Перейти до вмісту

Ключ від усіх дверей

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ключ від усіх дверей
The Skeleton Key
ЖанриТрилер,
Містика
РежисерІєн Софтлі
ПродюсериМайкл Шамберг,
Стейсі Шер,
Даніель Бобкер
СценаристЕрен Крюгер
У головних
ролях		Кейт Гадсон, Джена Ролендс, Пітер Сарсґаард, Джон Герт, Joy Bryantd, Forrest Landisd, Jeryl Prescottd і Ісаак де Банколе
ОператорДеніел Мінделd
КомпозиторЕдвард Ширмур
ХудожникJohn Beardd
КінокомпаніяUniversal Pictures
Дистриб'юторUniversal Pictures і Netflix
Тривалість104 хв.
Моваанглійська
Країна США
Рік2005
Кошторис$43 млн
Касові збори$94 млн
IMDbID 0397101
theskeletonkeymovie.com

«Ключ від всіх дверей» (англ. The Skeleton Key) — американський містичний трилер режисера Ієна Софтлі за сценарієм Ерена Крюгера. У США фільм вийшов в прокат 12 серпня 2005 року. Фільм розповідає історію медсестри, яка починає роботу сиділкою на плантації, і заплутується в надприродних таємницях будинку, пов'язаних з магією худу та його колишніми жителями.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Керолайн Елліс (Кейт Гадсон), якій 25 років, помічниця госпісу, покидає свою посаду в будинку для літніх людей і влаштовується на роботу сиділкою на плантації в Терребонні, штат Луїзіана, щоб доглядати за паралізованим і німим старим Беном Деверо (Джон Герт), який пережив інсульт і якому (за словами його дружини) залишається жити менше ніж місяць. За наполяганням адвоката сім'ї Люка Маршалла (Пітер Сарсґаард), Керолайн приймає цю пропозицію роботи. Дружина Бена — Вайолет (Джина Роулендс), вручає їй ключ, що відмикає всі двері в тридцятикімнатному будинку.

Після спроби Бена втекти зі своєї кімнати під час шторму, Керолайн виявляє, що одну кімнату на горищі ключ відкрити не може. Після розпитування про ту кімнату, Вайолет все ж розповідає історію цього будинку — дев'яносто років тому він належав родині банкіра. У кімнаті на горищі жила подружня пара чорношкірих слуг, на ім'я Тато Джастіфай (Рональд МакКолл) і Мама Сесіль (Джеріл Прескотт), які практикували магію худу, особливість якої в тому, що той, хто не вірить у чаклунство — невразливий для неї. Одного разу банкір влаштовував бенкет з нагоди ювілею банку, і під час святкування гості помічають, що давно не бачили дітей банкіра. Вони починають шукати їх по всій будівлі й виявляють їх на горищі разом з Татом Джастіфаем і Мамою Сесіль, які в цей час проводили якийсь ритуал. Обурені гості вважали за потрібне лінчувати чаклунів. Після цих подій банкір з дружиною загинули при загадкових обставинах (що було витлумачено як передсмертне прокляття Тата Джастіфая). Діти банкіра, брат з сестрою, залишилися жити в будинку. У 1960-х роках вони продали будинок подружжю Бену і Вайолет Деверо.

Керолайн зауважує, що паралізований Бен прагне всіма силами вирватися з дому — дряпає на простирадлі прохання про допомогу, намагається поповзти (що, втім, присікається його дружиною).

Керолайн припускає, що інсульт Бена був спричинений магією худу, але вважає, що його паралітичний стан — це ефект ноцебо, викликаний його власною вірою, а не чимось надприродним. Користуючись порадою своєї подруги Джилл (Джой Браянт), Керолайн відвідує приховану крамницю худу в сусідній пральні, де жінка дає свої вказівки та інгредієнти, для того, щоб вилікувати Бена. Після того, як Керолайн проводить ритуал, Бен відновлює якусь здатність рухатися і говорити, і він благає її забрати його від Вайолет.

Пізніше вона дізнається, що перед смертю Тато Джастіфай працював над заклинанням, яке, продовжуючи життя одній людині, скорочує життя іншого. Вона починає вірити в дію магії худу. Керолайн приходить до висновку, що Вайолет використовувала заклинання проти Бена, щоб продовжити своє життя за рахунок життя чоловіка. Вона шукає підтримки у молодого юриста Люка, який займається заповітом літнього подружжя.

