Кліщинець видовжений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кліщинець видовжений
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Частухоцвіті (Alismatales)
Родина: Кліщинцеві (Araceae)
Рід: Кліщинець (Arum)
Вид:
Кліщинець видовжений (A. elongatum)
Біноміальна назва
Arum elongatum

Кліщинець видовжений[1] або арум видовжений[2][3] (Arum elongatum) — вид трав'янистих водних рослин родини ароїдні (Araceae), поширений у пд.-сх. Європі й західній Азії. Етимологія: лат. elongatus — «витянутий»[4].

Багаторічна рослина 30–40 см заввишки. Квітконосне стебло значно коротше черешка. Покривало ланцетне, подовжене, зовні темно-брудно-фіолетове, до 26 см завдовжки. Придаток початка до 10 см завдовжки, у 2–3 рази довше товстої ніжки. Лист із довгастою пластиною 10–20 см завдовжки й бічними лопатями 5–9 см завдовжки. Рослина з неприємним запахом під час цвітіння[2].

Поширення

[ред. | ред. код]

Європа: Греція, Болгарія, Україна, пд.-зх. Росія; Азія: Вірменія, Азербайджан, Грузія, Іран, Ізраїль, Йорданія, Туреччина[5][6].

В Україні зростає в лісах, серед чагарників — у Донецькому Лісостепу, на півдні Степу й у Криму. Отруйна[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Донецької, Запорізької, Луганської областей[3].

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Arum elongatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 469. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 16.03.2018. (англ.)
  5. The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16.03.2018. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 16.03.2018. (англ.)