Клочкова не бентежить, що в народі бійців його бригади охрестили карателями. Адже він виконує свій військовий обов'язок, а значить, як він висловився в одному зі своїх останніх інтерв'ю, совість його „чиста“, а „правда“ залишається за ним».[6]
- ↑ а б в г д е ж Комбриг 93-ї ОМБр Владислав Клочков: «Ми ведемо посилену підготовку особового складу до наступальних, рейдових дій». tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ 93-тя ОМБр Холодний Яр. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №542/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №622/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
- ↑ Указ Президента України №48/2017 "Про відзначення державними нагородами України". https://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 27 лютого 2017. Архів оригіналу за 15 жовтня 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|website= - ↑ Новых героев современной Украины ждёт трибунал. Военное обозрение (рос.). Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- Генерал-майори (Україна)
- Народились 18 червня
- Народились 1977
- Військовики 93-ї окремої механізованої бригади
- Військовики 92-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені нагрудним знаком «За військову доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «За зміцнення обороноздатності»
- Нагороджені нагрудним знаком «Слава і честь»
- Нагороджені нагрудним знаком «За доблесну військову службу Батьківщині»
- Нагороджені нагрудним знаком «За досягнення у військовій службі»
- Нагороджені нагрудним знаком «За доблесть» (СБУ)
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Ширяєвого