Низка подій призводить до того, що Керолайн, рятуючись на горищі в ритуальній кімнаті від Вайолет і Люка (який виявляється її спільником), окреслює навколо себе захисне магічне коло, яке вона знайшла у Вайолет. Але Вайолет повідомляє їй, що саме цього вони й чекали — коли Керолайн сама повірить в худу, щоб чаклунство змогло вплинути на неї. Крім того, за словами Вайолет, це коло — зовсім не захисне, а є необхідною частиною ритуалу. Після чого Вайолет розпочинає ритуал: прочитавши заклинання, вона штовхає на Керолайн дзеркало, в якому відбивається Мама Сесіль. Коли учасники ритуалу приходять до тями, з'ясовується його справжня суть — обмін тілами.

Виявляється, весь цей час в тілі жінки похилого віку жила душа Мами Сесіль, а в тілі молодого юриста Люка — душа Тата Джастіфая. Паралізованих і позбавлених дару мови Вайолет (в тілі якої тепер заточена душа Керолайн) і Бена (в тілі якого протягом фільму була душа справжнього Люка) відвозять вмирати до лікарні. За «їх» заповітом будинок переходить до Керолайн (тіло якої захопила душа Мами Сесіль).

З кінцівки стає зрозумілим, що Тато Джастіфай встиг застосувати на практиці своє заклинання і в той трагічний день 90 років тому вони з Мамою Сесіль помінялися тілами з дітьми банкіра. Фактично банкір лінчував власних дітей. Потім в 1960-х роках у міру старіння тіл чаклуни переселилися в молоді тіла Бена і Вайолет, а нині — в тіла Люка і Керолайн. Таким чином, подружжя-чаклуни проживають в будинку з 1920-х років.

У головних ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Кейт Гадсон Керолайн Елліс Керолайн Елліс
Джон Герт Бен Деверо Бен Деверо
Джина Роулендс Вайолет Деверо Вайолет Деверо
Пітер Сарсґаард Люк Маршалл Люк Маршалл
Рональд МакКолл Джастіфай Тато Джастіфай
Джеріл Прескотт Сесіль Мама Сесіль
Джой Браянт Джил Дюпей Джил Дюпей

Виробництво

[ред. | ред. код]

Фільм був знятий на плантації «Фелісіті», розташованій на річці Міссісіпі в окрузі Сент-Джеймс, штат Луїзіана.[1]

Прем'єра та касові збори

[ред. | ред. код]

Прем'єра фільму у Великій Британії відбулася 29 липня 2005 року[2], а в США — 12 серпня 2005 року. В Україні прем'єра відбулася 18 серпня 2005 року[3]. Фільм заробив 94 мільйони доларів у всьому світі[4]. У США за перші вихідні він зайняв 16,1 мільйона доларів, досягши другого місця в касових зборах.

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Агрегатор рецензій Rotten Tomatoes повідомляє, що 37 % зі 149 опитаних критиків дали фільму позитивну рецензію; середня оцінка складає 5,3/10. Консенсус сайту: «Завдяки своєму скрипучому та шаблонному сценарію «Ключ від усіх дверей» більше нагадує мумбо-юмбо, ніж худу, а тому він більше нудний, аніж страшний»[5]. Metacritic оцінив його в 47 балів зі 100 на основі 32 оглядів[6].

На iMDb фільм має рейтинг 6,5 з 10.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The Skeleton Key filming locations — MovieMaps, архів оригіналу за 8 червня 2021, процитовано 8 червня 2021
  2. ↑ The Skeleton Key. the Guardian (англ.). 29 липня 2005. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 8 червня 2021.
  3. ↑ Ключ від усіх дверей (фільм, 2005) — актори, трейлер, фото. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  4. ↑ The Skeleton Key. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 8 червня 2021.
  5. ↑ The Skeleton Key. Rotten Tomatoes. 12 серпня 2023.
  6. ↑ Skeleton Key, The (2005): Reviews [Архівовано 2009-02-27 у Wayback Machine.]. Metacritic. 12 серпня 2023

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ключ_від_усіх_дверей&oldid=41548102